«Основним нашим завданням було забрати пластикові пляшки з довкілля…»

 

Усім відомо, що екологія зараз страждає найбільше: викиди газів, що потрапляють у повітря, пластик, що розкладається століттями тощо. Громади активно намагаються підтримувати чистоту хоча б у себе вдома, тому першочергово це робиться для себе та людей. Барська громада не виняток, вона навіть має свій сміттєсортувальний комплекс КП «Бар­благоустрій».

До Барської громади входять 69 сіл та 19 ста­ростинських округів, тому саме ця громада є найбільшою на Вінниччині. Як думаєте, чи складно перелаштувати громадян доглядати за своїм же сміттям та не викидати його деінде? Звичайно, питання з легкою відповіддю «авжеж», тому міський голова Володимир Саволюк (на фото вгорі) зібрав старост сіл, щоб разом вирішити, як боротися зі стихійними сміттєзвалищами.

Опрацювали план, відповідно до якого раз на тиждень приїжджатиме сміттєвоз міського комунального господарства, згідно з графіком, у кожен з населених пунктів в окремий день і забиратиме побутове сміття. 

«Там, де були стихійні смітники, ми поставили металеві контейнери. Десь 825 штук. Були села, де потрібно лишень п’ять контейнерів, а в більших ­ до тридцяти», – розповів голова.

Деякі люди сердились, кричали та виражали своє невдоволення тим, що тепер потрібно дотримуватись елементарних правил. При тому, що для сільських жителів встановили смішну символічну плату ­ одинадцять гривень з людини. Так зробили, щоб привчити до думки, що за цивілізоване вивезення побутових відходів треба платити. 

Володимир також додав, що були прикрі випадки викрадення контейнерів. Напевно, комусь вдома він став у пригоді. Ця величезна скринька історій поповнилась людьми, які принципово не виносили сміття, а вирішили палити на городі. Та тут не все так просто: щойно помічали підозрілий дим, над будинком з’являвся дрон, вираховуючи паліїв. Дуже добре це діяло саме на більш зріле покоління: коли бачили, що щось незрозуміле летить, у подальшому палити сміття вже не хотіли, лякались. Тепер у всіх населених пунктах ­ чистота й порядок.

«Основним нашим завданням було забрати пластикові пляшки з довкілля, адже відомо, які вони шкідливі, бо пластик розкладається століттями. Комунальники сортують пластик та папір окремо. Їх пресують та продають. У рік маємо десь 300­400 тисяч  гривень від такого продажу. Але про прибутки комунального підприємства говорити не можу, воно збиткове. Щоб було рентабельним, треба, щоб вивезення сміття коштувало хоча б 50 гривень з людини, наразі 22», – доповнив Володимир Саволюк.

Цікавий досвід у Барській громаді. Було б чудово, якби українці свідомо підходили до викидання сміття, адже кожний ­ сам собі країна. То можливо, колись настане час, що наш народ буде думати не тільки про себе, а й про місце, де живе. 

Вікторія ЯСЛИК

Залиште свій коментар