Наближаються поминальні дні. За усталеною традицією мешканці громади будуть відвідувати могили своїх рідних, що віддати шану померлим.
За нашими спостереженнями, багато людей і досі воліє використовувати штучні квіти. Можливо, через те, що вони дешевші за живі, можливо, через те, що довше зберігаються. Втім, мало хто замислюється над тим, яку шкоду наносить ця традиція навколишньому середовищу і безпосередньо нам усім, мешканцям громади.
Адже термін розкладу штучних квітів до 200 років, і весь цей час вони забруднюють отруйними речовинами навколишнє середовище.
Щоб не спричиняти накопичення старих пластикових квітів та вінків, альтернативним варіантом є взагалі не нести їх на цвинтар. Краще принести на могилу живі квіти, які не завдадуть ніякої шкоди довкіллю.
… Не несіть на цвинтар мертві квіти…
Мертвим, вони зОвсім нідочого…
Їм від того зОвсім не радіти…
Бо вони не воскресять нікого.
Для живого ока і для вуха…
Дорогий купуєм кущ пластмаси…
Мертві квіти – зайва показуха…
Хто залишив більше біля каси.
Неживі квітки, то справжнє лихо…
Мертвим, нас живих, не зрозуміти…
То біда, яка крадЕться тихо…
За яку платити будуть діти.
Мертві, тих квіток не потребУють…
Їм від них ні холодно, ні тепло…
Рідних – молитвИ наші врятують…
Рай відчинять зачинивши пекло.
Цвинтар, то не місце для оздоби…
Мертві квіти рідним не підмога…
Мертві квіти, то даремні спроби…
В потойбіччі шлях знайти до Бога.
Не несіть на цвинтар мертві квіти…
Краще посадіть живу стеблину…
Хай учАться ваші внуки й діти…
Мертвих пам’ятать зігнувши спину.
Посадіть барвінок, незабудку…
Щоб бджола до квітки прилітАла…
Для померлих менше було смутку…
Щоб про рідних пам’ять не згасала.
Вчіть дітей, як предків шанувати…
Щоб живою квітка залишалась…
На хрестах не затирались дати…
Ниточка щоб пам’яті не рвалась.
…Не несіть на цвинтар мертві квіти…
Галина МОМОТ
