До Дня Матері
Наша країна багата на народні пісні, напрочуд мелодійні та душевні. Я дуже люблю їх, особливо ті, які співала наша мама Марія Прокопівна Майданюк (1905 року народження).
Мама працювала в колгоспі на Хмельниччині. Жінки йшли в поле з піснею, поверталися додому з піснею. Але є одна, яка обурює мене до глибини душі:
«Їдьмо, Галю, з нами,
З нами – козаками.
Буде тобі краще,
Як в рідної мами…».
Як і де це може бути краще, як в рідної мами?!
Нас у мами з батьком Петром Яковичем Майданюком (1899 року народження) було десять дітей: шість сестер і чотири брати. Всіх батьки виростили, всіх випустили в світ, всім дали освіту. Сестра Людмила закінчила школу №2 в 1967 році із золотою медаллю і університет з відзнакою.
В нашій сім’ї – два офіцери, два водії, залізничник, вчителька, два технологи, дві медсестри, одна з них – я, Галина. Мій трудовий стаж у медицині складає 56 років.
А мама з татом були неписьменні, з бідних сімей. Тато був столяромсамоучкою, золоті мав руки. Мама і четверо її сестер у ранньому дитинстві залишились сиротами. Її рідний дядько прийняв їх до себе і виростив, хоча мав своїх чотирьох дітей.
Революція, війна, тяжкі повоєнні роки, голодомор, тяжка виснажлива праця в колгоспі від світання до смеркання… Ніякої механізації: сапа, лопата, серп…
На Спаса мама в’язала снопи пшениці за жаткою цілий день, а вночі пішла до лікарні і народила мене, Галину. Тяжка праця в колгоспі, а вдома домашнє господарство треба обійти, і діти один одного менші. Мама своїми роботящими руками, своїм великим серцем і безмежним терпінням створювала тепло і затишок своїм дітям. Завжди гостинна, добра, чуйна. До неї зверталися люди з усього села за порадою та допомогою.
Всі мої брати і сестри виросли, створили свої сім’ї, у всіх уже свої діти, онуки, правнуки. І всіх наша мама радо приймала у себе, пригощала, чим могла. Наша мама – Матигероїня, має орден.
Зараз нас залишилось троє. Ми всі пишаємось нашою мамою і татом, вони створили добру сім’ю і залишили по собі добрий, світлий слід. Вічна та світла їм пам’ять і низький доземний уклін.
Галина МАЙДАНЮКРЕЗНІК,
м. Роздільна.
На знімку: подружжя Майданюків.
