ДОСВІД РЕФОРМОВАНИХ ГРОМАД. ІСТОРІЯ УСПІХУ ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ ОТГ

Тростянецька міська ОТГ  Утворена 17 липня 2017 року внаслідок приєднання двох сільських рад. Загальна площа ОТГ складає 155,79 кв. км: місто Тростянець – 30,2 кв. км; Зарічненський старостинський округ – 77,15 кв. км; Кам’янський старостинський округ – 48,43 кв. км. У складі громади 5 населених пунктів.

Адміністративним центром громади є місто Тростянець, яке розташоване на відстані 60 км від м. Суми. Розташована у районі лісостепу на терасах річок Ворскла, Боромля, Радомля та Люджа, має у власності оздоровчі та рекреаційні ресурси. Голова громади – Юрій БОВА.

 

В рамках престуру Сумщиною журналісти з шести регіонів України побували в Тростянецькій міській об’єднаній територіальній громаді. Екскурсію громадою нам провела секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова.

Першим закладом, куди запросили журналістів, стала Тростянецька публічна бібліотека.

У січні 2018 року дана міська бібліотека перейшла на баланс ОТГ, а вже у вересні тут запрацювало оновлене дитяче відділення.

Загальна площа бібліотеки – 900 квадратних метрів. Бібліотечний фонд центральної бібліотеки – 36 тисяч екземплярів. Тут працює лише електронна книговидача, всі книги занесені до електронного каталогу, що значно полегшує роботу як з фондом, так і з читачами.

Крім закупівлі книг за державною програмою, допомагають розвиватися бібліотеці відомі меценати – династія Кенігів, яка лише в минулому році поповнила бібліотечний фонд сучасною літературою на 7 тисяч єврів.

Працівниками бібліотеки проводяться чисельні масові заходи. Їх робота зараз набрала таких обертів, що лише за два місяці до карантину відбулося більше ста культурних заходів, у яких взяли участь понад дві тисячі осіб. На жаль, карантин дещо призупинив масову роботу.

У дитячому відділені бібліотеки є зона плей-стейшн. Поки одні діти грають, інші, чекаючи своєї черги, обов’язково проводять час з книгою. Це дуже спонукає до читання. За словами директорки бібліотеки Людмили Єфремової, така система значно збільшила кількість відвідувачів та читачів саме юного віку. Є тут і спеціальна кімната для молодих сімей. В ній, поки хтось з батьків читає літературу на затишному дивані, дитина (до 6-ти років) проводить час у прекрасній сучасній ігровій.

У одному спеціальному залі відвідувачі можуть пограти у різноманітні настільні та інші розвиваючі ігри, переглянути кінофільми, які попередньо анонсуються у соціальних мережах. А в другому, дещо більшому, мультифункціональному залі, проводяться ділові зустрічі, конференції тощо. Часто представники бізнесу орендують зали для проведення переговорів, що є додатковим заробітком. Затишне літературне кафе в бібліотеці пропонує за найдешевшими цінами чай та каву зі спеціальних кавоавтоматів. Вдень тут полюбляють відпочивати переважно пенсіонери, а ближче до вечора на посиденьки збирається молодь.

Наталя Ковальова розповіла, що на території громади це не єдина така модернізована бібліотека з інтерактивними локаціями. Їх в ОТГ аж три. І всі вони уявляють собою багату інформаційну, навчальну, книжкову, дозвіллєву просторові зони. На нас вже чекав наступний об’єкт, але залишати цей реально не хотілося.

 

У такому ж стилі – сучасному, європейському – місцевий інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ). Враховуючи те, що в Роздільній наразі триває процес створення такого закладу, побачити його в роботі було особливо цікаво. Детально про діяльність центру розповіла його директорка Людмила Малініна.

Створено ІРЦ рішенням Тростянецької міської ради від 20 квітня 2018 року. Капремонт приміщення здійснено за рахунок бюджету громади, його вартість перевищує мільйон гривень: на ремонтні роботи – 985 644 тис. грн, на меблі та обладнання – 282 172 тис. грн.

Ремонт закладу тривав 8 місяців. У новому приміщенні були замінені на енергозберігаючі усі вікна, модернізована та вдосконалена система опалення, демонтована стара бетонна стяжка підлоги та залита нова. Для збільшення кількості кімнат були встановлені додаткові перегородки. У кожному кабінеті зроблений повноцінний ремонт, встановлені енергозберігаючі світильники, підлогове покриття (плитка, лінолеум), нові двері, нова сантехніка в туалетній кімнаті, поручні для дітей з особливими освітніми потребами.

Сьогодні в ІРЦ 10 кабінетів різного напрямку роботи, в тому числі ресурсна, сенсорна кімнати, зал ЛФК, навчальний клас тощо. З дітьми працює команда фахівців: психолог, логопед, дефектолог, реабілітолог, соціальний вихователь, медична сестра та інші. Їх немає в загальноосвітніх школах та дитячих садочках, і раніше батькам доводилося звертатися до приватних спеціалістів, або долати іноді десятки кілометрів, щоб знайти таку допомогу. Зараз все це поряд, до того ж абсолютно безкоштовно.

У кожного фахівця є окремий кабінет із необхідним для роботи обладнанням і дидактичним матеріалом, що дозволяє сучасно, фахово та доступно проводити корекційно-розвиткові заняття (на кольоровому фото на 7 сторінці).

У зоні обслуговування інклюзивно-ресурсного центру Тростянецької міської ради проживає 3192 дитини віком від 2 до 18 років та 593 дитини Тростянецького району. На обліку в ІРЦ – 150 дітей з особливими освітніми потребами, 30 дітей безпосередньо відвідують корекційні заняття в ІРЦ.

А  далі ми направились до тростянецького медичного закладу, який взагалі зламав всі стереотипи районної лікарні. Зовні будівля виглядала достатньо стандартно. Але те, що ми побачили всередині, приємно шокувало. Керівник Тростянецької міської лікарні Анатолій Плахтиря розповів журналістам про те, як вдалося зробити лікарню такою сучасною. З 2018 року Тростянецька ОТГ першою у Сумській області, і одна з небагатьох в Україні на сьогодні, пішла на експеримент і забрала собі у власність Тростянецьку центральну районну лікарню, яка обслуговувала майже 40 тисяч пацієнтів.

Потреба на утримання лікарні на початок 2018 року складала 42 млн грн, однак забезпечувалась державою в сумі 22 млн грн.

Тодішня лікарня зазнавала хронічного недофінансування: роздуті штати, низька заробітна платня, безоплатні відпустки для персоналу, були майже відсутні комп’ютери та Інтернет. Як наслідок, відтік кадрів через невпевненість у завтрашньому дні, неякісне лікування і погані умови перебування, а отже – і недовіра жителів громади до медичної сфери.

Міська влада стикнулася з проблемою, що будівля лікарні не здатна максимально зберігати тепло. Тепловтрати відбувалися через стіни, вікна, дах, вентиляцію. Щороку на опалення витрачалося 4 млн грн (для порівняння, в лікарні опалення 1 м3 коштує – 120 грн, а в дитячих садочках міста – 40 грн за 1 м3). Нестабільний температурний режим призводив до порушення лікувального процесу. Щорічні витрати на енергоносії, які складали до 10 % бюджету закладу, свідчили про неефективне енергокористування.

Міська рада вирішила одразу розглядати лікарню як один з елементів конкурентоспроможності громади в довгостроковій перспективі. Бо коли лікарні немає, їхати в інше місто – це вже незручність. І для своїх жителів, і для інвесторів. Міський голова Юрій Бова поставив собі за мету зробити одну з найкращих лікарень в Україні, з сучасною діагностикою й швидким обслуговуванням. Вся модернізація здійснювалася в контексті підготовки до другого етапу медичної реформи, з метою залучити в майбутньому пацієнтів не тільки зі своєї громади, а й заробляти кошти за принципом “гроші ходять за пацієнтом”.

Було підраховано, що при використанні дров у якості палива (замість газу) для роботи лікарняної котельні різниця складе близько 25 тис. грн на день. Одними з перших були прийняті рішення поступово запроваджувати альтернативні енергоефективні заходи: утеплення стін, заміна віконних блоків та удосконалення системи освітлення тощо.

У 2018-2019 рр. міською владою було вирішено ряд важливих задач: оптимізація штату при збереженні лікарів, що дало економію 6 млн щорічно; використання досвіду реформування медичної галузі Польщі; по всій лікарні забезпечено безкоштовний Wі-Fі та якісний високошвидкісний інтернет, закуплена нова комп’ютерна техніка для лікарів; зроблено сучасний ремонт терапевтичного, неврологічного, гінекологічного, полового, рентгенологічного відділень та створена лабораторія європейського рівня; придбано сучасне медичне обладнання.

У лікарні впроваджено ряд енергоефективних заходів: ґрунтовний теплоаудит, закуплено якісні вікна, що мають коефіцієнт теплопровідності 0,95; ведуться переговори з компанією NEFCO щодо кредиту на тепломодернізацію всього комплексу лікарні.

В результаті без жодних додаткових субвенцій із державного, обласного чи районного бюджетів КНП Тростянецька міська лікарня перетворюється в сучасний заклад медицини. Зростає довіра населення, а до лікарів повертається впевненість у завтрашньому дні.

Наразі це чи не єдиний приклад, коли, враховуючи свою стратегію розвитку, громада не лише взяла в свою власність районну лікарню, а й почала чіткі зміни, що сприяють її перетворенню в справжню лікарню європейського рівня.

А взагалі Тростянецька громада є прикладом багато в чому. Із самого початку об’єднання тут було налагоджено транспортне сполучення між населеними пунктами громади. Було створене комунальне підприємство, придбані сім нових автобусів. Одразу налагоджено систему пільгового перевезення. Кожен житель Тростянеччини має свою IDкартку мешканця громади (цифровий локальний паспорт). У пільгової категорії населення вона особлива і дає можливість безкоштовно або за півціни (для школярів і студентів) користуватися громадським транспортом. Також така картка надає право 50-відсоткової знижки у комунальних аптеках, право доступу до нового бібліотечного фонду, право на знижку при купівлі квитків на всі муніципальні фестивалі. У кожному автобусі є валідатори, провівши карткою по якому, представник пільгової категорії автоматично отримує право безкоштовного проїзду. На спеціальному централізованому сервері відображається кількість пільгових проїздів, щоб даному комунальному підприємству громада могла компенсувати ці кошти. Таким чином абсолютно неможливою стає корупційна складова.

Одним із маленьких сіл, які потрапили до Тростянецької громади, є Зарічне з населенням близько 80 осіб. Приєднавши ці території, у міській ОТГ одразу почали думати на перспективу.

– Ми замислились: а що буде з цією територією через три-п’ять років? Обговорювали різні варіанти розвитку. Згодом дізнались, що у цієї землі є потенціал – разом із селом ми отримали колосальний історичний спадок. За замовлення Тростянецької ОТГ тут протягом двох тижнів працювала археологічна експедиція Київського інституту археології, яка виявила чисельні знахідки ще скіфських часів. Ми вирішили, що нові відкриття та цікаві розкопки збільшують туристичну привабливість нашого краю. З користю вирішили використати і стару будівлю колишнього клубу. На першому поверсі заплановано розмістити музейні кімнати, а на другому – готель і кафе для туристів. Ми зможемо сюди запрошувати людей з великих міст, які не знають сільського життя, щоб вони могли побачити, що таке село, поспостерігати, як робиться хліб з печі та вариться справжній український борщ, покататися на конях тощо. Сільський туризм стане не просто розвитком територій, а й чи не єдиним заробітком для місцевих мешканців, – поділилася планами на найближче майбутнє секретар міськради.

А ми вже побачили, що ці плани активно втілюються в життя.

Має громада свій план перспективного розвитку, який не просто існує десь на папері – він доступний кожному громадянину. План розвитку на перші п’ять років існування ОТГ розміщений у холі міськради (фото зверху ліворуч) і кожен мешканець громади бачить, яким буде у перспективі його маленька батьківщина. По ньому чітко видно, що вже зроблено.

 

Про секрети успіху та  чисельні плани на майбутнє розповів журналістам під час пресконференції голова громади Юрій Бова – дуже простий і цікавий чоловік, який зумів забезпечити мешканців Тростянецької громади, без перебільшення, європейськими умовами життя. Як неодноразово наголошував пан Юрій, першим пунктом своєї роботи вважав знищення роками спрацьованої корупційної системи. Це давалось дуже непросто, але вже сьогодні показало вагомий результат. Зараз невеличка Тростянеччина має те, про що обласний центр ще навіть не мріє.

Довідково

Соціальна інфраструктура

МЕРЕЖА закладів освіти Тростянецької міської ОТГ станом на 1.01.2020 року складається із 6 закладів дошкільної освіти; 4 закладів загальної середньої освіти; 2 закладів позашкільної освіти (комунальний заклад «Палац дітей та юнацтва» та комунальний заклад «Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа»). На території ОТГ – 2 освітні округи. В ОТГ створене комунальне некомерційне підприємство «Тростянецький центр первинної медичної допомоги» Тростянецької міської ради як самостійна юридична особа. Це дало змогу централізувати управління медичними закладами первинної ланки, а також забезпечити їх стабільне фінансування. У структуру центру ПМД увійшли 5 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 3 фельдшерські пункти. МІСТО Тростянець відоме своїм культурно-мистецьким життям. Культурна галузь громади представлена такими закладами.

«Культурно-дозвіллєвий комплекс «Тростянецький», «Міський клуб «Ветеран», «Смородинський клуб», «Радомлянський клуб», «Цукрозаводський клуб», Кам’янський сільський будинок культури та Лучанський сільський клуб, «Гаївський клуб» (до 2019 року не працював), Тростянецький краєзнавчий музей, Дитяча музична школа імені П.І. Чайковського, Публічна бібліотека та КЗ «Спортивний клуб «Академія спорту». З метою обміну досвідом у с ф е р і м у н і ц и п а л ь н о г о управління, освіти, медицини, спорту, культури та туризму, молодіжній політиці, комунальному господарстві у жовтні 2013 року було підписано угоду про партнерську співпрацю між гміною Богухвала (Польща) і містом Тростянець, у серпні 2014 року – із гміною Кужухів (Польща), у листопаді 2018 року – з містом Бистриценад-Пернштейнем (Чехія).

Виробничий потенціал

У СТРУКТУРІ промислового виробництва найбільшу частину мають харчова та переробна промисловисть – 99,89 %. Також певний позитивний розвиток показують підприємства машинобудування та переробки деревини. Виробництво промислової продукції Тростянецького району представлене підприємствами, що внесені в основне коло статистичного обстеження: – ПрАТ «Монделіс Україна» – виробництво какао, шоколаду, кави, сухарів і сухого печива, борошняних кондитерських виробів; – ПрАТ «Якобс Дау Егбертс Україна» – оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; – Д П « Тростянецький лісгосп» – вирощування різних багаторічних культур, лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісопильне та стругальне виробництво; – ТОВ ВТФ «Тростянецька цегла» – виробництво цегли. Два  підприємства функціонують із іноземними інвестиціями – шоколадна фабрика ПрАТ «Монделіс Україна» та ПрАТ «Якобс Дау Егбертс Україна». У 2018 році розпочато реалізацію двох амбітних інвестиційних проектів на території колишнього деревообробного комбінату. З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку Тростянецької міської ОТГ створено промисловий парк «Тростянець», який внесений до Реєстру індустріальних (промислових) парків. У 2019 році була продовжена робота з пошуку інвесторів на територію промислового парку «Тростянець», загальна площа якого становить 39,95 га. Позитивні тенденції щодо збільшення обсягів виробництва промислової продукції на території Тростянецької міської ОТГ в першу чергу відбулися завдяки виходу на ринки США, Східної Європи, країн Африки, Близького Сходу та Азії продукції ПрАТ «Монделіс Україна». В результаті встановилась стійка тенденція до збільшення кількості робочих місць і відповідних відрахування до бюджету міської ради об’єднаної громади. У сфері сільського господарства працюють суб’єкти підприємницької діяльності та фермерські господарства, в результаті чого громада отримала нову спеціалізацію в результаті приєднання до міста сільських територій.

Я щиро вдячна організаторам за можливість впевнитися в тому, що європейське майбутнє в Україні – реальність, потрібно лише сильно цього захотіти.

А нашу рубрику, присвячену досвіду успішних ОТГ України, продовжить моя коліжанка Наталія Броварська, яка побувала на Чернігівщині і вже у наступному номері газети “Вперед” поділиться своїми враженнями. Сподіваюсь, вони теж будуть незабутніми і стануть корисними для Роздільнянщини.

Юлія ГАНГАН

 

Залиште свій коментар