Вже майже дев’ять місяців українці протистоять повномасштабному російському вторгненню. Свій фронт тримають і освітяни, які попри складну безпекову ситуацію, продовжують навчати дітей. У школах обладнали бомбосховища, уроки проводять в очному та змішаному форматах, підлаштовують під графіки відключення електропостачання. Більше про освітній процес в умовах війни дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Укриття та тривожні наплічники
За даними Міністерства освіти і науки України, станом на середину листопада навчання триває у 12 924 школах. З них 7764 школи працюють очно й змішаному форматах, 5160 – в онлайн-режимі. Загалом у закладах загальної середньої освіти навчаються понад 4 млн учнів: очно – понад 1 млн учнів, за змішаною формою – 1,1 млн. Дистанційно вчаться 1,9 мільйона школярів, із них понад мільйон – переселенці з Донецької, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Харківської й Херсонської областей.
Понад пів мільйона українських дітей розпочали навчальний рік за кордоном. Оскільки чимало українців планують повернутися додому, діти часто вивчають дві програми: ходять в школу у Європі і слухають уроки-онлайн українською.
В Україні ж головною умовою очного навчання є наявність у школі бомбосховища, або доступ до нього у межах до 10 хвилин. Це може бути підвальне або цокольне приміщення з двома виходами. У сховищі мають бути місця для сидіння, питна вода, резервне освітлення, засоби для надання медичної допомоги, засоби зв’язку й оповіщення.
Під час тривог освітяни мають чіткий алгоритм дій. Після того, як у школі ввімкнули систему оповіщення, учитель має припинити заняття і відвести учнів в укриття. Якщо дитина перебуває в укритті закладу освіти під час повітряної тривоги, батьки можуть її забрати тільки після відбою.
Ще на початку навчального року у Нацполіції розробили рекомендації, що дітям слід мати у «тривожному наплічнику», який потрібно взяти в укриття. Це вода, поживні батончики чи снеки, контакти батьків чи родичів, індивідуальний запас ліків, комплект одягу та білизни, улюблену іграшку.
«Важливо не перевантажувати наплічник школяра та зберігати у школі те, що дозволяє адміністрація. Все інше: їжа, вода, засоби гігієни, ковдри, ліхтарики, універсальна аптечка, має заздалегідь підготувати і забезпечити заклад освіти», — наголошують правоохоронці.
Блекаути і довгі канікули
Як відомо, навчальний рік 2022–2023 триватиме на місяць довше. Він почався першого вересня 2022 року, а закінчиться 30 червня 2023 року. Водночас освітній процес напряму залежить від безпекової ситуації. Так, після масованої ракетної атаки 15 листопада, навчальні заклади багатьох областей перейшли в онлайн режим.
Також школи вимушені підлаштовуватись під під графіки відключення електропостачання. Багато шкіл перейшли на змінність навчання, а також почали опановувати навчальні застосунки, які не потребують підключення до інтернету.
«Ми працюємо з Міненерго для того, щоб утворити чіткі графіки відключення і під це підлаштувати освітній процес. У багатьох школах ми переходимо на змінність навчання враховуючи графіки відключень. Старша школа це друга зміна, молодша – перша. Зсунули трошки графіки початку навчання з 8 години на 9-ту в залежності від графіків відключення», – пояснює міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зміни стосуються і планування онлайн-уроків, тим, хто не має змоги долучитися до занять через відключення світла, вчителі надсилають матеріали для самоопрацювання.
Наприклад, на Черкащині частина шкіл, що працюють офлайн, мають генератори, решта – регулюють графіки навчання і формати.
«Ми працюємо над тим, як налаштувати систему навчання онлайн та офлайн, бо вони всі взаємозалежні від графіків відключень. Наприклад, якщо відключення триває з 8:00 до 10:00, то зараз ми маємо оптимізований розклад, який підлаштований під графік відключень. По кожному району інформацію надали директори навчальних закладів, і пропозиції їхні будуть враховані для того, щоб діти навчалися тоді, коли світло є. В нас також є енергонезалежні заклади, які мають власні генератори, але якщо їх нема — ми намагаємося забезпечити ними. Звичайно, коли навчання відбувається офлайн, про це говорити важко, тому будемо намагатися системно коригувати розклад», — розповідає начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець .
Також освітній процес вимушений адаптуватись до опалювального сезону. Вже відомо, що зимові канікули в школах Києва триватимуть місяць, вони розпочнуться за графіком – з 26 грудня 2022 року, але триватимуть місяць – до 27 січня 2023 року.
«У цей час школи опалюватимуть у мінімальному режимі для підтримки системи опалення. Учителі на бажанням можуть піти на час канікул в оплачувану відпустку», – пояснив мер столиці Віталій Кличко.
Попри повномасштабну війну, освітній процес в Україні триває і всі його учасники максимально адаптуються до ситуації. Адже освіта теж наша зброя.
Центр громадського моніторингу та контролю
