У межах проєкту «Чиста Роздільна» редакція медіа «Вперед» досліджує не лише проблеми зі сміттям у нашій громаді, а й приклади міст, де систему збору, сортування та вивезення відходів намагаються будувати більш системно. Досвід Вінниці, Горішніх Плавнів, Ізмаїла, Івано-Франківська, Тернополя та Броварів показує: чисте місто — це не один новий контейнер, а поєднання графіків, контролю, інфраструктури, відповідального виконавця і звички мешканців сортувати та платити за послугу.
Проблема сміття знайома багатьом громадам. Десь не вистачає контейнерів, десь сміттєвози не встигають за обсягами відходів, десь мешканці не укладають договори або не сплачують за послугу, а десь навіть нові баки швидко перетворюються на стихійні смітники через відсутність правил і контролю.
Для Роздільної це питання теж залишається болючим. У місті є переповнені сміттєві майданчики, претензії до графіків вивезення, проблема з оплатою послуги, нестача контейнерів і низький рівень сортування. Але досвід інших громад показує: вихід є. Він не швидкий і не простий, але цілком реалістичний.
Важливо одразу зазначити: наведені нижче міста — це не офіційний рейтинг «найчистіших». Це приклади різних підходів, які можуть бути корисними для громад, де проблема сміття досі не вирішена системно.
Вінниця: сортування починається з контейнерного майданчика і роботи з мешканцями
Вінниця часто згадується серед міст, де комунальні сервіси організовані на вищому рівні, ніж у багатьох інших громадах. За результатами муніципального опитування IRI, Вінниця входила до лідерів за індексом якості сфер та послуг у центральному регіоні України, а саме опитування проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення IRI у 2024 році.
У сфері відходів Вінниця робить ставку не лише на вивезення, а й на роздільний збір. В офіційних матеріалах міста зазначалося, що у Вінниці частково впроваджено роздільне збирання побутових відходів: «сухі» відходи — скло, пластик, PET-пляшки, папір, метал — збираються окремо, а для «вологих» і «сухих» відходів передбачені окремі контейнери. У документах міста згадуються 1494 контейнери для «вологих» відходів і 495 — для «сухих».
Сильна сторона вінницького підходу — не просто поставити контейнер, а змінити сам майданчик. Міська рада повідомляла про облаштування контейнерних майданчиків закритого типу: з накриттям, огорожею та можливістю роздільного збору. Такий формат захищає від опадів, допомагає підтримувати чистоту поруч і зменшує розкидання сміття навколо баків.
Окремий акцент — робота з ОСББ та мешканцями. У Вінниці проєкт із сортування відходів у житловому секторі стартував як пілот, але поступово розширюється: міська рада повідомляла, що до нього долучилися мешканці вже 103 будинків. Контейнерні майданчики переформатовують за кошти бюджету громади, а ініціатива має зменшити навантаження на полігон побутових відходів.
Ще один важливий елемент — Муніципальний центр управління відходами, куди можна принести скло, пластик, папір, вживаний одяг, небезпечні та великогабаритні відходи. Це важливо, бо звичайний контейнерний майданчик не повинен приймати все підряд: батарейки, старі меблі, будівельні залишки чи небезпечні речі мають окремий маршрут.
Горішні Плавні: чистота як частина щоденного благоустрою
Горішні Плавні — приклад невеликого індустріального міста, де питання чистоти пов’язане не лише зі сміттєвими баками, а з ширшою системою благоустрою. У міських програмах і документах громади йдеться про систематичне прибирання територій, очищення урн, прибирання скверів, парків, зупинок, окремих ділянок вулиць, механізоване прибирання проїжджої частини, миття доріг і полив тротуарів.
У громаді працює КП «СпецЕко», яке виконує санітарне очищення, збирання та захоронення відходів, утримання об’єктів благоустрою, зеленого господарства, прибережних територій і житлового фонду. Така модель важлива тим, що відповідальний виконавець чітко визначений, а санітарне очищення не розпорошене між багатьма випадковими структурами.
Горішньоплавнівська громада також працює над місцевим планом управління відходами до 2033 року. У повідомленні міськради зазначено, що мета такого плану — забезпечити стале управління відходами, оцінити поточний стан сфери та впроваджувати заходи зі зменшення утворення відходів і негативного впливу на довкілля.
У проєкті місцевого плану управління відходами громади згадується, що у 2024 році на території громади було 240 контейнерів, а в місті Горішні Плавні — 42 контейнерні майданчики. Це дає базу для планування: громада розуміє, скільки має контейнерів, де вони стоять і що потрібно змінювати.
Ізмаїл: стабільний виконавець і зрозуміла модель послуги
Ізмаїл — близький для Роздільної приклад, адже це також Одеська область. У відкритих офіційних матеріалах міста зазначено, що вивіз сміття в Ізмаїлі забезпечує КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», а побутові відходи вивозяться на полігон ТПВ ТОВ «Некрасівський полігон».
На сайті КП «Житсервіс» зазначено, що підприємство надає послуги з вивезення побутових відходів на території міста Ізмаїл, працює за графіками та укладеними договорами. Це важливий момент: мешканці мають розуміти, хто саме є виконавцем, за що вони платять і куди звертатися у разі проблем.
Водночас у документах, пов’язаних із плануванням поводження з відходами, для Ізмаїла згадується модель роздільного збору за трьома контейнерами: окремий контейнер для певного виду відходів, контейнер для іншої вторсировини і контейнер для змішаних відходів. Це не означає, що така система вже повністю працює по всьому місту, але це демонструє напрям, у якому громади мають рухатися відповідно до сучасних підходів.
Що може взяти Роздільна: людям потрібно максимально просто пояснити модель послуги: хто вивозить, коли вивозить, як укласти договір, як платити, що робити з боргом. Частина конфлікту виникає саме через непрозорість і відсутність зрозумілої комунікації.
Івано-Франківськ: контейнерні майданчики, оператори і окремий збір великогабаритних відходів
Івано-Франківськ цікавий тим, що місто намагається поєднувати планування контейнерної мережі, модернізацію інфраструктури та роботу операторів. У 2025 році виконавчий комітет створив комісію з визначення місць розташування контейнерів і контейнерних майданчиків для збору побутових відходів на території міста. Це технічний, але дуже важливий крок: контейнер має стояти не «де довелося», а там, де це логічно з погляду мешканців, санітарних вимог і під’їзду спецтехніки.
У міських документах Івано-Франківська також передбачена модернізація системи поводження з ТПВ: згадуються контейнери, підземні контейнерні майданчики, під’їзні шляхи до них і контейнери для великогабаритного сміття.
Важливий практичний елемент — окреме поводження з великогабаритними та ремонтними відходами. Оператор АТП-0928 нагадує, що у правилах благоустрою Івано-Франківська заборонено викидати великогабаритні та ремонтні відходи, листя, гілля та подібне сміття у контейнери для ТПВ або на прилеглу до них територію; для цього діє окремий пункт приймання великогабаритних і ремонтних відходів.
Сам оператор також повідомляє, що щодня на маршрути виходять 29 екіпажів, які здійснюють вивезення ТПВ з контейнерних майданчиків і приватного сектору, а також збирають сухі та великогабаритні відходи. Це показує: для охайного міста потрібна не лише кількість баків, а й достатня кількість екіпажів, маршрутів і окремі потоки для різних видів сміття.
Що може взяти Роздільна: окремо вирішити питання гілля, будівельного, ремонтного та великогабаритного сміття. Бо якщо старі меблі, шифер, гілки й мішки з будівельними залишками опиняються біля звичайних баків, майданчик автоматично перетворюється на стихійне звалище.
Тернопіль: сортування як обов’язок, а не добра воля
Тернопіль показує інший важливий підхід: сортування має бути не лише рекомендацією, а частиною правил. Ще у 2018 році Тернопільська міська рада повідомляла, що сортування побутових відходів у місті стане обов’язковим. Змінами до правил передбачалося, що виконавці послуг, ОСББ, органи самоорганізації населення та інші відповідальні структури мають переобладнати контейнерні майданчики для забезпечення роздільного сортування побутових відходів.
У Тернополі також діє конкурсний підхід до визначення виконавців послуг зі збирання та перевезення побутових відходів. Виконавчий комітет міської ради затверджував результати конкурсу з визначення таких виконавців для Тернопільської громади.
Окрема перевага Тернополя — відкриті дані. На порталі відкритих даних міської ради є набори про місця розташування комунальних контейнерів, контейнерних майданчиків, місць прийому небезпечних відходів і вторинної сировини. Це не просто технічна інформація: для мешканців це відповідь на питання «куди нести?», а для влади — інструмент контролю і планування.
Що може взяти Роздільна: потрібна публічна карта або хоча б відкритий перелік сміттєвих майданчиків. Де вони є, який графік вивезення, чи є там проблема, чи потрібен ремонт, чи потрібен додатковий контейнер. Це можна почати навіть із простої таблиці на сайті громади або медіа.
Бровари: контроль виконавця, маршрути і система звернень
Бровари мають цікавий досвід організації послуги через визначеного виконавця. На офіційному сайті Броварської міської ради зазначено, що надавачем послуг з вивезення побутових відходів у громаді є ТОВ «Селтік ТБО», визначене відповідним рішенням виконавчого комітету. Для приватного сектору побутові відходи вивозяться у зелених фірмових пакетах.
У конкурсній документації Броварської громади зазначено, що громада планово переходить на систему індивідуальних сміттєвих баків, а до моменту впровадження збір відходів у частині територій здійснюється за безконтейнерним методом — у полімерні пакети, які завантажуються у сміттєвоз за встановленим графіком. Там же наведені кількісні показники: 832 контейнери для змішаних відходів і 147 контейнерів для роздільного збору.
Сам оператор «Селтік» повідомляє про власний автопарк, систему стеження в кожному авто, чітко сплановані маршрути і контроль на всіх етапах вивозу. Для громади це принципово: якщо сміттєвоз не приїхав або маршрут зірвався, це має бути не «слово проти слова», а факт, який можна перевірити.
У Броварах також працює контакт-центр із мапою звернень, де серед категорій є сміттєві майданчики, вивезення сміття з урн, прибирання стихійних сміттєзвалищ і міської території. Це дає мешканцям зрозумілий канал для повідомлень, а владі — масив даних про проблемні місця.
Що може взяти Роздільна: контроль маршрутів і звернень. Навіть якщо немає складної автоматизованої системи, можна почати з простого: публічний графік, журнал скарг, фіксація фото «до/після», відповідальний за кожен майданчик, короткі звіти про те, що виконано.
Що об’єднує успішніші міста
Досвід різних громад показує: чистота міста не тримається на одному рішенні. Не допоможе лише купити нові баки, якщо немає графіка. Не допоможе графік, якщо немає техніки. Не допоможе техніка, якщо люди кидають у контейнер гілля, будівельні відходи, харчові залишки й пластик упереміш. Не допоможе навіть сортування, якщо немає оператора, який регулярно забирає вторсировину.
У більш системних містах працює кілька елементів одночасно:
- є відповідальний виконавець послуги;
- є графіки і маршрути;
- є достатня кількість контейнерів або зрозумілий безконтейнерний метод;
- є окреме поводження з пластиком, папером, склом, великогабаритними та небезпечними відходами;
- є правила для мешканців;
- є контроль і можливість залишити звернення;
- є комунікація — людям пояснюють, як правильно діяти.
Що реально можна зробити в Роздільній
Для Роздільної найбільш практичним був би поетапний підхід.
По-перше, треба визначити найпроблемніші сміттєві майданчики. Не загально — «у місті брудно», а конкретно: вулиця, будинок, орієнтир, фото, що саме не так.
По-друге, для кількох критичних локацій варто підготувати окремі рішення: де потрібен додатковий бак, де — ремонт майданчика, де — огорожа, де — окремий контейнер для пластику, де — інший графік вивезення.
По-третє, потрібно винести на публіку графіки вивезення і правила користування контейнерами. Люди мають знати, що не можна кидати в бак для побутового сміття, куди подіти гілля, будівельні відходи, старі меблі чи пластик.
По-четверте, варто запустити хоча б кілька пілотних точок роздільного збору.
По-п’яте, потрібно чесно говорити про оплату. Якщо люди не платять за послугу, система слабшає. Але й комунальне підприємство має пояснювати, за що саме люди платять, як формується тариф, як укласти договір і що робити у разі неякісної послуги.
Висновок
Приклади інших міст показують: проблема сміття вирішується не емоціями, а системою. Там, де є планування, відповідальний виконавець, контроль графіків, роздільний збір, робота з мешканцями і зрозумілі правила, сміттєві майданчики мають більше шансів залишатися чистими.
Для Роздільної це означає одне: потрібно переходити від взаємних звинувачень до конкретного плану дій. Не просто «поставити баки», а зрозуміти, де саме, скільки, хто обслуговує, як часто вивозить, хто контролює і що мають робити самі мешканці.
Чисте місто починається не лише з комунального підприємства. Але й не лише з мешканців. Воно починається там, де всі сторони нарешті бачать одну карту проблеми — і домовляються, хто та що робить далі.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту.
