Україна стала на крок ближче до появи першого сміттєпереробного заводу. 1 червня представники міської влади Львова і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду щодо виділення 35 млн євро для будівництва заводу і рекультивації полігону в області. Проте сміттєва криза є клопотом не лише одного регіону, а всієї країни, і потребує нагального вирішення. Як подолати проблему, дізнавались наші експерти.
Звідки в Україні стільки сміття?
За статистикою Мінекології, один житель України щороку викидає 250-300 кг побутового сміття. За рік у країні утворюється приблизно 12-15 млн тонн відходів, з яких відсортовують та переробляють лише близько 3%, ще 3% – спалюють на єдиному сміттєспалювальному заводі, а решту – вивозять на звалища. Офіційних полігонів для сміття у країні налічується близько 6 тисяч, несанкціонованих – понад 30 тисяч. Експерти наголошують, що більшість сміттєзвалищ уже переповнені і загрожують життю і здоров’ю українців.
«Повністю безпечних полігонів взагалі не існує. Навіть побудовані за всіма будівельними нормами полігони являють собою небезпеку. Відбувається рух ґрунтових мас, через що сміттєвий фільтрат потрапляє у ґрунт, питну воду. Крім того, практично на всіх полігонах час від часу відбуваються пожежі», – наголошує еколог Олександр Ігнатенко.
Аби вирішити проблему, в Україні потрібно провести рекультивацію більшості полігонів, тобто захоронити відходи і відновити родючість ґрунту, запустити систему сортування побутового сміття і побудувати переробні підприємства. Реалізація цих заходів прописана у Національній стратегії поводження з відходами, яку уряд ухвалив 8 листопада минулого року.
Що пропонують робити?
Відповідно до документу, до 2030 року планується запровадити роздільне збирання відходів мінімум у 5 тисячах населених пунктів та створити 250 центрів збирання відходів. У містах та селах нарешті повинні з’явитись спеціальні контейнери для сортування. Розподілятимуть відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні відходи та метал.
«Стратегією визначена амбітна мета, щоб до 2030 року 70% побутових відходів в Україні перероблялося чи повторно використовувалося», – пояснює міністр екології Остап Семерак.
Крім того, минулого року Мінекології розпочало інвентаризацію українських полігонів. Зокрема, була запущена інтерактивна мапа сміттєзвалищ (https://ecomapa.gov.ua). Сервіс постійно оновлюється і, крім геолокаційної інформації, містить дані про морфологію відходів і стан ліквідації звалища. Також карта має мобільний додаток, у якому українці можуть надсилати інформацію про появу стихійних звалищ.
У міністерстві визнають, що успішна реалізація «сміттєвої стратегії» можлива лише за умов дотримання чітких строків і суворого контролю за підрядниками. В іншому випадку гарний план ризикує залишитись на папері.
Розбудова місцевої інфраструктури
Більшість експертів погоджується, що, попри ухвалення національного плану управління відходами на рівні міністерства, велика відповідальність лежить на місцевій владі. Про це неодноразово казав і Президент України Петро Порошенко.
«Вивезення та утилізація сміття – це не є і ніколи не мають бути питаннями центральної влади. Очевидно. Бо коли ми даємо гроші, коли ми даємо повноваження, права, вони обов’язково мають кореспондуватися з відповідальністю, у першу чергу, перед громадою», – наголосив глава держави під час засідання Асоціації міст України.
Власне, сьогодні в Україні існують приклади таких відповідальних громад. Так, 12 червня на полігоні побутових відходів у селі Рибне Івано-Франківської області запустили сучасну лінію для сортування сміття. Побутові відходи сортуватимуть на кілька фракцій для подальшої переробки та екологічної утилізації. Зараз потужність лінії – 20-25 тонн за зміну, проте з часом вона зросте до 50 тонн. За словами міського голови Руслана Марцінківа, лінія слугуватиме не тільки Івано-Франківську, а й усій області. В амбітних планах керівництва області – будівництво сміттєпереробного заводу, під який уже виділили землю.
«Малі містечка можуть дати фору столиці. В них набагато краще на сьогодні просувається ініціатива сортування сміття, принаймні до зменшення кількості відходів», – зазначає еколог Олександр Соколенко.
Великі проекти
За даними Мінрегіонрозвитку, наразі в Україні працює 22 сміттєсортувальні лінії, 3 сміттєспалювальні установки і лише 1 сміттєспалювальний завод. Водночас не існує жодного підприємства з переробки.
Звичайно, будівництво такого об’єкту потребує значного фінансування, і залучити інвестора простіше великим містам. Найближче до реалізації таких проектів наблизились у Львові та Дніпрі. Так, львівська влада вже підписала угоду з ЄБРР щодо виділення кредиту 35 млн євро для будівництва заводу, що триватиме 2 роки. Пакет фінансування включає 13-річний кредит обсягом у 20 млн євро під гарантії міста, інвестиційний грант – до 10 млн євро від Східноєвропейського фонду енергоефективності та довкілля, який повертати не потрібно, а також пільговий кредит 5 млн євро від Фонду чистих технологій. Як зазначила заступник директора ЄБРР в Україні Марина Петров, цим проектом європейський банк розпочинає реалізацію в Україні програми «Зелені міста».
«В цілому, якщо брати усі наші операції, то Львів стане дев’ятим містом-учасником цієї програми, але в Україні – першим», – додала Петров.
Наразі ЄБРР оголосив тендер на будівництво. Усі заявки від компаній приймають до середини липня цього року, а переможця визначать у жовтні.
А ось у Дніпрі вже відомо, хто будуватиме сміттєпереробний завод. Перемогу в конкурсі здобула британська компанія Stopford Projects Limited, яка виступатиме інвестором і підрядником. Вартість будівництва оцінюють в 60 мільйонів фунтів стерлінгів. За словами заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка, на проектування заводу піде рік, ще два роки – на його будівництво. Зараз міська влада підписує угоду з компанією.
Тож у найближчий перспективі в Україні можуть запрацювати перші сміттєпереробні заводи, які не тільки екологічно утилізуватимуть відходи, а й вироблятимуть енергію. Хоча, звичайно, в очікуванні інфраструктури українцям не варто сидіти склавши руки. На те, щоб Україна стала чистішою, може вплинути кожен. Почати сортувати сміття вдома, здавати у пункти прийому пластик, скло, папір, відмовитись від використання поліетиленових пакетів – просто, але дуже корисно.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю.
