27 ТРАВНЯ цією темою продовжили цикл дискусій на соціально важливу тематику сьогодення в умовах воєнного стану в рамках виконання грантового проєкту між Українською асоціацією медіа бізнесу та редакцією газети «Вперед». На жаль, діти стали свідками страшних подій в Україні, тому поговорили про основні проблеми, які постають перед батьками під час виховання дітей в умовах війни, як правильно реагувати на стан дитини та на що звертати увагу, чи слід розмовляти про війну з дітьми та яким чином пояснювати ситуацію, а також поінформували щодо можливостей для позашкільних занять у нашій громаді.
ГОСТІ ДИСКУСІЙНОГО МАЙДАНЧИКА: начальник відділу освіти Роздільнянської міської ради Лілія Соловйова, начальник служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Олег Подолінський, провідний спеціаліст служби у справах дітей Віталій Кравчук, директор Роздільнянської школи мистецтв Роман Гімбра, директор ДЮСШ Володимир Замітайло, медичний директор з дитинства та пологової допомоги БПЛ Лариса Почтаренко, заступник директора Центру творчості дітей та учнівської молоді з навчально-виховної роботи Марина Шишова, методист ЦТДУМ Людмила Маліцька, керівник студії дитячого розвитку «Кids time» Анастасія Сташевська, керівник дитячого клубу «Smart kids» Ірина Бурлаченко. Ведуча – Наталія Буковська. Також завітав на захід інспектор ювенальної превенції Роздільнянського РВП Дмитро Горобець.
Про дошкільну освіту в умовах воєнного стану в Роздільнянській МТГ
Лілія СОЛОВЙОВА: На сьогоднішній день з дошкільною освітою не краща ситуація. Дитячі садки з 24 лютого, з того дня, як розпочалося повномасштабне вторгнення рф, не працюють з об’єктивних причини. Є вимоги до організації навчання і дозвілля саме дітей дошкільного віку. І через те, що наші ДНЗ не відповідають цим вимогам, бо там немає укриттів, немає бомбосховищ, відповідно садочки наразі не працюють, щоб не наражати на небезпеку, по-перше, наших вихованців, по-друге, педагогічний та технічний персонал цих закладів. Наразі пропонують альтернативне дистанційне навчання для дошкільнят, але дуже складно навіть для шестирічних дітей, які йдуть до школи, займатися перед комп’ютером, тому дошкільна ланка у воєнний час повністю на батьках, бабусях та дідусях, тобто тих, хто залишається зараз з дітьми.
Шукаємо можливості для вирішення цього питання, щоб була хоча б чергова група. Але можливості відкрити її немає через те, що бомбосховища відсутні навіть у проєктах закладів. Гарантувати безпеку дітей не можемо, а так як залишається високим ризик ракетних обстрілів, дошкільна ланка залишається не задіяною в освітньому процесі. Сподіваюсь, до 1 вересня знайдемо якісь шляхи вирішення цього питання, і вже хоча б чергові групи будуть відкриті по громаді.
Яка ситуація з підготовкою дітей до першого класу
Лілія СОЛОВЙОВА: До 24 лютого всі підготовчі заходи проводилися, а після, на жаль, це лягає на плечі батьків і допоміжних гуртків. Ми навіть не можемо, як раніше, запросити на підготовчі заняття перед школою для того, щоб дітки познайомилися з вчителем, трохи сформувався колектив тощо.
Чи формуються класи
Лілія СОЛОВЙОВА: Класи формуються, батьків запрошуємо, хто не подав заявки. Також, відповідно до Положення, мають бути видані довідки про прописку дитини для того, щоб написати заяву. На сьогодні не працюють реєстри в ЦНАПі, тому слід прийти до школи, написати заяву і вас приймуть до будь-якого закладу. Запрошую всіх, тому що деякі батьки не в Україні зараз, дехто не в місті, будьласка, бабусі, дідусі нехай приходять для того, щоб формувалися класи, щоб ми розуміли контингент на наступний навчальний рік. Вчителі все одно готуються до його початку.
Про роботу служби у справах дітей Роздільнянської міської ради в умовах воєнного стану
Олег ПОДОЛІНСЬКИЙ: Функціональні обов᾽язки служби не змінилися. Працюємо в штатному режимі, переважно з неблагонадійними сім’ями, де є діти, дітьми статусними, тобто позбавленими батьківського піклування, дітьми-сиротами та дітьми, які знаходяться в дитячому притулку. За період введення в нашій державі воєнного стану переважна більшість дітей, які перебувають у прийомних родинах та в опікунів, фактично залишилися проживати на місці. На сьогоднішній день за інформацією, яку надав ЦНАП, статистика внутрішньо переміщених дітей з інших регіонів до міської територіальної громади така: діти дошкільного віку — 68 осіб і шкільного віку — 114 осіб.
По дітях статусних, які знаходяться в прийомній сім’ї. У нас така родина одна, в ній під опікою троє дітей і вони всі виїхали за кордон, в Італію. Три сім’ї, де виховується по одній прийомній дитині, теж виїхали за кордон.
Ми – служба, яка займається контролем за цими дітьми, тому час від часу виїжджаємо, контролюємо, допомагаємо, гуманітарну допомогу розвозимо, якщо є така можливість, щоб роздавати дітям, зокрема, дитяче харчування. Десь 20-25 дітей, які знаходяться в нормальних сім’ях, але мати або батько відсутні, взяли дозвіл на виїзд за кордон і поїхали з країни.
Притулок “Теплий дім” спочатку введення воєнного стану евакуйований за кордон, підтримуємо з ними телефонний зв’язок. Вони продовжують там навчання, перебуваючи у безпечнішому місці.
Чи збільшилася кількість звернень з приводу психологічного стану дитини до фахівців місцевої лікарні під час воєнного стану
Лариса ПОЧТАРЕНКО: Війна, яка у нас йде, зачепила всіх: і дорослих, і дітей. Хочу сказати, що люди, які на теперішній час не виїхали зі своїх місць проживання, морально стійкі і загартовані. Наші вагітні добре себе почувають. Ми працюємо у штатному режимі. Всі лікарі на роботі, ніхто не виїхав. Прийоми йдуть, як і були. Надається всебічна медична допомога, стресових ситуацій немає.
В цілому дітям меншого віку адаптація дається легше, батьки намагаються пояснити, що таке війна, у доступній формі, і вони це сприймають. Але є проблеми у підлітків. У нас збільшилася кількість звернень дітей, які мають панічні атаки, особливо у вечірній та нічний час, тому що підлітки, в силу своїх фізіологічних особливостей організму і плюс стресова ситуація, спричинена подіями в країні, сприймають все це дещо болючіше. Закликаю батьків: крім того, що існують ваші сімейні лікарі, ви як батьки маєте приділяти трішки більше часу своїм дітям. Частіше спілкуватися, обговорювати ті проблеми, які існують і які не зникли. Це не стосується війни, а банальних життєвих умов та ситуацій, пов’язаних з умовами проживання, колом спілкування дітей тощо. Пам’ятайте, що вони знаходяться в більш стресовому стані, ніж дорослі. Тому звертайте увагу на своїх дітей, аби зменшити стрес у їхньому житті сьогодні.
Крім того, до кінця травня діти, які йтимуть до першого класу, мали пройти профілактичний огляд для того, щоб виявити захворювання, які, припустимо, існують у дітей і з часом можуть проявитися.
Ще один момент стосується щеплень, з якими наші дітки повиїжджали за кордон і їм необхідно було надати дані про щеплення. Є невелика частина дітей, які не отримували щеплення і робили його там. Для них це проблематичніше. Тому хочу відзначити, що вакцини в наявності є. Проводимо всі планові щеплення, звертайтеся. Внутрішньо переміщеним дітям теж, за потреби, можемо зробити щеплення.
Про відновлення занять у позашкільних гуртках “Smart kids” та “Кіds time”
Ірина БУРЛАЧЕНКО: Розпочали працювати, щойно збільшилася кількість звернень батьків за допомогою: зайняти дітей у вільний час від уроків, заповнити прогалини після дистанційного навчання, деяким дітям потрібно зняти емоційне навантаження тощо. У нас є такий вид роботи, як правопівкульне малювання. Дитина малює те, що навколо неї, і цим стає емоційно сильнішою.
За запитами розпочали проводити казкотерапію. Приходять дітки 5-10 років. Це такий метод, коли педагогпсихолог, яка читає терапевтичну казочку, обговорює її з дітьми. Вони виговорюються, розповідають, можливо, про свої якісь страхи, можливо, невпевненість, деякі проявляють гіперактивність, декого треба трішки заспокоїти. На заняттях працюють також з такими матеріалами як пластилін, олівці тощо. Таким чином, діти всі свої страхи, емоції виносять назовні.
Чи потрібно пояснювати дітям ситуацію в країні і говорити про війну
Ірина БУРЛАЧЕНКО: Краще, насамперед, говорити дітям про те, наскільки вони потрібні батькам, не залишати їх без уваги. По-друге, більше казати про почуття, не про обставини, які навколо нас. На цьому наголошую і саме це вкрай важливо. Діти повторюють почуття, які ми виказуємо назовні. Якщо проявлятимемо негатив, вони будуть його за нами повторювати. Тому слід проявляти більше уваги, любові, діти це швидко розуміють. Вони сильні і все зможуть.
Анастасія СТАШЕВСЬКА: Ми зачинилися 24 лютого і не працювали десь півтора місяці. Та згодом за запитами, коли батьки вже зустрічають тебе у крамниці, на вулиці й по очах можна побачити, що їм потрібна якась година-дві свого власного часу, та і дітям потрібно відволіктися, поновили заняття. Діти все одно, навіть якщо батьки не кажуть, не розмовляють між собою про війну, знаходяться у фоновому стані. А наша головна задача — відволікти, подарувати емоції, повернути дітей до життя до війни. Тому ми відкрилися, але змінили формат роботи.
До війни у нас була група денного перебування, заняття тривали три години. Наразі не можемо брати на себе таку відповідальність і залишати дитину без батьків на такий довгий час, тому скоротили час занять так, щоб батьки або знаходились у холі та чекали дитину, або могли недалеко піти та бути поряд з дітьми. В першу чергу, повернулися до логопедичних занять, тому що це корекційна робота, яку не можна, так би мовити, ставити на паузу.
Хочу дати пораду: якщо ви знаєте, що малюку потрібна допомога, але не можете звернутися до спеціаліста, радила б отримати онлайн консультацію. Зараз багато спеціалістів, які працюють онлайн. Це фундамент, без якого дитина не може піти до школи. А така корекційна робота виявляє проблемні місця та допомагає дитині бути успішним у школі.
Як змінилася робота ЦТДУМ після 24 лютого
Людмила МАЛІЦЬКА: У нашому закладі гуртки працюють у дистанційному режимі. Спочатку було дуже важко. А потім як керівники гуртків, так і діти зрозуміли, чого вони потребують. Працюють майже всі гуртки в режимі онлайн, крім гуртків для дошкільняток. Для занять з ними, на жаль, під час воєнного стану умов немає.
Керівники гуртків ретельно готуються до занять, вишукують щось нове, і дітки задоволені. Виконують всі завдання. У ЦТДУМ налагоджена співпраця з МАПО — Міжнародною асоціацією позашкільної освіти, звідки черпаємо корисну інформацію, рекомендації і поради, які надаємо діткам, батькам та керівникам гуртків. Робота в цей складний час триває.
Як дистанційно навчати дитину хореографії чи роботі з інструментом Людмила МАЛІЦЬКА: Вчитель заздалегідь готується до заняття на спеціальних онлайн-платформах, так само як і в школі, проводить заняття. Дітям допомагають батьки і ми розв’язуємо проблеми, які можуть виникнути.
Чи змінилася кількість дітей, які навчалися офлайн і зараз онлайн
Людмила МАЛІЦЬКА: Значно менше дітей займаються дистанційно. Багато сімей, дітей поїхали за кордон і перестали підтримувати з нами зв’язок. А так усі працюють, хто знаходиться на місці.
Як наразі працює Роздільнянська дитяча школа мистецтв
Роман ГІМБРА: Наша школа мистецтв призупинила заняття з 24 лютого на два місяці. Думаю, що це було на краще. Перший місяць ми самі оговтувалися від ситуації. Деякі викладачі виїхали. Та вже у квітні спробували проводити заняття дистанційно на платформі Zoom і давати завдання з образотворчого мистецтва, хореографії, але дійшли висновку, що для першого-другого класів це взагалі не підходить. Батьки не знають специфіки, вони не можуть взагалі допомогти. Художникам було дещо легше, але теж перший-другий класи батьки писали, що їм складно, вони не розуміють композиції, спектр, виставити це все було проблематично. Тому знайшли спільну мову із засновником і з 2 травня почали освітній процес. Він досить складний і змінився, тому що деяка частина дітей виїхала, деяка частина залишилася, але батьки бояться все ж таки відпускати на заняття, це воля батьків. Нам пощастило в тому, що повітряних тривог у денний період було досить небагато і ми могли відносно спокійно відпрацювати цей навчальний період. У нас є укриття, і на першому поверсі є можливість дотримуватися правила “двох стін”. Якщо була тривога, ми там збиралися. Працюємо з дітками з п’яти років. Вчимо танцювати, співати, малювати, є ляльковий театр. Не конкуренти для інших, бо займаємо свою нішу та її розвиваємо. Але хочу сказати, що діти, які активно ходять до нашого закладу, в спортивну школу і в ЦТДУМ — це близько 25-30 відсотків, які встигають всюди.
Я взагалі заборонив викладачам між собою розмовляти на воєнну тему. Наші діти на цей час ще не знають і, дай Боже, щоб не знали, що таке війна. Вони цього ще не сприймають так, як ті діти, які виїхали із зони активних бойових дій.
Що змінилося у нас? Зараз діти біжать на заняття, бо за два місяці засумували і не хочуть сидіти вдома. І у нас ще така специфіка — є години, коли викладач і учень мають бути поруч. Це справді так, бо і в хореографії, і в спорті є прийоми, які дистанційно не передати. Ми йдемо назустріч батькам, підлаштовуємо графік, і вони дуже задоволені, що школа відчинила свої двері, йдуть, бо знають, що діти відволікаються на заняттях від чогось. Навіть від уроків, адже загальноосвітню систему ніхто не скасовував, вона обов’язкова. Ми ж даємо дітям можливість розкриватися творчо, емоційно. І тому їм це на краще.
Про роботу ДЮСШ в умовах воєнного стану
Володимир ЗАМІТАЙЛО: Школа відкрита ще у 1976 році. Поступово розвивалася, збільшувалася кількість видів спорту, тренерів та вихованців. Наразі у нас займається 310 вихованців і нараховується сім видів спорту. Працюють всі групи. Також ми працюємо у четвертій школі, де є спортивний майданчик, у ДЮСШ є майданчик для занять пляжним та класичним волейболом. Але сім видів спорту наразі вмістити складно, тому добре, що є можливість використовувати додаткові майданчики у школах.
Відзначу, що сьогодні 115 вихованців закладу перебувають за межами Одеської області. Наші діти є у Польщі, Румунії, Чехії, більшість у Західній Україні. І всі вони там знайшли своє місце. Багато хто займається спортом. З Польщі надіслали листа, аби отримати підтвердження, що ми не маємо претензій на зарахування учня до спортивного ліцею. А ще вихованці вже телефонували, казали, що брали участь у змаганнях у Львові.
Коли ми були зачинені, діти постійно запитували про поновлення занять. І коли надійшов дозвіл, але потрібні були заяви від батьків, вони за півдня їх принесли. Аби підтримувати інтерес під час занять, проводимо свої міні змагання, конкурси. Зараз кінець року, приймаємо нормативи. Учні дуже стараються. Навчальний процес триває. Сподіваємося, що все налагодиться. Групи укомплектовані, навіть незважаючи на те, що частина дітей поїхала. Чи є внутрішньо переміщені діти у позашкільних закладах
Володимир ЗАМІТАЙЛО: Буквально перед дискусією спілкувався з батьками з Рівненської області, які вирішили в нашому місті оселитися. Ми завжди раді прийняти на заняття, але кінець навчального року, сказав, щоб у серпні приходили.
Роман ГІМБРА: У нас немає, наразі кінець року. Внутрішньо переміщені діти дистанційно залишаються в своїх освітніх округах і там вчаться. Двоє батьків приходили, цікавилися, але не знають, залишаться вони тут чи ні.
У червні у дитячій школі мистецтв стартує набір дітей. Якщо раніше ми могли щось прогнозувати, то зараз, на жаль, ні. Станом на 24 лютого було 370 вихованців. Зараз сказати складно, скільки учнів прийде.
Цього року маємо 35 випускників, що є непоганим показником. Мрію, щоб до нас йшли навчатися більше дітей. Ми відкриті, добрі, хочемо з усіма співпрацювати. Роздільна має бути містом, де хочеться жити і працювати. Географічно воно зручно розташовано.
Ірина БУРЛАЧЕНКО: Є дві дитини, але вони переміщені з Одеси. Це не так далеко, а з «гарячих точок» немає.
Анастасія СТАШЕВСЬКА: Є діти, які приїхали з Одеси, Миколаєва, є дитина зі Львова. У нас діють спеціальні пропозиції для внутрішньо переміщених дітей з «гарячих точок». Наразі таких немає, та для них заняття коштують менше. Це такі знижки, які покривають роботу педагога, який проводить заняття. Раді будемо надати послуги, щоб якось їх відволікти, щоб дитина поринула в інші емоції.
А ще є малеча, яка наразі перемістилася за кордон. І вже від їхніх батьків надходять запити щодо онлайн занять. Днями мені телефонувала матір з Фінляндії, бо дитина у віці трьох з половиною років не розмовляє. Додався мовний бар’єр. У дитини немає системи власної мови, а тут ще інші мови. Лариса ПОЧТАРЕНКО: Звертаюся до сімей, у яких є внутрішньо переміщені діти, і до батьків: потрібно звернутися до амбулаторій сімейної медицини за місцем перебування на теперішній час і стати на облік. Ви маєте звернутися для того, щоб місцевий лікар міг вчасно надати допомогу, виписати рецепт, іноді діти потребують щеплень, обстеження тощо, тому, будь ласка, звертайтеся до АСМ.
Рекомендації про те, як позитивно налаштовувати дітей в умовах воєнного стану
Лариса ПОЧТАРЕНКО: Дітям необхідно займатися ранковою руханкою. Вже зараз вставати зранку і робити фізичні вправи. Будуть заняття онлайн чи офлайн – незрозуміло, але у дитини має бути певний ритуал. Вони мають жити в тому режимі, який буде з 1 вересня. Треба, щоб батьки підтримували своїх дітей, бо вони не дуже полюбляють це робити, а з батьками в ігровій формі мають виконувати ці вправи.
Лілія СОЛОВЙОВА: Психологи радять робити руханку з батьками в один і той же час. Тобто, одні й ті ж самі дії повторювати разом з батьками, тоді у дитини є внутрішній спокій, батьки її підтримують, між ними налагоджується контакт: якщо мама з татом роблять щоранку зі мною те саме, значить все добре. Емоційний контакт дуже цінний.
Ірина БУРЛАЧЕНКО: Кожна дитина – індивідуальність. На цей час, який у нас зараз, першочергово не залишайте дітей без уваги, емоційного тепла, будьте поруч, дитина має розуміти, що вона потрібна, нею цікавляться, їй допоможуть у будь-який час, тому це дуже важливо. А все інше залежатиме від батьків і спроможностей.
Анастасія СТАШЕВСЬКА: Важливо не залишати дитину без уваги навіть у ранньому віці, навіть, коли це домовленневий період. Зараз збільшився попит на заняття з логопедом на запуск мовлення. І одна з причин полягає в тому, що збільшилася дистанція між дитиною та особливо матір’ю. Мама у стресі, вона виконує функцію нагодувати, вдягнути, відвезти, привезти і емоційно не ввімкнена в контакт з дитиною. Тобто, не спілкується з дитиною, як робила це раніше. А час іде. Дитина виростає, потенціал зменшується. Тому це дуже важливо, особливо у ранньому віці.
Марина ШИШОВА: Сьогоднішній час – новий виклик для всіх педагогів закладів позашкільної освіти. Як діти, так і дорослі вчаться жити в такому незвичному режимі. І в цей час ЦТДУМ є таким острівцем, який дає змогу дітям отримати психологічну та інформаційну підтримку завдяки спілкуванню на заняттях. Хоч форма навчання і дистанційна, не вистачає живого спілкування, та наші вихованці займаються і беруть участь у конкурсах, які проходили дистанційно і мають високі досягнення, якими пишаємося.
Роман ГІМБРА: Як кажуть психологи: щоб не впасти в депресію, не думайте, що все закінчиться швидко, не думайте, коли це закінчиться, а думайте, що робити сьогодні. Тому живемо сьогоднішнім днем і працюємо.
Сподіваємося пояснення фахівців та інформація щодо роботи ДЮСШ, ЦТДУМ, ДШМ та допоміжних гуртків стане в нагоді нашим читачам, особливо батькам.
Все буде Україна!
Наталія БУКОВСКА
Наталія БРОВАРСЬКА
