Повномасштабна війна в Україні для більшості українців стала найтяжчим випробуванням у житті, яке змінило кожного. Понад рік, щодня, щосекунди українці виборюють право на життя у вільній країні. Трансформації зазнали психоемоційний стан, економічний добробут, політичні погляди тощо. У такий складний для України період історії більшість громадян переосмислили свої погляди, оцінки та життя.
За цей страшний для нашої країни період загинуло багато українців: як військових, що мужньо захищають нашу рідну землю, так і цивільного населення – дорослі та діти. Щодня гине цвіт нації… І все це через якусь невідому науці та здоровому глузду сутність (не можемо назвати його ні людиною, ні твариною – бо не підходить за всіма критеріями!!!).
Сьогоднішні наші роздуми про тварин, які потерпають через війну в Україні, серед них і дикі, і свійські, і хатні улюбленці. Наразі у нас спостерігається справжній «бум» безпритульних тварин, чим дуже стурбовані зоозахисники. Багато українців, які були змушені евакуюватися через вторгнення росіян в Україну, просто полишили своїх домашніх тварин напризволяще.
Станом на січень 2023 року близько 26 тисяч собак та 20 тисяч котів перебувають у притулках, що на 60 % більше від початку 2022 року. Як зазначається на сторінці зоозахисної організації Save Pets of Ukraine, наразі у тилових областях держави кількість тварин у притулках зросла на 20-30 %, у зооволонтерів з прифронтових областей на 6 %, а у притулках біля фронту – на 100 %.
За даними експертів, Україна ще до початку російського вторгнення входила до топ-10 країн за кількістю безпритульних тварин. Тепер ситуація значно погіршилася.
Звідки ж беруться безпритульні тварини? Відповідь, начебто, зрозуміла – цуценята та кошенята народжуються на вулиці від безпритульних собак та кішок.
З цим важко не погодитись, проте це лише частина відповіді. Господарі позбавляються від своїх раніше улюбленців, яких завели, не подумавши як слід. Дитині закортіло мати собаку пухнастий колобок виріс, потребує уваги, прогулянок, а виявляється, що дитина не готова, а дорослі не мають часу. Добре, якщо люди підійдуть до ситуації відповідально і будуть шукати нових господарів. Але часто тварина опиняється на вулиці, поповнюючи лави безпритульників.
Як можна зарадити цій ситуації? Тварину можна брати додому, лише ретельно зваживши свої можливості. Середній вік життя собаки або кішки – близько 10 років. Це не іграшка, яку можна в будь-який час відкласти у бік, а жива істота, що потребує, крім матеріальних й інших витрат, зокрема чимало уваги та вашого часу. Чи готові ви в найближчі 10 років свого життя будувати плани, зважаючи на потреби нового члена сім’ї? Чи не є бажання завести кудлатого друга черговою примхою? Якщо ви впевнені в тому, що собака або кішка має стати частиною вашого життя, і врешті-решт стаєте господарем тварини, запам’ятайте головний принцип поводження з нею – відповідальність.
Та сьогодні мова піде про людяність, про нас з вами, про наше ставлення до тварин, які через нашу з вами безвідповідальність опинилися на вулиці, які потерпають через нашу байдужість від голоду та холоду, а іноді стають жертвами нелюдей, які стріляють у тварин, труять їх, вивозять подалі від цивілізації в надії, що тварина помре і ніколи не повернеться до свого дому.
Таксу помічено на вул. Я. Мудрого
Купа щемливих історій про порятунок тварин у соціальних мережах все ж таки дає надію на те, що хороших людей у нас насправді більше, ніж нелюдей. Взяти хоча б історії із зони бойових дій, де наші хлопці, відстоюючи свободу та незалежність України, рятують і братів наших менших: підгодовують їх, лікують, відправляють через волонтерів у безпечніші місця, інколи навіть відвозять їх до себе додому, бо саме там, на фронті, цей зв’язок людини і тварини стає особливо міцним.
На Роздільнянщині діє громадська організація «Закон природи», представником якої є Алла Гончаренко. На її сторінці у Фейсбуці розміщено чимало матеріалів і про добрі справи наших земляків стосовно тварин, і про ганебні. Ось деякі з них.
- Минулого року жінка, яка проживала по вул. Козацька у Роздільній, поїхала з дому на тиждень та навмисно зачинила в гаражі без їжі та води вагітну дорослу собачку та цуценя (хлопчика), приблизно тримісячного віку. Лише завдяки небайдужим сусідам, які не могли спокійно реагувати на жалісне скавчання залишених без води та їжі тварин, собак було врятовано. На їх власницю подали в поліцію заяву щодо жорстокого поводження з тваринами.
- Інша мешканка Роздільної звернулася до Алли Гончаренко з проханням посприяти у влаштуванні чотирьох вуличних песиків, яких вона підгодовує. Іноді вони ховаються від дощу у під’їзді багатоповерхівки, але не всім мешканцям будинку це подобається. Іншу собаку господарка залишила у дворі напризволяще, а сама виїхала за кордон. Маленького цуценя якось вранці виявили на залізничному вокзалі. Йому одразу знайшли відповідальних господарів. На жаль, викидають не лише собак, а й котів: і маленьких, і дорослих…
З деякими тваринами нелюди поводяться ще гірше. Наприклад, кидають у лісосмузі, у сміттєві баки тощо, декого навіть у зав’язаних мішках, звідки тварина не може вибратися самостійно. І знову прохання до всіх: візьміть собі друга та охоронця до оселі або на подвір’я. Сподіваємось, що всі ці тваринки знайшли собі добрих господарів.
Песика було знайдено біля автостанції наприкінці січня. Тепер це домашній улюбленець Чарлік
Жахливі історії знущання над тваринами теж мають місце у нашій громаді (є навіть адреси нелюдей), але хотілося, щоб поліція реагувала на такі випадки жорсткіше.
- І ще один крик відчаю зі сторінки ГО «Закон природи»: три невеликі собачки (віком приблизно 2,5 місяця) живуть у норі під землею і заважають… жінкам похилого віку, які погрожують підпалити нору і закрити, щоб звідки ніхто не зміг вибратися. Вже навіть приходили до нори з папером та сірниками… Часу на порятунок тварин дуже мало. Якось у голові не вкладається: жінка за своєю суттю не може бути вбивцею, тим більше жінка поважного віку, яка має в душі певні життєві істини… Чи не має? І, мабуть, до церкви ходить…
Минулого року в Роздільній громадською організацією було оголошено збір коштів на виготовлення будок для безпритульних тварин. Через певний час 17 штук було розставлено по місту, що стало великим прогресом. Але через деякий час кілька будок було викрадено… Таки собі орки «місцевого розливу».
По-різному реагує суспільство на людей, які підгодовують безпритульних тварин. Мало того, що вони ганяють цих бідолах та й ще заважають робити добрі справи людям з великим серцем, зокрема постійно обурюються, коли бачать, що хтось підгодовує котів чи собак, викидають мисочки для тварин, бубонять, щоб забирали цих тварин додому… Але ж не всі можуть тримати вдома собаку чи кішку або й кілька тварин через певні обставини. І повірте, цих особин добре знають у Роздільній, і вони начебто порядні люди, але їх порядність доволі сумнівна, якщо вони так ставляться до братів наших менших. І найголовніше те, що їх вже не переробиш, бо такими вродилися… Але так не має бути. Бажаємо всім залишатися людьми, і тоді жити стане набагато краще.
Журналістка редакції газети «Вперед» зустрілася з головою місцевого осередку ГО «Закон природи» Аллою Гончаренко і попросила розповісти детальніше про діяльність організації.
У якому році була створена Ваша організація? У чому полягає Ваша основна діяльність?
Наша організація була створена у 2021 році. Керівником ГО є Яна Титаренко. Основна задача зооволонтерів, як ми себе називаємо, це допомога, захист, рятування, підгодовування, лікування, стерилізація безпритульних тварин нашими власними силами. Причому стерилізація є одним з пріоритетних напрямків, аби зменшити кількість тварин на вулицях міста і району.
Чи маєте підтримку з боку влади?
У 2021 році наші активісти, об’єднавши зусилля із ГО «Animal SOS Odessa», під керівництвом Вікторії Корпусової, домоглися виділення 150 тисяч гривень з міського бюджету на стерилізацію безпритульних тварин Роздільної. На жаль, наша ветеринарна служба не могла зайнятися цією справою, бо є певні вимоги. Ми звернулися до Одеського центру відлову та стерилізації бездомних тварин, куди відвозили наших собак, а потім повертали їх назад. І цей процес має бути безперервним, щоб були позитивні результати у зменшенні кількості бездомних тварин.
Чи змінилося ставлення до безпритульних тварин в умовах повномасштабної війни з росією?
У 2022 році міськрадою теж було виділено 150 тисяч гривень на стерилізацію, але через війну ми не змогли їх освоїти. Цього року прийнято рішення про виділення 155 тисяч гривень. Здавалося б, гроші начебто великі, але нам їх вистачить на стерилізацію лише 54 тварин, адже наразі подорожчала їх доставка до Одеси, процедура стерилізації, перетримка тощо. Сума на одну собаку складає близько трьох тисяч гривень. Також хочу зазначити, що разом із стерилізацією собаці також проводять щеплення від сказу, яке потрібно обов’язково робити усім тварин щороку. У березні та квітні ми вже провели два відлови собак загальною кількістю 24 самки, бо наразі першочергово займаємося стерилізацією собак саме жіночої статі.
Чи багато прихильників у Вашої організації на Роздільнянщині?
Для розв’язання проблем, пов’язаних з долею безпритульних тварин, наші зооволонтери об’єдналися у вайбері у групу, яка налічує 24 учасники. Але серед них лише декілька фізично допомагають вирішувати нагальні питання, основна маса підтримують матеріально, що теж є підмогою у нашій богоугодній справі.
Також чимало місцевих жителів підтримують нашу діяльність, у тому числі і діти, зокрема ті, що проживають по вул. 40 років Перемоги та вул. Північна. Вони чуйні та милосердні у ставленні до тварин: постійно рятують і годують їх, допомагають у будь-який час нам, зооволонтерам. А у серпні минулого року вони продавали біля переїзду по вул. 40 років Перемоги власноруч виготовлені браслети, назбиравши таким чином кошти в сумі понад 4500 грн, які були передані на потреби ЗСУ. Низький уклін батькам, які виховали таких дітей!
У рамках Дня доброти до допомоги нашій організації долучилися і учні та педколектив Роздільнянського міського ліцею № 1, в результаті чого було придбано сухий корм, гормональний препарат для запобігання розмноження тварин та інші речі, дуже необхідні безпритульним тваринам.
Чи можливо якось регулювати розмноження тварин?
Це питання заслуговує особливої уваги. Якщо вашим улюбленцем є просто чудовий безпородний друг, найкращим виходом для вас та для нього стане його стерилізація. Звісно, можна просто контролювати тварину в «небезпечний» період, проте це потребує додаткових зусиль з вашого боку. Отже, безпритульні тварини не з’являються із повітря, за їх появою на вулицях завжди стоїть людська легковажність чи безвідповідальність. Тому звертаюсь до жителів нашої громади з прохання дотримуватись правил утримання собак, котів та інших тварин.
Що краще для тварини – стерилізація чи якісь інші способи регулювання розмноження?
У рамках нашого діалогу хочу наголосити, що найосновніший та найбезпечніший метод – це стерилізація. Також існують гормональні таблетки, які перебивають тічку як у самок, так і у самців. Окрім таблетованої форми, також є ін’єкційна. Уколи менш шкідливі. Їх пролонгована дія запобігає тічці від півроку до року. Але і уколи, і таблетки небезпечні для тварин, адже гормон, який містять ці препарати, щеплюється з гормоном, який виділяється в організмі тварини. Таким чином відбувається накопичення гормонів. Вони нікуди не зникають і пізніше провокують розвиток онкології, мастопатії, запалення внутрішніх та зовнішніх статевих органів, в основному молочних пакетів.
На Вашу думку, як можна зменшити кількість безпритульних тварин?
Хочу зазначити, що має бути комплексний закон, який зобов’яже всю країну діяти за певними принципами. Закони мають працювати, механізми мають бути відпрацьовані. Також в обов’язковому порядку має бути реєстрація домашніх та бездомних тварин, соціальна реклама – в обов’язковому порядку, популяризація стерилізації, популяризація того, щоб брали тварин із притулків, не викидали їх, популяризація гуманного та відповідального ставлення до братів наших менших з боку громадян.
Як Ви вважаєте, чому в європейських країнах майже немає бездомних тварин?
У більшості європейських країн неможливо придбати тварину на ринку чи в крамниці. Для цього є притулки. А в деяких країнах для їх розведення необхідно отримувати ліцензію, якщо власники хочуть виводити певну породу. За тваринами у притулку навіть існують черги, а в певних випадках їх беруть із притулків інших країн. При цьому майбутній власник виплачує закладові кошти, які були витрачені на догляд тварини. Тварин стерилізують в обов’язковому порядку і рекламують тих, хто залишився у притулку. До того ж, усі тварини зареєстровані і мають електронні чипи.
І ми у майбутньому маємо до цього прийти, адже самі ж обрали європейський вибір. А поки що нам треба подолати ворога, отримати бажану Перемогу. І пам’ятаймо: все буде Україна!
Саме так!
Наш кор.
P.S. Редакція газети «Вперед» звернулася до районного відділу поліції та Держпродспоживслужби, аби отримати коментарі стосовно проблеми безпритульних тварин та жорстокого поводження з ними.
Фото зі сторінки ГО «Закон природи» у ФБ (окрім фото Чарліка)
