- В Україні 23 січня оголосять жалобу за загиблими в Харкові
- ДО УВАГИ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ!
- 22 СІЧНЯ – ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ. ВСІХ ЗІ СВЯТОМ!
- У Харкові сталася пожежа в будинку для літніх людей, 15 загиблих
- Українська контррозвідка затримала причетного до терористичної діяльності співробітника так званого «МДБ ЛНР»
На вулиці Європейській

Роздільна, вулиця, за новою назвою, Європейська, 21. Віднедавна тут ксьондз Ян (поляк Даргевич) відправляє службу для римо-католиків, чим нарешті ліквідовано тривалий час існуючу несправедливість.
Спочатку виникло бажання розповісти читачеві про те, як при храмі, цілком безкоштовно, здійснюється навчання всіх бажаючих польської мови, а також діє товариство українсько-польської дружби. Але, поспілкувавшись зі священиком, зрозуміла, що отець Ян заслуговує на більш детальну розповідь про нього самого, високоосвічену, прогресивну людину, яка вільно спілкується з допомогою чи не десятка мов, з широким світоглядом, досвідом спілкування зі знаковими особистостями світу. Людиною європейською. Ось якою вийшла наша бесіда.
– Отче Ян, сьогодні, коли наші народи йдуть на зближення та примирення та подолання кризи у стосунках через конфлікти і трагедії минулого, здається неоціненним втілення ідеї глибшого ознайомлення наших громадян з історією сусідньої держави. Отож, як Вас самого сприйняли в Україні?
– Перший рік я працював у Херсоні. Приїхав саме на момент відновлення церкви. Приміщення колишнього костьолу було зруйноване, тому відбудовувати разом з вірянами – католиками, треба було усе робити мало не з нуля. Уже тоді я полюбив Україну, людей за їх щирість, доброту, вміння відгукуватись на чужу біду. Ми разом відвідували хворих у лікарнях, незаможні родини, які потребують допомоги, поради тощо.
Одночасно я намагався навчати молодь історії народу, ліквідовувати прогалини через відомі обставини комунікації. Нащадки поляків-переселенців за радянських часів не з власної волі втратили і рідну мову, і мало знали про культуру свого народу.
Мені завжди подобалось спілкуватись з молодими людьми, здатними сприймати нове, прогресивне, неординарно мислити і щиро реагувати. Вони, юні, є не лише майбутнім країни, яка лише піднімається з колін і відстоює свою гідність, а також здатні швидше сприйняти, зрозуміти та оцінити те нове, прогресивне, що є у світі. Ці молоді паростки не мають такої історичної залежності від тоталітарної системи, як старші покоління. Польща у цьому плані більш прогресивна, має досвід подолання консервативних стереотипів.
– Хоча це й традиційне запитання, чи не могли б Ви розповісти чому обрали шлях священика, стали ксьондзом, назавжди позбавили себе мати дружину, дітей, пішли на самозречення?
– Особисто я з великої родини, де багато дітей, і я їх дуже люблю. У Польщі дуже сильні релігійні традиції, і я у своєму мальовничому містечку Евк на півночі країни, місцині з 7 чудес світу, разом з батьками, як і всі діти, відвідував церкву. У школі двічі на тиждень вивчав Закон Божий, а уже в середніх класах зрозумів, що Господь насправді близько від нас і відкриє себе для тих, хто цього хоче. Ще якийсь час дозрівав внутрішньо, і коли зібрався вступати до духовної семінарії, це ні для кого з близьких людей не стало несподіванкою. Моє внутрішнє переконання було глибоким та непохитним. Згодом служив у єпархії, у кафедральному соборі. Господь бажав, щоб я поїхав до України. Так отримав Роздільнянський приход, до якого входять кілька районів, у тім числі Великомихайлівський, Біляївський, Іванівський, Фрунзівський, аби дати змогу католикам повернутись до віри. Цього літа молоді віряни, у тому числі й з нашого району, у складі великої групи з України відправились до Польщі на традиційну зустріч молоді з Папою Римським Франческом, де ознайомляться з культурою дружнього народу, життям та побутом.
– Дякую Вам за бесіду. Про враження наших молодих земляків від незабутньої подорожі до Польщі розповімо на сторінках газети.
Ольга Ляшенко.
На фото: Ян (поляк Даргевич) крайній зліва.