Капровий жук є одним з найнебезпечніших шкідників зерна і різноманітних продуктів його переробки. Він пошкоджує понад 100 видів насіння зернових, технічних, олійних, зернобобових, овочевих, лісових і квіткових культур.
Шкодить личинка, яка заселяє, в першу чергу, солодові і дробильні цехи пивоварень, жирокомбінатів і кондитерських фабрик. Заселена продукція перетворюється в порошкоподібну масу з екскрементів, залишків корму та личинкових шкірок, стає непридатною для використання в їжу і на корм худобі. Олія, отримана з пошкодженого зерна, має підвищену кислотність і неприємний смак. Особливо сильно пошкоджується насіннєвий матеріал, оскільки личинки в першу чергу виїдають зародки. Цей шкідник особливо небезпечний в країнах з сухим і жарким кліматом. Успішно розмножується за температури 36-40о С, не має конкурентів з боку інших складських шкідників і за короткий період дає масове розмноження, знищує до 25% зернової маси. Батьківщиною капрового жука є Індія, де його вперше зареєстрували в 1894 році. З розвитком торговельних зв’язків шкідника завезено до Європи та Америки.
Капровий жук – типовий шкідник запасів, в оптимальних умовах дає спалахи масового розмноження, пристосований до виживання в несприятливих умовах. Тіло видовжено-овальної форми, завдовжки1,6-3,2 мм, завширшки 0,9-17 мм. Самець менший за самку. Зимує личинка в харчовому субстраті. Личинки, які завершили живлення, заповзають у приховані місця – тріщини на стінах і підлозі, пакувальний картон, шви на мішках тощо. Присутність у рослинній продукції личинкових шкірок – найперше свідчення заселення її личинками. Також на присутність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подрібнене в результаті живлення личинок), а також екскременти.
Читайте також: У Роздільнянському районі на завершальному етапі кампанія по збору врожаю ранніх зернових та зернобобових культур
Капровий жук завозиться і розповсюджується частіше з ячмінним солодом, зерном пшениці, ячменю, рису, кукурудзи, арахісом і продуктами їхньої переробки. Нерідко джерелом розповсюдження шкідника стають заселені тара і транспортні засоби – залізничні вагони, контейнери, морські судна.
Фітосанітарні заходи
При виявленні капрового жука у пункті ввезення імпортних вантажів весь вантаж, транспортні засоби, в яких він перевозився, та тара підлягають знезараженню. Крім первинного інспектування імпортних вантажів у пунктах ввезення, проводиться щорічне обстеження сховищ, куди завозиться імпортна рослинна продукція. В першу чергу обстежують сховища, розміщені в пунктах ввезення: в морських і річкових портах, аеропортах, на прикордонних залізничних станціях. Ретельному інспектуванню повинні підлягати елеватори, млини, склади насіння, де зберігалась або надходить імпортна рослинна продукція. При виявленні шкідника проводиться знезараження приміщень і продукції, яка в них зберігається. Крім обстежень складських приміщень і продукції всередині них, необхідно обстежити прискладську територію і склад зовні.
В Україні капрового жука немає, але, незважаючи на це, існує постійна загроза завезення його із зерном, зернопродуктами, арахісом тощо. З метою виявлення капрового жука в складських приміщеннях державні фітосанітарні інспектори систематично проводять обстеження візуально та за допомогою харчових принад і феромонних пасток. Візуально оглядають стіни, підлогу, дахи, складське обладнання, інвентар. При цьому оглядають щілини і тріщини в підлозі. Ретельно досліджують усі залишки, пил, сміття. Також обстеженню підлягає зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія.
Олександр БУЧКО,
державний фітосанітарний інспектор ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області
