У межах проєкту «Чиста Роздільна» журналістка медіа «Вперед» відвідала пункт збору вторинної сировини та поспілкувалася з керівником підприємства Сергієм ПРИСЛІПСЬКИМ. Говорили про те, чому сміттєві контейнери в місті швидко переповнюються, чи готові роздільнянці сортувати відходи, скільки нині коштує вторсировина та чому чистота міста залежить не лише від комунальних служб.
«Людина сама має усвідомити: чи варто забруднювати місто»
– Пане Сергію, коли ми говоримо про сміття в Роздільній, то часто чуємо претензії до комунального підприємства, до влади, до графіків вивезення. Але наскільки, на вашу думку, ця проблема залежить від самих мешканців?
– Це залежить від кожної людини. Житель Роздільної сам має усвідомити, варто забруднювати місто, чи ні. Раніше були випадки, коли люди кидали у контейнер для вторсировини зовсім не те, що потрібно. Зокрема, відходи від картоплі, винограду, навіть лозу виноградну засовували в контейнер. Потім усе це доводилося діставати. Зараз люди вже трохи звикають і починають розуміти різницю між побутовими відходами та пластиком. Починають окремо викидати пластик. Це вже крок уперед.
Сортування – не мода, а спосіб розвантажити сміттєві баки
– Чи готові сьогодні роздільнянці до повноцінного сортування сміття? Чи є вже запит від людей на окремі контейнери?
– Люди вже самі йдуть на контакт. Просять, щоб я встановлював окремі контейнери для пластику у дворах, біля багатоповерхівок. І мешканці окремо кидають пластик. Це дуже правильна справа. Бо пластик легкий, але він швидко заповнює контейнер. Через це загальні сміттєві баки дуже швидко стають повними. У Роздільній працює небагато сміттєвозів – два-три, і вони фізично не завжди встигають вивозити сміття так часто, як потрібно. Через це контейнери постійно переповнені. А якщо пластик збирати окремо, загальний контейнер розвантажується і не так швидко заповнюється.
Що можна здавати на переробку
За словами Сергія Присліпського, окремий збір вторинної сировини може стати одним із практичних способів зменшити навантаження на звичайні сміттєві баки. Йдеться передусім про пластикові пляшки та інші пластикові відходи; макулатуру; картон; скляні пляшки та банки; жерстяні вироби, зокрема банки.
ВІДЕО ТУТ: https://youtu.be/CeeJD81FGAg
Головне правило – не змішувати вторсировину з харчовими та побутовими відходами. Якщо у контейнер для пластику потрапляють залишки їжі, гілля чи інше побутове сміття, це ускладнює подальшу роботу і фактично знецінює зусилля тих, хто сортує правильно.
Ціни на вторсировину: скільки можна отримати
За словами Сергія Присліпського, наразі підприємство приймає різні види вторинної сировини. Ціни залежать від виду матеріалу:
• біле скло – 2 грн за 1 кг;
• темне / зелене скло – 1 грн за 1 кг;
• пластик – 5 грн за 1 кг;
• жерстяні вироби, зокрема банки – 50 грн за 1 кг;
• макулатура – 3 грн за 1 кг.
– На перший погляд, для однієї родини це можуть бути не дуже великі кошти. Але в масштабах міста це має значення. Частина відходів не потрапляє у загальні контейнери, сміттєві баки заповнюються повільніше, а сировина отримує друге життя замість того, щоб лежати біля сміттєвого майданчика або їхати на полігон. Акумулюючи окремі види сміття, ми відвозимо його в Одесу, а далі воно потрапляє на заводи з переробки, – зазначає пан Сергій.
«Люди вже просять контейнери для пластику»
Один із важливих висновків розмови – сортування в Роздільній не є чимось абсолютно новим або нереальним. За словами керівника підприємства, частина мешканців уже готова до цього.
– Люди звертаються з проханням встановити окремі контейнери біля будинків. Це означає, що запит на зміни є не лише з боку активістів чи комунальних служб, а й від самих мешканців. Втім, для того, щоб ця система працювала, потрібні одразу кілька умов: достатня кількість контейнерів, зрозуміле пояснення для людей, регулярне вивезення вторсировини та відповідальне ставлення самих мешканців.
Чому пластик – окрема проблема для сміттєвих майданчиків
Пластик створює оманливе враження: він легкий, але займає багато місця. Саме тому контейнери швидко виглядають переповненими, навіть якщо фактична вага сміття не така велика. Якщо пластикові пляшки, упаковку та інші подібні відходи складати окремо, це може частково зменшити навантаження на звичайні сміттєві баки. А значить – зменшити кількість переповнених контейнерів, сміття навколо них і скарг від мешканців. Але тут є важлива умова: контейнер для пластику не має перетворюватися на ще один загальний смітник.
«Потрібно мати повагу до тих, хто це збирає і переробляє»
– Що б ви хотіли сказати мешканцям Роздільної?
– Я хочу звернутися до жителів міста з проханням, щоб люди серйозніше ставилися до сортування і переробки сміття. Потрібно окремо сортувати пластик, окремо папір, окремо побутове сміття. Щоб люди були охайнішими і мали повагу до працівників, які це збирають, сортують і відправляють на подальшу переробку.
Не лише критика, а пошук рішення
Проєкт «Чиста Роздільна» не має на меті просто показати проблему або зібрати чергову хвилю обурення. Завдання редакції – зрозуміти, де саме система дає збій, які рішення можуть бути реалістичними для громади і що залежить від кожної із сторін: мешканців, комунального підприємства, міської ради, бізнесу та тих, хто працює зі вторсировиною.
Розмова з Сергієм Присліпським показала: частину сміттєвої проблеми можна зменшити вже на етапі сортування. Якщо пластик, папір, скло, жерстяні вироби та побутові відходи не змішувати, сміттєві майданчики будуть менше перевантажені. Але для цього потрібна не лише інфраструктура. Потрібна зміна звичок.
Бо чиста Роздільна починається не тільки з нових баків чи графіків вивезення. Вона починається з того, що саме кожен із нас кидає у контейнер – і куди саме.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту.
