У моїй сім’ї завжди був аромат свіжої випічки, а в бабусиних і маминих зошитах із рецептами – багацько рецептів різноманітних смаколиків. Але є один рецепт, що супроводжував по життю з дитинства матусі та з мого дитинства і дитинства мого брата – у будні та святкові, пам’ятні дні для нашої родини. Це, як казала бабуся, «здоба». Це було здобне тісто з начинкою. Частіше за все – яблучне, сливове, грушеве повидло. Саме з такими начинками завжди готувала моя бабуся Валя. А прабабуся, Парасковія Андріївна, частіше випікала її з маковою начинкою, бо в ті часи мак вирощували на городі та часто готували з ним щось смачненьке. І поки прабабуся готувалася до замісу тіста, прадідусь готував мак, перетираючи його у макітрі.
У будні це були рулети, які бабуся Валя готувала по три рулети в одній рифленій формі з хвилястими бортиками. Разом вони утворювали 1 пиріг, який потім вона ділила та давала з собою, коли ми їхали від неї додому. Вона ніколи не залишала нас без гостинцю.
А у святкові дні – на день народження, весілля або річницю весілля, на випускний зі школи – вона завжди випікала цю здобу, формуючи з неї каравайчик, і прикрашала його ялиночками, бусами з тіста та квіточками. Робила з тоненьких ковбасок тіста написи «З днем народження» та вказувала скільки років. Мій весільний коровай був спечений саме бабусею, а інший мною та матусею, і нехай вони були неідеальні, але було в них щось особливе.
Здобний пиріг моєї бабусі
Опара:
300 мл молока,
40 г живих дріжджів,
1 ст. л. цукру,
1/3 ст. л. солі,
6 ст. л. борошна.
Розчинити опару, як казала моя бабуся, і почекати, поки вона підніметься вдвічі.
Поки опара піднімається, приготувати суміш із таких інгредієнтів:
3 яйця,
100 г цукру,
1 ст. л. сметани,
1 ст. л. коньяку,
У готову збиту суміш додати опару, розмішати ложкою та додати 620 г борошна.
Замісити тісто, додати 60 г розтопленого вершкового масла та 2 пакетики ванільного цукру.
Гарно вимісити і залишити відпочити приблизно на 40 хвилин, щоб воно добре піднялося.
Коли тісто підійде, ще раз його вимісити та підготувати макову начинку – 250 г.
Тісто розділити на дві рівні частини, залишивши трохи тіста для прикрашання пирога. Розкачати дві частини тіста на однакові кружальця. Перший кружалець змастити маковою начинкою та накрити другим кружальцем. Зверху прикрасити залишками тіста, зробивши стрічки-«ялинки».
Залишити пиріг підходити у формі. Випікати в духовці за температури 180° C приблизно 30-40 хвилин до готовності.
Для більш простого, буденного пирога бабуся готувала три рулети в одній формі – і виходив пиріг із трьох рулетів. Гарячий пиріг змастити солодкою водичкою для блиску, змішавши 1 ст. л. цукру з 5 ложками води.
Є ще одна історія.
Коли я була маленька і залишалася у бабусі, вона завжди долучала мене до приготування, а особливо – до випікання пирогів та рогаликів. І коли пекла здобу, давала мені шматочок тіста, з якого я поруч із нею вчилася робити ті самі ялиночки та буси й випікала свій особистий маленький пиріг, прикрашений, як і великий.
Він був настільки маленький, що бабуся випікала його на закаточній кришечці. З теплом згадую, як потім, приїжджаючи додому, ми урочисто розрізали його на 4 частини, щоб кожному вистачило по шматочку: мені, братику, мамі і татові. Солодка здобна випічка та солоні вертуни з хлібом були повсякденними в житті бабусі й дідуся. Їх завжди випікали в печі на вулиці та зберігали в залі під білосніжними вафельними рушниками. Тому коли б ми не приїжджали до них, вони завжди мали чим нас пригостити і що покласти в якості гостинців у торбинку.
Ось така історія і три окремі життя одного здобного пирога: макові рулети прабабусі Парасковії Андріївни, яку ми ніжно називали бабуся Параня; святкова здоба бабусі Валі та мої перші дитячі пироги на закаточній кришечці.
Ось така історія мого Пирога Незалежності і повної моєї залежності від роду та родинних історій, які й надалі житимуть і передаватимуться з покоління в покоління. І вже я буду навчати свою донечку пекти такі пироги, адже прабабусі та бабусі, на жаль, вже немає, але тепла памʼять про них житиме вічно у традиціях, історіях та у зошитах з рецептами.
Тетяна Мельник, с. Володимирівка
