З 1 січня 2018 року, відповідно до Закону України № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», підвищення необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком – 25 років ( з кожним наступним роком додаватиметься ще один рік; таким чином у 2019 році необхідно вже буде мати 26 років, у 2019 році – 27 років і так далі).
Якщо особа не має необхідного страхового стажу, але в її трудовій діяльності є періоди, коли вона працювала неповний робочий час, прийнята на роботу не з першого дня календарного місяця або звільнена не останнім днем календарного місяця, перебувала у відпустці без збереження заробітної плати (статті 25 та 26 Закону № 504/96-ВР) тощо та отримувала заробітну плату у розмірі, меншому мінімального, вона може здійснити доплату до мінімального страхового внеску.
За статтею 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» (далi – Закон) страховий стаж – це перiод (строк), упродовж якого особа пiдлягає загальнообов’язковому державному пенсiйному страхуванню та за який щомiсяця сплачено страховi внески в сумi, не меншій, нiж мiнiмальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в мiсяцях. Неповний мiсяць роботи, якщо застрахована особа пiдлягала загальнообов’язковому державному пенсiйному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний мiсяць за умови, що сума сплачених за цей мiсяць страхових внескiв є не менш нiж мiнiмальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за вiдповiдний мiсяць страхових внескiв є меншою за мiнiмальний страховий внесок, цей перiод зараховується до страхового стажу як повний мiсяць за умови вiдповiдної доплати до суми страхових внескiв таким чином, щоб загальна сума сплачених коштiв за вiдповiдний мiсяць була не меншою, нiж мiнiмальний страховий внесок.
Порядок проведення такої доплати визначено роздiлом 15 «Iнструкцiї про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внескiв на загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування до Пенсiйного фонду України», затвердженої постановою правлiння Пенсiйного фонду України вiд 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Мiн’юстi України 16.01.2004 р. за № 64/8663.
Доплата до мiнiмального страхового внеску за неповний мiсяць роботи провадиться застрахованою особою на її бажанням за даними персонiфiкованого облiку за пiдсумками року або пiд час виходу застрахованої ocoби на пенсiю за мiсцем проживання. Органи Пенсiйного фонду розраховують суми внескiв, якi потрiбно доплатити, на пiдставi даних реєстру застрахованих осiб про суми нарахованої заробiтної плати та нарахованих страхових внескiв за вiдповiднi перiоди роботи. Особи, які бажають здійснити доплату до суми страхових внесків таким чином, щоб сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, подають до органів Пенсійного фонду заяву із зазначенням необхідного періоду. Спеціалісти управління Фонду на підставі даних персоніфікованого обліку складають повідомлення-розрахунок, в якому розрахована сума доплати. Своєю чергою, застрахована особа здійснює відповідну доплату протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Також застрахована особа, яка здійснює доплату до суми страхових внесків, формує і подає до органів Пенсійного фонду сама за себе відомості про суми доплат згідно з Додатком 30. У відомостях зазначають місяць та рік, за який проведено нарахування, суму, з якої сплачено внесок та суму доплати. Граничний строк подання таких відомостей – протягом одного календарного місяця після здійснення доплати.
Зазначені доплати здійснюються в разі необхідності зарахування неповного місяця роботи до страхового стажу як повного. Доплати до суми більшої, ніж мінімальний страховий внесок, законодавством не передбачено. Зазначена норма Закону застосовується з 1 січня 2004 року.
Світлана Мазур, заступник начальника відділу інформаційних систем та електронних реєстрів №8 управління інформаційних систем та електронних реєстрів ГУ ПФУ в Одеській області.
