Небайдужі діти з Одеси влаштували імпровізований стенд для збору коштів на потреби української армії. Поки в Україні точаться запеклі бої, де наші воїни відбивають ординську навалу російських нелюдів, громадяни в тилу допомагають як можуть, і діти — не виняток.
Одеські школярі — Євгенія, Матвій та ще двоє їхніх товаришів — також вирішили зробити свій внесок у нашу спільну перемогу над ворогом. Вони облаштували стенд, де збирають пожертви та навіть продають свої іграшки випадковим перехожим, щоб відправити гроші на бронежилети для армії. На стенді з українським прапором діти поставили банку з написом «на бронежилети для наших захисників». Поряд лежать коробки з м’якими іграшками, ляльками та іграшковим роботом на сонячній батареї.
— Ми збираємо гроші та передаємо на армію. Нині в нашій країні війна, а ми хочемо, щоб Україна швидше перемогла росію. Ми збираємо не тільки на бронежилет, а загалом на армію і переселенців. Віддаємо гроші нашим мамам, а вони вже передають волонтерам, — розповідає Євгенія.
Школярі працюють у другій половині дня, після дистанційного навчання, тобто у свій вільний час. Кажуть, що коли лунає повітряна тривога, то біжать ховатись у найближчому укритті. Волонтерять у робочі дні, а у вихідні відпочивають. Стенд облаштували просто неба на вулиці, недалеко від своїх домівок, щоби бути під пильним наглядом своїх батьків.
Батьки про ініціативу дітей знають і ставляться до цього виключно схвально. Натхнення дітям прийшло саме від них: спочатку малеча різала тканину на смужки, щоби плести маскувальні сітки, а потім вирішили відкрити благодійний стенд.
Мама Євгенії каже, що спочатку чоловік, який працює на «Сьомому кілометрі», дав їм декілька нових іграшок, але їх давно продали, і діти вирішили виставити на продаж власні скарби — улюблені іграшки, якими вони самі ще донедавна грались. Скільки їм вдалося зібрати грошей за три тижні — невідомо, але поваги заслуговує власне вчинок дітей, відданих своїй країні, сім’ям і близьким. Школярі розуміють, що сьогодні їх добробут та майбутнє залежить від наших захисників.
Їхні батьки також займаються волонтерством — плетуть маскувальні сітки, збирають гроші для ЗС України і на потреби переселенців.
Сподіваємось, вчинок школярів надихне більше людей долучитися до допомоги нашій армії будь-яким можливим шляхом: грошима, роботою або подібними ініціативами. У ці непрості часи, коли нелюди руйнують наші міста і села, головне — не втрачати надію на щасливе майбутнє у вільній, незалежній державі. А з таким молодим поколінням Україна не пропаде, у цьому можна бути впевненими.
Джерело: armyinform.com.ua
