Життя у таборі «Патріот»

Канікули – довгоочікувана та радісна пора для кожного школяра. Я з нетерпінням чекав, коли зможу досхочу відпочивати, кататись на велосипеді та проводити час із друзями. Тому коли наш класний керівник Володимир Степанович запропонував поїхати у військово-патріотичний табір «Патріот», я довго вагався, та все ж вирішив спробувати.

Одного табірного дня в нас проходили змагання зі стрільби. Нам видали навчальну пневматичну зброю. Комусь може здатися, що це все не по-справжньому і тому дуже просто. Але гвинтівка значно важча, ніж здається, та складно перезаряджається. Тому влучно вистрілити в ціль вдалось не кожному.

Змагання з маскування мені особливо сподобалось. Кожен у дитинстві грав у схованки та пам’ятає ту жагу до перемоги. Але маскування – це ціла наука. Потрібно було обрати непримітне місце, не затоптати траву та не залишити слідів, сховати відкриті ділянки тіла, а також не видати себе жодним звуком чи рухом.

Мабуть, найбільш невимушеним та веселим був день, коли ми їздили в Одесу до військово-історичного музею, де просто неба стояло багато військової техніки. Екскурсія була цікавою та змістовною. Для себе я дізнався багато нових та цікавих фактів. Особливе враження на всіх справила єдина в Україні інсталяція зони АТО з великою панорамою, речами, одягом та зброєю бійців із фронту. Того ж дня ми побували на 411-й батареї. Нам дозволили самостійно оглянути військову техніку, якої було дуже багато. Ми навіть вибрались на танк і відчули себе справжніми солдатами.

У перші дні я сумував за своїми друзями, тому що з більшістю хлопців ми були незнайомі. Але спільні змагання, тренування, лекції, екскурсії, вечірні прогулянки похідним кроком та з піснею зблизили нас. І зараз гордо можу сказати, що у таборі я знайшов справжніх друзів, товаришів та однодумців.

Дякую всім наставникам за науку, терпіння та отриманий досвід. «Лето – это маленькая жизнь». Для нас це літо у таборі «Патріот» справді можна назвати маленьким життям.

 

Артем Голодок,

курсант військово-патріотичного табору «Патріот», учень Роздільнянської ЗОШ № 3.

Залиште свій коментар