З турботою про довкілля

З дев’яностих років у Роздільній працює підприємство з переробки вторинної сировини та сортування сміття, яким керує Василь Сулима

Проблема побутових відходів у нашому місті та загалом в Україні – неабияк актуальна. Прийнято низку законодавчих ініціатив, спрямованих на впровадження сортування відходів, необхідності встановлення спеціальних контейнерів, заборони та штрафів за спалювання, відмови від пластикових пакетів тощо. На території Роздільнянської міської територіальної громади у довоєнний час планувалося будівництво міні заводу з переробки побутових відходів, але зараз із зрозумілих причин це призупинено. Що буде завтра – невідомо.

Проте підприємці Роздільнянщини намагаються не припиняти діяльність, у тому числі й Василь Сулима, який продовжує роботу з сортування побутових відходів, прийому їх від громадян, тюкування та відправки до спеціалізованих підприємств, які займаються подальшою переробкою різних видів відходів. Важливо, що це екологічно безпечний вид діяльності, який сприяє поліпшенню стану довкілля. А для Роздільнянщини – це вкрай необхідно.

Як розповів Василь Дмитрович, відходи приймаються різні, в тому числі папір, скло, пляшки, плівка, поліетилен, тверді побутові відходи тощо. Сортування відбувається за допомогою двох спеціальних верстатів, які дозволяють забезпечити високі об’єми роботи. Хоча сьогодні є складнощі з переробкою пластику, бо не вистачає подрібнювача. Загалом з початком  воєнних дій обсяги прийому дещо зменшилися. Але процес триває.

– В цілому навесні та влітку роботи  більше, взимку люди зазвичай здають менше побутових відходів. За багато років роботи спостерігаю, що для пенсіонерів здача побутових відходів – своєрідна матеріальна підтримка, адже за здану сировину в пункті прийому сплачується невелика компенсація. Чим більше об’єм, тим, відповідно, збільшується сума. Для нас великі об’єми добре, бо тоді за відсортованими тюками приїжджає транспорт з підприємств, які безпосередньо займаються подальшою переробкою відходів, – сказав Василь Сулима.

Також він наголосив, що працює постійний пункт прийому в Лиманському. В Кучургані теж, але не на постійній основі. Василь Сулима відзначив, що є можливість встановити сучасний контейнер для сміття в місті. Люди зможуть сортувати відходи самостійно, а спеціалізована машина забиратиме відходи, які в подальшому зазнаватимуть екологічно безпечної переробки. Крім того, за бажанням керівництва громад налагодити співпрацю можна, адже встановлювати сучасні контейнери для сортування сміття він готовий. Для цього у підприємства є засоби для реалізації на теренах Роздільнянщини. Василь Дмитрович зауважив, що вдячний за підтримку, яку протягом років отримував від влади на місцях, та сподівається на подальше взаєморозуміння. Адже довкілля потребує дбайливого ставлення.

Щодня ми бачимо на дорогах, тротуарах, у дворах і парках кинуті пляшки, залишки їжі, пластикові пакети, паперову та пластикову тару для напоїв і інше сміття, що було просто залишене на вулиці. Часом нам здається, що через день-другий його приберуть і на звалищі воно почне розкладатися. Але, по-перше, далеко не скрізь сміття прибирають вчасно, а подруге, дещо може розкладатися тисячі років.

Ось мінімальний список речей, які ми викидаємо, і скільки часу цьому сміттю потрібно, щоб розкластися: бананова шкірка – 2-5 тижнів, бавовняні рукавички – 3 місяці, канат – 3-14 місяців, фанера – 1-3 роки, недопалки – 1-5 років, вовняний одяг – 1-5 років, картонна упаковка від молока – 5 років, пофарбовані дошки – 13 років, поліетиленовий пакет – 10-20 років, шкіряне взуття – 25-40 років, нейлонова тканина – 30-40 років, пластиковий стаканчик – 50 років, консервна банка – 50 років, батарейки – 100 років, пластикова трубочка – 200 років, одноразовий підгузник – 450 років, пластикова пляшка – 400-500 років, алюмінієва банка – 500 років, рибальська волосінь – 600 років, скляна пляшка – 1000 років.

Мінімально, що можна зробити, – обмежити споживання продуктів і речей, які довго розкладаються, сортувати і здавати сміття на переробку. І якщо з першим у сучасному світі складніше, то в другому випадку – це свідомий вибір людини, але чим більше можливостей для сортування надаватимуть профільні підприємства, тим більше громадян долучатиметься до процесу сортування побутових відходів.

Наш кор.