Роздільнянщина провела в останню путь Захисника України Олександра Міндоліна
20 жовтня жителі Роздільнянщини зі скорботою та невимовним болем зустріли «на щиті» свого земляка – Захисника України, головного сержанта 4-ї механізованої роти, жителя с. Виноградар
МІНДОЛІНА Олександра Михайловича (1980 р.н.).
Майже рік і десять місяців рідні, близькі та знайомі жили надією на диво, сподіваючись, що Олександр живий і колись повернеться додому. З 18 грудня 2024 року воїн вважався зниклим безвісти. Та, на жаль, найстрашніші побоювання підтвердилися. Мужній
Захисник загинув під час безпосередньої участі в бойових діях поблизу населеного пункту Дар’їне Суджанського району Курської області.
Цього жовтневого дня рідна земля зустріла свого Героя востаннє. На в’їзді до села Виноградар небайдужі жителі утворили живий коридор шани, схиливши голови в глибокій скорботі. З державними прапорами, квітами та невимовним болем у серцях люди віддавали останню шану воїну, який віддав життя за Україну, за її свободу й незалежність.
Чин відспівування та прощання з Олександром відбулися біля його рідного будинку. Саме тут, серед найдорожчих людей, він зробив свої останні кроки на рідній землі. У скорботній тиші лунали молитви, слова вдячності та прощання з людиною, чий життєвий шлях обірвала жорстока війна.Зі сльозами на очах рідні, близькі, друзі, односельці та представники громади схиляли голови перед мужністю й жертовністю воїна. Кожен подумки прощався з Олександром, усвідомлюючи непоправність цієї втрати. Найважче – його родині, яка до останнього сподівалася на повернення рідної людини й тепер змушена прийняти страшну правду.
Після прощання Героя поховали на місцевому кладовищі, де він знайшов свій вічний спочинок на рідній землі.
Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним і близьким Олександра Міндоліна. Жодні слова не здатні втамувати біль утрати та заповнити порожнечу, яку залишає смерть дорогої людини. Розділяємо ваше горе й схиляємо голови у глибокій скорботі.Світла пам’ять про Олександра назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і шанував. Його подвиг– у нашій пам’яті, його жертовність – у нашій вдячності, а його ім’я – серед імен тих, хто віддав життя за Україну.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою України!