ДОРОГІ читачі, хочу поділитися з вами враженнями, які отримала під час прес-туру Херсонщиною. За сприянням Харківського прес-клубу в особі Людмили Долі, була можливість на власні очі переконатися в успішності втілення реформи децентралізації у Голопристанській міській та Станіславській сільській територіальних громадах.
СТАНІСЛАВСЬКА ГРОМАДА
СТАНІСЛАВСЬКА громада створена 29 жовтня 2017 року. У складі громади 4 населених пункти, населення – 10449 осіб, адмінцентр – Станіслав. Голова громади – Іван Самойленко. На території громади знаходяться Станіславські кручі, Херсонські гори, або український Гранд Каньйон, які входять до національного ландшафтного заказника «Станіславський», що межує з НПП «Нижньодніпровський».
МІСЦЯ щасливих людей – саме так асоціюють схили та кручі Станіславської сільської територіальної громади. Спитаєте, чому? Відповідаю: саме тут був знятий кліп відомого українського співака, справжнього патріота своєї країни Кузьми Скрябіна на пісню «Місця щасливих людей». Неймовірні пейзажі відкриваються з висоти пташиного польоту на хвилюючий Дніпро-Бузький лиман.
Вздовж села Станіслав розтяглися глиняні урвища, які за формою нагадують знаменитий Гранд-Каньон у Північній Америці. Споглядаючи таку красу, вдихаючи повні груди свіжого повітря, просто не можна відчувати себе нещасливою. Умиротворення, радість і відчуття повного релаксу супроводжуватимуть кожного протягом відпочинку на Станіславських скелях.
Всі ці подарунки природи вміло використовує керівництво сільради. Вже сьогодні це не просто схили з неймовірним ароматом різноманітних трав, який поєднується зі свіжістю лиманської води, а облаштована зона відпочинку для містян та гостей.
Так, нещодавно, завдяки отриманим грантам за програмою «DOBRE» на умовах співфінансування, було встановлено альтанки та дитячі майданчики на схилах берега лиману. Також у рамках виконання програми «Громада без сміття» облаштовані місця та встановлені спеціальні контейнерні майданчики для роздільного сортування сміття.
Однак на цьому не зупинились і, з метою подальшого розвитку зеленого туризму, отримали грант на створення інформаційнотуристичного центру у центральній садибі. На базі старого приміщення планується облаштування приміщень для проведення зустрічей з потенційними надавачами туристичних послуг у громаді і з бажаючими ними скористатися. Поки тривають ремонтні роботи місцеві підприємці вже пропонують різного роду туристичні маршрути. Ось, наприклад, для любителів екстремального виду спорту є можливість поїхати в екстрим-тур Станіславськими скелями та отримати індивідуальну екскурсію на позашляховику. Час туру може коливатися від однієї до чотирьох годин. Окрім оглядової екскурсії та безлічі природних фотозон, гостям пропонують скуштувати смачну рибну юшку, яка вважається однією з основних страв у цій місцевості.
А от переночувати можна буде в одній з приватних садиб, які переоблаштовані та з радістю чекають на туристів. Крім того, користується попитом й велотуризм. Вже придбані велосипеди для майбутнього туристичного центру, тому кожен бажаючий може прокататися схилами с. Станіслав, обравши собі один із декількох маршрутів.
Особливим колоритом вразила місцева еко-ферма «Лиманська коза».
Важко уявити, але створили її колишні працівники театру у Херсоні.
– Сама я корінна херсончанка, а мій чоловік взагалі з Далекого Сходу. Ми працювали у херсонському театрі. Дещо втомилися від життя у великому місті та вирішили переїхати у сільську місцевість, на свіже повітря. Довго шукали підходяще місце та найбільше сподобався Станіслав, де і придбали житло. Близько року продовжували працювати в театрі і поступово почали заводити худобу. Спочатку це були звичайні домашні кізочки, які давали по 2 л молока на добу. Пам’ятаю, як, подоївши вперше козу, довго юзали кружку з молоком, хто ж перший спробує, і я це зробила, і було смачно. Через хворобу потрібно було обирати, чи працювати в театрі, чи займатися господарством, адже їздити не дозволяло здоров’я. Обрала друге і жодного разу не пожалкувала. Крім того, в даному виборі підтримували діти та допомагали в розвитку нашого ремесла. За їх допомогою придбали зааненських кіз, я к і замість 2 літрів молока, дають 6. Пам’ятаю реакцію директора нашого театру: «Олено, які ще можуть бути кози, а виступи, а гастролі? Як ми без тебе?». Перший час допомагала в театрі з організаційними питаннями. А коли подарувала директору зварений власноруч різного виду сир з козячого молока, в гарній крафтовій упаковці, його захвату та емоціям не було меж. Це був перший фанат, який скрізь рекламує нашу продукцію та допомагає в розвитку нашої еко-ферми. А так як кози, які ростуть на фермі, щодня милуються краєвидами на березі Дніпро-Бузького лиману, назвали нашу еко-ферму та сири «Лиманська коза». Ще одним поштовхом у розвитку даного ремесла слугувала поїздка на Західну Україну в рамках програми «DOBRE», яка стала можливою завдяки ініціативності сільської ради. Була унікальна можливість ознайомитись з досвідом розвитку еко-туризму в мальовничих Карпатах та отримати навіть парочку рецептів, якими користуюсь і сьогодні. Варю сири власноруч, це нелегкий труд і він майже безперервний (ред. – до речі, всього господарі виготовляють 16 видів сирів). Але те, що отримуєш у результаті, того варте, – поділилася своєю історією успіху пані Олена.
Це, дійсно, так, адже учасники престуру мали змогу самі в цьому переконатися. Сири не лише мають різний смак та колір, вони неймовірно смачні.
Окрім частування, на еко-фермі можна зробити колоритні фото, погратися з милими кізочками та замовити велоекскурсію. Тут все зроблено з любов’ю і для людей.
У рамках прес-туру по Станіславській громаді відвідали дитячий садочок «Казка». Директор закладу, Заслужений працівник освіти Людмила Кисла провела екскурсію приміщеннями дитсадка. Одним із ноу-хау закладу є те, що для дітей створено та оснащено анімаційну студію «Kinder cinema», де вони мають змогу монтувати відео з життя дитячого садка та створювати власноруч мультфільми (до речі, теж за рахунок грантової програми). Крім того, малеча має змогу навчатися англійській мові вже з перших днів перебування у дошкільному закладі. На згадку про Станіславську громаду, окрім яскравого виступу вихованців, всім учасникам престуру подарували чудернацького гномика, зробленого власноруч дітьми та колективом садочка.
І, взагалі, варто відзначити неабияке прагнення керівництва сільської ради змінити життя в громаді на краще. Підтвердженням цьому є участь у чисельних, наголошую, чисельних, грантових програмах різного спрямування. В рамках програми «DOBRE» за останніми технологіями облаштована актова зала сільської ради, і всі робочі засідання, комісії та сесії транслюються в онлайн режимі. Також відремонтоване та оснащене приміщення ЦНАПу як у Станіславі , так і в одному зі старостинських округів.
Придбана спецтехніка та виробниче обладнання для комунального підприємства «Надія» та проведена реконструкція артезіанських свердловин. Тут навіть є місцеве радіо, яке у суботу та неділю сповіщає містян про найактуальніші новини та оголошення. І все це теж за грантові кошти. Є лише одна прикрість – дороги. Їх стан бажав би бути кращим. Але і тут керівництво на місці і вже готує проєктно-кошторисну документацію з метою виділення коштів з бюджетів вищих рівнів на проведення ремонтних робіт. Це дасть змогу залучити ще більше туристів. Підсумовуючи відвідини станіславської сільської територіальної громади, із впевненістю можна сказати, що тамтешнє керівництво на вірному шляху, адже за допомогою політики щодо розвитку «сільського зеленого туризму» вони піднімають економіку сіл, підвищують зайнятість сільського населення, відроджують культурні традиції краю. Тож, і на Херсонщині є громади, варті уваги не лише журналістів, а й керівників інших громад задля отримання цікавого досвіду та можливого втілення надбань сусідів на місцях.
P.S. У наступному номері читайте про історію успіху Голопристанської міської територіальної громади, що на Херсонщині.
Наталія БУКОВСЬКА
