Вітчизняні аграрії другий рік поспіль продовжують тримати свій фронт в умовах великої війни, виходити в поля та наближати Перемогу. УНІАН з’ясовував, які плани у сільгоспвиробників на цьогорічну посівну та на який врожай ми можемо сподіватися.
Завдяки нашим сильним та незламним захисникам і захисницям, для всіх українців знову настала весна. Для більшості людей ця пора асоціюється з настанням довгоочікуваного тепла, цвітінням і ароматом перших квітів. А от аграріїв цей час кличе знову до роботи в полях.
Цьогоріч, попри воєнні та погодні перешкоди, вітчизняні фермери все рівно при першій можливості обробляють та засівають свої угіддя. Авжеж повномасштабне вторгнення російських окупантів на наші терена додало чимало перепон в і без того нелегкій праці на землі. Але сталевий дух українського господаря нікому не вдасться зламати.
Тож в перші дні березня аграрії з нашого Півдня розпочали сівбу ярих культур. Згодом день за днем, там де дозволяє безпекова ситуація, роботи розпочали й інші області нашої країни. Проте з настанням прохолодної дощової погоди посівну довелось відкласти подекуди на декілька тижнів. Так, затримка в роботі – це погано, але значні запаси вологи в грунті дають підстави очікувати на гарний врожай у більшості регіонів.
Втім, за підрахунками Міністерства аграрної політики і продовольства, станом на середину квітня українські сільгоспвиробники посіяли вже 722,4 тис. га зернових та зернобобових культур. Зокрема, ярого ячменю засіяно 436 тис. га; ярої пшениці – 142,8 тис. га; гороху – 84,7 тис. га; вівса – 53,6 тис. га; проса – 0,7 тис. га.
Долаючи перешкоди
Наразі посівна йде повільніше через затяжні дощі на більшій частині України. Але в цьому є й позитив. Адже ґрунт завдяки такій погоді набирає значні запаси вологи, які так необхідні для росту й розвитку рослин.
Більшість перешкод для проведення посівної ярих культур, як і минулого року, підкидує жорстока війна Росії проти нашої країни. Мінування чималих територій, ворожі обстріли, порушення логістики – це лише частина тих викликів, до яких потрібно пристосовуватись чи долати.
Крім цього, цьогоріч гостро стоїть питання забезпечення аграріїв обіговими коштами для проведення необхідних польових робіт.
“Те, що кажуть, що в цьому році посівна ще важча, ніж була в активну фазу бойових дій минулої весни, це дійсно так. Пояснюється це в першу чергу фінансуванням. Тобто відсутністю можливості повною мірою фінансово забезпечити всі свої польові роботи. Війна несе свої корективи в контексті того, що навіть в період активних продажів зернових аграрії не отримували ринкової ціни за рахунок того, що багато забирає логістика і страхування. Тому вони не назбирали достатньої кількості коштів для здійснення польових робіт”, – розповів кореспонденту УНІАН заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук.
Він додав, що у фермерів у 2022 році ще були якісь запаси коштів та працювала програма кредитування. А зараз працюють програми кредитування лише з лімітом 90 млн гривень, яких недостатньо аби покрити всі потреби середніх аграрних підприємств. Тож, за його словами, цей ліміт потрібно збільшити принаймні до 180 млн гривень.
Також, як підкреслив експерт, значним фактором війни стало замінування і забруднення снарядами значної території України. Як результат, через це близько 5 млн га цього року не будуть засіяні.
“Важливо пришвидшити проведення робіт для розмінування деокупованих територій Херсонщини, Миколаївщини, Харківщини. Тому що від цього залежатиме їхня можливість вчасно розпочати польові роботи. Хоча по факту ми розуміємо, що навіть від звільненої Херсонщини в тих умовах, в яких вона є сьогодні, очікувати на широкі польові роботи не доводиться”, – наголосив Марчук.
Представники Насіннєвої асоціації України також звернули увагу на значні складнощі з логістикою. Зокрема, є випадки, коли на кордоні із Польщею фури із зерном можуть перебувати і понад 10 днів у загальній черзі.
“Це загальна проблема для бізнесу і стосується не тільки аграріїв, але й інших виробників. Потрібно шукати і налагоджувати нові логістичні шляхи, аби пришвидшити процес збуту. Те ж стосується і перехідних залишків – в аграріїв є ще зерно 2021 року, яке не встигли продати до початку повномасштабного вторгнення. З часом воно втрачає свої якості, тому його потрібно достатньо швидко продати”, – підкреслили в аграрному об’єднанні.
Наразі в умовах великої війни Україна обмежена в шляхах експорту своєї аграрної продукції і може її вивозити лише через три чорноморські порти та через західні кордони. Все це призводить до затримки продукції на кордонах, що породжує неприємні ситуації. Наприклад, як це сталось на тижні в Словаччині, коли влада країни ввела “сувору заборону” на переробку і продаж українського зерна через виявлені в ньому небезпечні пестициди.
Що зараз сіють аграрії
Попри як фінансові, так і воєнні складнощі, аграрії пристосовуються до цьогорічних особливостей попиту на ярі культури, включаючи зернові, олійні, круп’яні та овочі, їхньої рентабельності і зважають на це при проведенні посівної.
Як зазначив керівник насіннєвого господарства “Зоряне” Олександр Кириченко, оскільки є великий попит у сільгоспвиробників на насіння олійних, зокрема на сою, яка показує високу рентабельність, та на соняшник, підприємство планує цьогоріч звернути особливу увагу на ці культури.
“Також додався попит на круп’яні культури – гречку і овес. Тому ще до весняних затяжних дощів нам вдалось виконати запланований посів вівса“, – розповів агенції УНІАН аграрій з Дніпропетровщини.
У великому аграрному холдінгу МХП повідомили, що планують засіяти практично усі наявні площі – 352,5 тис. га у 12 областях України. З них зерновими та олійними культурами – 255,5 тис. га. Решта площ – нішевими та технічними культурами. Порівняно з минулим роком у портфоліо МХП зменшили площі посіву зернової групи та збільшили площі олійних культур.
Загалом, як повідомила Насіннєва асоціація України, у порівнянні з 2022 роком, аграрії цієї весни планують висіяти трохи більше гречки та проса, але менше кукурудзи.
“Минулий рік показав, що для цієї культури потрібно дуже багато ресурсу – можливість її зберігати за правильних умов, а також її сушка за блекаутів, зайняли значну частину витрат на неї. Тому цьогоріч аграрії обережно ставляться до рішення її висівати”, – розповіли в асоціації.
Керівник з розвитку агрономії та технологій компанії Corteva Agriscience в Україні Сергій Резніченко підкреслив, що частина фермерів через нестачу ресурсів можливо буде відмовлятися від обробітку цього року, залишаючи землю під “чорним паром”.
“Сказати, яка саме кількість так зробить, наразі неможливо. Як показав минулий рік, частина прийматиме рішення в останній момент. А цього року погода дає можливість ухвалити рішення пізніше – сама природа не дає можливості в більшості випадків посіяти рано”, – додав він.
На який врожай сподіваємось
Окупація частини наших земель та забруднення мінами територій – найбільші фактори впливу на майбутній врожай сільгоспкультур в нашій країні. Так, його обсяги зменшаться, але не будуть становити значну загрозу забезпеченості продовольством українців та не похитнуть експортний потенціал країни.
За підрахунками Міністерства аграрної політики та продовольства, прогнозовані площі посіву основних ярих культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 5,7 млн га, що на 206,5 тис. га менше від показника минулого року.
Загалом, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році виробництво зернових і зернобобових культур очікується на рівні 89 відсотків проти 2022 року. Виробництво озимих зернових зменшиться проти попереднього року на 7,6 відсотків, ярих – на 6,4 відсотків, у тому числі озимої пшениці – на 5,5 відсотків, кукурудзи на зерно – на 9 відсотків. За підрахунками Мінагрополітики, минулого року збирання зернових та зернобобових культур було проведено на площі 11,1 млн га та було намолочено 52,6 млн тонн зерна.
Науковці зазначають, що цьогоріч найбільший спад прогнозується по виробництву озимого ячменю – на 32,7 відсотка, яке, однак, значною мірою буде компенсоване зростанням по ярому ячменю – на 16,6 відсотків. Також суттєво зменшиться виробництво рису (мінус 29 відсотків) та жита (мінус 24 відсотка). Можливе зменшення виробництва гречки, однак його обсяги значно перевищать досягнутий у попередні роки рівень: на 24 відсотка показник 2021 року, на 34 відсотка – показник 2020 року.
“Втім, прогнозоване виробництво рослинницької продукції у 2023 році дозволить повністю забезпечити внутрішні продовольчі потреби України та певною мірою зберегти експортний потенціал“, – наголосили в Інституті агроекономіки.
Українські аграрії вже другий воєнний рік показують свою силу і незламність, тож наша продовольча безпека в надійних руках. Авжеж їхня робота значно ускладнилась варварською російською війною. Вони дуже потребують фінансової підтримки від держави для того, щоб вчасно і якісно проводити свою роботу. Тож уряду вкрай необхідно переглянути умови програм кредитування для аграріїв.
Важливим завданням держави залишається розширення експортних можливостей, аби зерно не залежувалось і не псувалось, щоб знов не допустити подібні ситуації, як от сталось у Словаччині.
Тож маємо надію, що наведені прогнози в результаті не погіршаться і Україна зможе отримати непоганий врожай всіх необхідних культур як для власного споживання, так і для продажу іноземним партнерам. Віримо в захисників нашої країни, продовжуємо працювати і боротись з ворогом кожен на своєму фронті. І омріяна Перемога зовсім скоро буде з нами.
Альона Кириченко
Джерело: УНІАН
