Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Що це означає?

Україна пройшла останній етап і отримала статус кандидата на членство в Євросоюзі. Разом із Україною цей статус також надали й Молдові. За це рішення проголосували всі 27 членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради в четвер, 23 червня, в Брюсселі.

ZAXID.NET пояснює, що змінить для України статус кандидата у члени ЄС та які вимоги вона має виконати.

Що передувало?

27 лютого 2014 року, після Революції Гідності, Європарламент ухвалив резолюцію, у якій вперше йшлося про те, що Україна має право стати повноправним членом Євросоюзу. Згодом Україна та ЄС підписали політичну та економічну частини угоди про асоціацію, а з червня 2017 року між Україною та ЄС почав діяти безвізовий режим.

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну, низка країн-членів ЄС закликали дозволити Україні вступити до Євросоюзу за спеціальною спрощеною процедурою, яку в умовах російської агресії запропонував прем’єр-міністр Словаччини Едуард Хегер. 28 лютого Україна офіційно подала заявку на вступ до Євросоюзу.

1 березня Євросоюз зареєстрував українську заявку на членство, а ввечері того ж дня Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ в ЄС, а 23 червня ухвалила відповідну резолюцію. Цей документ рекомендаційний, а остаточне рішення мала ухвалити Європейська рада.

7 вимог до України

Як повідомляє Європейська правда, разом із затвердженням статусу кандидата в ЄС Єврокомісія висунула Україні сім вимог, що стосуються проведення реформ, аби в майбутньому Україна з країни-кандидата могла стати членом Євросоюзу.

  • реформа Конституційного суду, що передбачає впровадження процедури добору суддів на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
  • судова реформа, що передбачає перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • посилення боротьби з корупцією – обрати на конкурсі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обрати нового директора Національного антикорупційного бюро України;
  • боротьба з відмиванням грошей, що передбачає відповідність стандартам Групи з фінансових заходів (FATF) та прийняття плану реформування всього правоохоронного сектору;
  • запровадження антиолігархічного закону, яким передбачає обмеження їх впливу на економічне, політичне та суспільне життя;
  • реформа законодавство про ЗМІ, яке має відповідати відповідній Директиві ЄС;
  • реформа законодавства про нацменшини, що передбачає ухвалення рамкового закону про національні меншини.

 

Залиште свій коментар