«Досвід реформованих громад. Історія успіху» – саме під такою рубрикою публікувався цикл статей за результатами прес-турів, участь в яких брали кореспонденти газети «Вперед». Журналісти мали змогу переконатися у позитивних результатах реалізації реформи децентралізації у кращих із кращих громад України, зокрема: Тростянецькій, Голопристанській, Ірпінській, Ізюмській… Згадую особисті враження, як і своїх колежанок, після поїздок.
Ми щиро раділи успіхам цих територій, милувалися результатами розвитку інфраструктури, дивувалися креативності та завзяттю людей, які хотіли жити у кращих умовах. Вони досягали, знову планували і мріяли. Мріяли про те, щоб мати гідні умови для комфортного проживання, мріяли жити за європейськими стандартами. І ось у двері постукала війна, без правил та елементарних понять людяності, з нищівними бомбардуваннями не лише об’єктів інфраструктури, а й шкіл, дитячих садочків, лікарень, житлових кварталів, дитячих майданчиків, об’єктів культурної спадщини. Це зухвале знищення всього українського, мрій та досягнень українських людей.
Пропонуємо вашій увазі декілька заміток для порівняння, як про цю місцевість писали кореспонденти нашої газети і до чого довів ці території російський окупант-нелюд. Зазвичай такі порівняння робляться, аби показати, у що перетворилася та чи інша будівля, а у нас, на жаль, навпаки.
ТРОСТЯНЕЦЬКА міська громада
«А далі ми направились до тростянецького медичного закладу, який взагалі зламав всі стереотипи районної лікарні. Зовні будівля виглядала достатньо стандартно. Але те, що ми побачили всередині, приємно шокувало. Керівник Тростянецької міської лікарні Анатолій Плахтиря розповів журналістам про те, як вдалося зробити лікарню такою сучасною.
З 2018 року Тростянецька ОТГ першою у Сумській області, і одна з небагатьох в Україні на сьогодні, пішла на експеримент і забрала собі у власність Тростянецьку центральну районну лікарню, яка обслуговувала майже 40 тисяч пацієнтів. Міський голова Юрій Бова поставив собі за мету зробити одну з найкращих лікарень в Україні, з сучасною діагностикою й швидким обслуговуванням. Так, по всій лікарні було забезпечено безкоштовний Wі-Fі, закуплена нова комп’ютерна техніка для лікарів; зроблено сучасний ремонт терапевтичного, неврологічного, гінекологічного, полового, рентгенологічного відділень та створена лабораторія європейського рівня; придбано сучасне медичне обладнання. У лікарні впроваджено ряд енергоефективних заходів: ґрунтовний теплоаудит, закуплено якісні вікна, що мають коефіцієнт теплопровідності 0,95;
Газета «Вперед» від 31 липня 2020 року. Ось так писала про свої враження Юлія Ганган, яка взяла участь у прес-турі кращими громадами Сумщини.
Читайте також: ДОСВІД РЕФОРМОВАНИХ ГРОМАД. ІСТОРІЯ УСПІХУ ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ ОТГ
А це повідомлення про результати діянь непроханих гостей: «путінські варвари, розуміючи, що не втримують Тростянець, вирішили знищити всі цінне. Два російські танки стріляли по лікарні з людьми.
Потім після танків прийшли ще російські солдати, які продовжили з автоматів і кулеметів стріляти вже по стінах. Приблизно 30 % будівлі втрачено. Немає жодного не пошкодженого відділення, де повноцінно можна при-ймати людей. Після того, як ЗСУ звільнили місто, виявилося, що лікарня непридатна до приймання хворих. Сапери та вибухотехніки обстежують будівлю».
«Має громада свій план перспективного розвитку, який не просто існує десь на папері – він доступний кожному громадянину.
План розвитку на перші п’ять років існування ОТГ розміщений у холі міськради і кожен мешканець громади бачить, яким буде у перспективі його маленька батьківщина. По ньому чітко видно, що вже зроблено.
Про секрети успіху та чисельні плани на майбутнє розповів журналістам під час пресконференції голова громади Юрій Бова – дуже простий і цікавий чоловік, який зумів забезпечити мешканців Тростянецької громади, без перебільшення, європейськими умовами життя. Як неодноразово наголошував пан Юрій, першим пунктом своєї роботи вважав знищення роками спрацьованої корупційної системи. Це давалось дуже непросто, але вже сьогодні показало вагомий результат. Зараз невеличка Тростянеччина має те, про що обласний центр ще навіть не мріє», – так описувала про вже наявні досягнення та великі плани на найближчу перспективу громади Юлія Ганган у своїй статті.
А це вже спогади міського голови Юрія Бови про окупацію міста:
«Фактично місто окупували вже в перші години війни. 24 лютого близько 9-ї ранку в місто заходили перші колони із сотнями одиниць російської військової техніки. Перед цим вночі була стрілянина на кордоні, мене про це сповістила староста одного з сіл. Я зрозумів, що почалася війна, і одразу виїхав на роботу, звідки забрав важливі документи та печатки. Так, рівно 30 днів тривала окупація нашого міста. Рашисти знищили 90% інфраструктури Тростянця. Вони займалися мародерством, грабували будинки місцевих, викрадали машини, магазини, банкомати, аптеки. Все спустошене. Навіть магазини товарів секонд-хенду пограбували! Немає живого місця ні від міськради, ні від колишньої райдержадміністрації, ні від відділка поліції і так далі. Тільки у перший день через Тростянець пройшло 10 чи 12 колон ворожої техніки, в кожній з яких було від 50-ти до 100 одиниць, утому числі по 15-20 танків, а також самохідні артустановки (САУ), бронетранспортери та інша броньована техніка, бензовози тощо.
В селах, про яких пройшли сотні одиниць важкої техніки, дороги фактично вже немає: замість асфальту там, грубо кажучи, танковий полігон – по коліно колії від гусениць, перемішаний із землею асфальт… Кожного дня в місті знаходять тіла загиблих або закатованих та досі невідома точна кількість городян, яких викрали або ж примусово вивезли до росії. Після таких “гостей” складається враження, що через помешкання пройшла вся Золота Орда!»
Пам’ятка архітектури 19 ст. Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція згоріла вщент. Там були унікальні каміни, дубові східці, унікальна література – все це зберігалося століттями. Так само краєзнавчий музей, теж пам’ятка архітектури 18 ст., частково зруйнували.
В історичну споруду “Круглий двір”, де традиційно проводились ряд всеукраїнських та міжнародних фестивалів, окупанти заганяли протиповітряні зенітні установки ТОР і знесли ворота та пошкодили стіни споруди.
Важкою технікою практично знищено центральну площу міста: там, де ще недавно цвіли троянди, сьогодні – перепахане танками “поле”. Навіть у Палаці для дітей і юнацтва поламали іграшки, мольберти, порізали в гардеробній ножами всі костюми, в яких дітки виступали.
____________
«Російським ворогам ми не пробачимо жодної краплі крові, жодного втраченого життя, жодного сантиметру нашої понівеченої землі, терор і геноцид громадян незалежної держави Україна. Ми будемо пам’ятати та шанувати ім’я кожного нашого захисника і кожного загиблого земляка. А Тростянець відновимо всі разом, щоб місто цвіло й славилося своїм шоколадом та статусом фестивальної столиці лівобережної України, – так висловився мер героїчного міста Тростянець Юрій Бова.
Сторінку підготувала Наталія Буковська
