РУШНИК ПЕРЕМОГИ

Як повідомляла наша газета, під час святкування Дня Роздільної 23 вересня справжнім подарунком рідному місту від місцевих майстринь народної творчості стала фіксація Національним Реєстром Рекордів України найбільшого вишитого вручну рушника з текстом духовного гімну України.

Нещодавно в районному історико­краєзнавчому музеї відбулися урочис­тості з нагоди вшанування місцевих майстринь та передачі на зберігання у заклад культури його директорці Оксані Цимбалюк свідоцтва про рекорд наших землячок та книги «Національний Реєстр Рекордів України ­ 2022». А сам винуватець свята – 10­метровий рушник посів своє почесне місце у музеї, обрамляючи куточок пам’яті за нашими загиблими у війні з рашистами земляками.

Молитва “Отче наш” перед закладанням першого хрестика

Звичайно, були привітання вишивальницям від керівництва міста і району, численні фото на згадку, подарунки, тепле спілкування. До речі, майже усі майстрині завітали на захід у вишиванках, дехто – у створених власноруч. Все це виглядало барвисто, шикарно, в українському патріотичному дусі.

З дідів-­прадідів ведеться, що рушник – це оберіг української родини. Рушником накривали хліб на столі. Великодній кошик із пасками завжди прикрашає вишитий рушник. На рушнику молодята дають клятву одне одному. Ікони в хаті обрамлені вишитим рушником. Коли народжувалась дитина, її ліжечко прикрашали вишитим рушником. З хлібом­сіллю на рушникові зустрічають дорогих гостей. Коли людина помирає, в останню дорогу її проводжає вишитий рушник. І в горі, і в радості він завжди поряд. І тепер у Роздільнянської громади є потужний оберіг завдовжки 10 метрів і завширшки 1,5 м, з неймовірною кількістю різнокольорових хрестиків, з яких складені мапа України, Державний Прапор, духовний гімн України та інші державні символи, різноманітні геометричні візерунки.

Священне дійство створення вишитого рушника тривало 9 місяців. Доволі символічно, бо даний витвір є дитиною 12­х жінок, які вкладали душу і серце у РУШНИК ПЕРЕМОГИ, незважаючи на відключення світла, повітряні тривоги, примхи погоди, життєві негаразди тощо. Саме час назвати всіх поіменно: Ніна Балтян, Марія Кустол, Анна Василечко, Тетяна Шайдук, Ольга Босюк, Наталя Кучеренко, Ірина Користа, Катерина Почиваліна, Ніна Ковальчук, Валентина Татарова, Юлія Барган, Марія Атанасова. На початку роботи над рушником свій невеликий внесок зробила і жителька Ангелінівки Тетяна Калантай, але через певні життєві обставини мусила припинити цю благородну справу.

А починалося все із «Клубу за інтересами», під керівництвом Катерини Почиваліної, що почав діяти незадовго до війни у Роздільнянському Палаці культури. Так, 18 лютого 2022 року відбулося засідання «Клубу за інтересами», де зібралися майстрині­вишивальниці, готові поділитися секретами вишивки бісером та хрестиком, схемами, власними наробками, навіть представити свого роду легендарні речі.

Війна стала на заваді творчим планам. Після повномасштабного вторгнення клуб призупинив свою діяльність. Як зазначила Катерина Олександрівна, яка люб’язно надала інформацію про весь процес створення РУШНИКА ПЕРЕМОГИ, у листопаді 2022 року радісна звістка сколихнула творчі серця – клуб відновив свою роботу. Та не просто відновив, а повернувся до своєї діяльності із щирим бажанням втілити ідею начальника відділу культури Роздільнянської міської ради Наталі Кучеренко – вишити РУШНИК ПЕРЕМОГИ! Пані Наталя потурбувалася про придбання тканини та ниток для вишивання, залучивши до цієї справи спонсорів.
А потім зібрався актив клубу, аби обговорити макет рушника, основні узори, розрахунки тощо. Все це дуже складна і копітка робота. Для людини необізнаної все це взагалі здається чимось недосяжним, майже космічним.

І ось 5 грудня завзяті вишивальниці, не гаючи часу, взялися до роботи з обов’язковим дотриманням усіх традицій: перед початком роботи прочитали молитву «Отче наш». До рук взяли голки майстрині­патріотки – Ольга Босюк, Катерина Почиваліна, Ніна Ковальчук, Валентина Татарова. На полотно лягли перші хрестики, в які були вкладені віра, надія, любов і щире бажання Перемоги.

 

Робота над вишиванням рушника Перемоги тривала творчо і натхненно дев’ять місяців, адже до неї долучилися не лише майстрині творчого об’єднання «Малюємо нитками» (наступника «Клубу за інтересами»), а й інші натхненні вишивальниці, які мали нестримне бажання зробити свій внесок у наближення Перемоги. Символи, які є доречними саме для цього рушника, розповідають про мужність та згуртованість українського народу, поєднують як традиційні візерунки, так і більш осучаснені. І намалювали хрестиками роздільнянські вишивальниці символи, в яких закодована мова та традиції, любов, свобода та Перемога. Як зазначила Анна Василечко, ще 24 серпня вона вишивала волошки на рушнику. А 23 вересня, на святкуванні Дня Роздільної, РУШНИК ПЕРЕМОГИ був занесений до Національного Реєстру Рекордів України як найбільший вишитий вручну рушник з текстом духовного гімну України.

А якщо розглянути докладніше, хто чим займався, то роботи було доволі, і хрестиків вишито чимало. За словами пані Катерини, найбільша кількість хрестиків на рахунку Ніни Балтян. Як зазначила Ніна Михайлівна, вона почала вишивати наприкінці 90­х минулого століття, а навчила її цій справі матуся. Тепер усі в родині Ніни Балтян мають вишиванки від мами, бабусі, багато робіт подарувала знайомим на свята. «Дев’ять місяців, з 12 грудня по 7 вересня, я ходила в Палац культури, як на роботу, вишивала разом з іншими майстринями РУШНИК ПЕРЕМОГИ», ­ – зазначила Ніна Михайлівна.

Працювали по черзі, адже у кожного є робота, домашні справи, але про вишивання ніколи не забували. Перший хрестик в орнаменті по краях рушника вишила Ніна Ковальчук, Тетяна Шайдук відтворила мапу України, духовну молитву – Ніна Балтян, орнамент по краях – Катерина Почиваліна, Ольга Босюк, Ніна Ковальчук (яка ретельно прорахувала всі моменти вишивки), Валентина Татарова, червоно­чорний орнамент по краях рушника – Анна Василечко, білий фон навколо голубів – Марія Атанасова тощо. А мереживо по краях рушника сплела гачком Ірина Користа. Всі вище перераховані майстрині доклали у цей справжній витвір мистецтва часточку своєї душі і серця.

Робота над одвічним оберегом згуртувала талановитих і свідомих, справжніх патріоток, що дарують надію і віру: закінчиться вишивання рушника – закінчиться війна! Нехай же Божа ласка освітлює праведний труд майстринь на переможному шляху України до миру!

Р.S. Редакція дякує Катерині Почиваліній за надані фотоматеріали про створення РУШНИКА ПЕРЕМОГИ.

Лариса ЗАБЛУДНЯК