ПОМ’ЯНЕМО

26 лютого минає 16 років від дня смерті дорогого і вічно любого синочка, брата

КОНСТАНТЮКА Ярослава Володимировича (Славика).

Как тяжела эта утрата,
Поймет лишь тот, кто пережил.
Когда теряешь без возврата
Того, кто рядом с нами жил.
И как тебя нам не хватает,
Один Всевышний только знает.
Боль, тоска – такая утрата,
Плачет сердце и боль не уходит.
Скорбим и помним о тебе,
Господь призвал тебя к себе.

Вічна пам’ять тобі, дорогий і любий наш Славик.

Просимо всіх, хто знав і пам’ятає нашого покійного Славика, пом’янути його в цей день добрим словом.

Вічно сумуючі мама, брат зі своєю сім’єю