На базі медіацентру Роздільнянської публічної бібліотеки проводяться безоплатних курсів української мови «Мова візитка нації» для всіх, хто бажає вільно спілкуватися рідною мовою, хто має потребу вдосконалити свої знання тощо. Урочисте відкриття відбулося 29 квітня2023 року. Ініціатором та власне викладачем української мови виступив молодий амбітний роздільнянець Владислав Сіміцар – студент одного з одеських закладів вищої освіти.
Про відкриття курсів та результати перших занять читайте у матеріалі.
Директорка Роздільнянської публічної бібліотеки Олена Колопенюк як гостинна господиня закладу, де проходитимуть курси, привітала всіх присутніх та відзначила важливість справи, яку започаткував Владислав. Також наголосила на тому, що мова – це своєрідний культурний фронт, де в наших силах зробити посильний внесок у перемогу України над ворогом.
До слова було запрошено міського голову Валерія Шовкалюка, який сказав, звертаючись до присутніх: «Якщо ви тут, значить любите і поважаєте українську мову, отже саме ви є прикладом для інших мешканців нашої громади. Наша рідна мова пройшла нелегкий шлях становлення і саме зараз, на мою думку, вона складає іспит на міцність, на можливість квітнути, незважаючи на спроби ворога знищити Україну. І багато зараз залежить від усіх українців: і від хлопців та дівчат, які мужньо стримують ворога на фронті, і від тих, хто підтримує рідну країну, рідну мову, наших захисників». Валерій Олександрович подякував волонтеру Владиславу Сіміцарю за розпочату ним вагому справу в поширенні знань з рідної мови.
А начальник відділу культури Роздільнянської міської ради Наталія Кучеренко, виступаючи перед присутніми, зазначила, що всі, хто тут зібрався, це свідомі люди. Але знають мову порізному: хтось володіє на достатньому рівні, а хтось прийшов навчатися. А шлях до гарної української лежить через так звану «погану» мову – суржик. І саме ці курси покликані допомогти вивчити чарівну рідну мову всім охочим.
Тема першого заняття «Мова як складник національної ідеології». Владислав розповів присутнім про тернистий шлях становлення української мови, яка зазнала за час свого існування понад 200 утисків і заборон. Щодо походження сучасної української літературної мови: загальновідомо, що її започаткував І. Котляревський творами «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москальчарівник», а її основоположником став Т. Шевченко.
Якщо говорити про мову як складову національної ідеології, то засади мовної політики визначають стан мови в державному, духовому та інформаційнокультурному просторах.
У державному просторі була й заборона української мови, і денаціоналізація через етап двомовності. І зараз ми пожинаємо гіркі плоди цих ганебних дій минулого. Крім того, «інтенсивне просування в будьяку країну чужої для неї мови є актом мовної агресії, яка руйнує цілісність національного біополя й послаблює його життєздатність». А ознакою цивілізованої держави є її ставлення до мови. Особливо актуально це зараз, в умовах повномасштабного вторгнення ворога на Україну.
У духовому просторі за часів радянської влади, коли руйнували духовий світ людини, нищили коріння цілої нації, нашій мові теж довелося виборювати своє право на існування. Інформаційнокультурний простір: ідеологія будьякої держави стверджує чи заперечує неоціненний дар – слово, за допомогою якого ми передаємо будьяку інформацію. Основні світоглядові ідеї національної ідеології відтворено в низці загальновживаних слів: знак (від «знати»), знамено (від «знай мене»), стяг (від «збирати до гурту», «стягати»), громадянин (належить до громади) та ін. А ще така добірка слів: подружжя (по+друзі, бо приязнь, кохання є навзаєм), спілка (с+пів, тобто з половини), відмінок (тобто, відмінний, інший), заколот (за+колот) – початок нового культу, освіта (від «світла», означає оволодіння знанням, рух до світла), захист (за+хист, тобто, за+ «власні здібності»), лікарня (від «ліки, лікувати» на противагу російській «больнице» від слова «болеть») тощо.
Як зазначив відомий український письменник Дмитро Павличко: «Самостійна держава звільняє від рабства (і то не кінця!) лише громадянина з національною волею і свідомістю». А народ без національного стрижня, складовим якого є мова, ніколи ідейно не працюватиме на розвиток власної країни, що ми спостерігаємо подекуди в нашій країні протягом її незалежності. А ось знати українську мову – це норма і обов’язок для кожного громадянина України (а не його волевиявлення), позаяк мова – це національний атрибут держави так само, як славень і прапор.
Далі Владислав розповів, що таке національна мова (мова окремої нації, якою говорить переважна більшість народу якоїсь окремої країни, містить у собі літературну мову, різні територіальні діалекти, а також соціолекти); літературна мова (оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в письмовому та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі галузі його суспільної діяльності); офіційна/державна мова (мова більшості корінного населення країни, узаконена Конституцією) тощо.
По закінченні першого заняття слухачі курсів мали змогу перевірити свій рівень володіння державною мовою, пройшовши тестування, результати якого були доволі різними, адже й контингент учасників різнився: були присутні й дорослі мешканці Роздільної, й учнівська молодь. Було й домашнє завдання: переглянути документальну стрічку «Соловей співає».
Надалі домовилися зустрічатися двічі на тиждень: у середу – о 17:30 та у п’ятницю – о 16:30. Усіх, хто бажає вивчати рідну мову, організатори мовних курсів запрошують на заняття! Приєднуйтесь до знавців української мови!
«Виказую вдячність кожному, хто вважає, що мова завжди є і була на часі, що вона формує світогляд українця, повертає історичну пам’ять нашого народу, тому її вивчення – святий обов’язок усіх громадян України! І як вислід усвідомлення цих базових принципів роздільнянці вирішили, що конче необхідно запровадження в нашому місті курсів української мови, на що залюбки відгукнулись Роздільнянська міська рада, відділ культури РМР, Роздільнянська публічна бібліотека та я.
Цей курс розрахований на різну вікову категорію. під час занять здобувачі вивчатимуть не лише базові правила української вимови, написання слів, побудову речень та розділові знаки в них, а й формуватимуть націєцентричне бачення свідомого українця завдяки переглядам документальних кінострічок про історію української мови, української нації», написав на своїй сторінці у ФБ Владислав Сіміцар.
Лариса ЗАБЛУДНЯК
