Учні Калантаївської ЗОШ стали другими у районному конкурсі

Екологічне виховання – це цілеспрямований розвиток у підростаючого покоління високої екологічної культури, що включає в себе знання про природу, гуманне, відповідальне ставлення до неї як до найвищої національної й загальнолюдської цінності та готовність до природоохоронної діяльності.

Тому 10 жовтня агітбригада «New lіfe» Калантаївської ЗОШ взяла участь у районному етапі Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім» на тему «Моя мала Батьківщина». Наші учні достойно виступили, посіли друге місце, від чого отримали масу позитивних емоцій.

Кожна команда намагалася розповісти про свій куточок якнайбільше цікавого, але й зауважили, що є також екологічні проблеми. І ми, в свою чергу, достойно описали нашу Батьківщину.

У 1876 році через наші краї мандрував Іван Нечуй-Левицький та описав побут жителів Колонтаївщини у повісті Микола Джеря. В невеличкому яру перед їх очима розкинулась Колонтаївка. Село було степове; на яру й попід горбами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами; коло хат стирчали хліви з високого очерету… Ніде не видно було ні комор, ні високих клунь. На цілому селі не видно було ні одного дерева, навіть верби. То було село зовсім солом’яне та очеретяне. Вся Колонтаївка рябіла й чорніла серед степу чорними покрівлями хат, жовтіла очеретяними тинами та високими окопами. Все було сіре, невеселе, тільки кругом панської білої мурованої хати росли густі зелені акації та абрикоси. За селом на горбу стояли три низенькі вітряки з шістьма крилами.

— Та й погані тут села! Не доведи Господи жити на такому селі! — казали бурлаки.

Але зараз наша Калантаївщина буяє цвітом різних буйних дерев. На полях колоситься щедрий хліб, жовтіє радісний соняшник, поля чисті та охайні, наш район має пишатися нашими трударями. А ми пишаємось своєю малою Батьківщиною.

Ми любимо своє село. Любимо тому, що тільки тут найяскравіше сонце, тільки тут найзеленіша трава, тільки тут найблакитніше небо, тільки тут найкращі люди. І хочеться, щоб час зупинився, але він нещадно рухається вперед. Ми ростемо, дорослішаємо, але малу свою Батьківщину ми ніколи не забудемо. Ми будемо любити і шанувати її аж до останніх днів свого життя.

А ще ми хочемо вкотре оголосити подяку нашому прекрасному, чуйному, доброму спонсору Михайлу Миколайовичу Белоусу, який надав фінансову підтримку, за яку команді пошили нові костюми. Бажаємо Вам міцного здоров’я , благополуччя, довголіття, невичерпної енергії для процвітання нашої малої Батьківщини.

Моя Калантаївщино, ти – як зірка в небі,

Що засвітилась, сяє й не згаса.

Маленька частка рідної країни,

Ти – її гордість, слава і краса!

Валентина Бондаренко,

педагог-організатор Калантаївської ЗОШ.

Залиште свій коментар