На таку актуальну тему, особливо для прикордонних територій, в числі яких Роздільнянський район та Одеська область загалом, вдалося поспілкуватися журналістам регіональних медіа Одеської, Херсонської, Дніпропетровської, Сумської, Луганської, Донецької (частин, підконтрольних Україні),Чернігівської, Харківської, Полтавської та Запорізької областей у рамках престуру, організованого Харківським пресклубом Media Hub Kharkiv . Роздільнянська районна газета «Вперед» вже втретє долучилася до програми цих турів і представляла, відповідно, Одещину та її друковані ЗМІ.
Чернігівська область, як і Одеська, має велику територію. А ще вона межує з Білоруссю та Росією, що посилює вплив їхніх медіа та інформації на території Чернігівщини.
Яких заходів вживають та як працюють тамтешні ЗМІ розповіла під час «круглого столу» директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Оксана Стельмах.
Оксана Анатоліївна наголосила на тому, що Чернігівська ОДА активно співпрацює з усіма засобами масової інформації і у них є можливість працювати вільно та без перешкод. Всі друковані ЗМІ пройшли роздержавлення і вдалося зберегти ту їх кількість, яка була до цього процесу. Реформування завершили у 2018 році.
– На сьогодні в області зареєстровано 358 місцевих ЗМІ. З них регулярно виходить 70. Загальний наклад цих видань сягає 470 тисяч примірників. Але наразі маємо й невтішну статистику, пов’язану з падінням тиражів, чому посприяла, в тому числі, експериментальна реформа «Укрпошти». Люди несвоєчасно отримували газету, що вплинуло на передплату. Задля поліпшення ситуації локальні ЗМІ почали трансформуватися, створювати той контент, який цікавий аудиторії, – зазначила директор Департаменту.
Також вона розповіла про ситуацію з телерадіомовленням на Чернігівщині, відзначивши, що прикордонні території не досить охоплені сигналом. Інформація надходить від самих мешканців. Тому з метою покращення сигналу Чернігівська ОДА постійно звертається до відповідальної за прийом цифрового ефірного телесигналу організації, проводить роботу з посилення інформаційної безпеки та протидії негативному впливу пропаганди на формування суспільної думки та інші заходи, необхідні для інформаційної безпеки в області.
Взяв участь у «круглому столі» та висловив своє бачення ситуації голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України, практикуючий медіаменеджер, директор ТОВ «Медіацентр «Наше слово» Олександр Назаренко.
Олександр Васильович зауважив, що у зв’язку з роздержавленням припинила вихід лише одна газета – Чернігівська міська, на що були свої причини. Решта тримається, незважаючи на складну економічну ситуацію.
Цього року, у зв’язку з коронавірусом, наполовину зменшилися доходи від реклами. Також у нашій країні немає ні звички, ні традиції платити за онлайн ЗМІ. Якщо запровадити платний доступ, люди здебільшого відмовляться від такого джерела інформації. В той же час, тиражі друкованих ЗМІ зменшилися, як через експериментальну реформу «Укрпошти», так і через стрімке зменшення населення. Територія області велика, щільність і кількість населення – ні. Старша аудиторія скорочується, молодша часто їздить за межі регіону та не дуже звикла читати друковані ЗМІ. Тож, наразі актуальним залишається напрацювання нових моделей роботи і створення справді якісного контенту.
- Світова друкована преса переживає теж не кращі часи, – зауважив під час розмови Олександр Назаренко, – та як один з методів виходу з кризової ситуації за кордоном запроваджують державні програми підтримки друкованих ЗМІ. Для того, щоб не позбавляти людей доступних джерел інформації, якими вони звикли користуватися та з яких вони звикли отримувати необхідну для життя інформацію.
В деяких населених пунктах Чернігівщини немає впевненого прийому українських каналів. А після кодування ситуація погіршилася, що є проблемним для Чернігівської області. Тут якраз важлива підтримка друкованої преси, яка не залежить від сигналу. Її читають. Зменшення тиражів, у свою чергу, посилює небезпеку негативного впливу з боку держави-агресора й існує інформаційна загроза.
Щоб держава звернула увагу на проблематику друкованих ЗМІ, потрібно об’єднуватися, – підсумував Олександр Назаренко. – Це дасть можливість доносити людям правдиву об’єктивну інформацію, яка забезпечить не тільки інформаційну, а й територіальну безпеку нашої країни.
Певна річ, журналісти поцікавилися, які настрої переважають у прикордонних регіонах, враховуючи вищевикладену інформацію. Представники Чернігівських ЗМІ відзначили, що все ж таки сьогодні домінують патріотичні погляди і бажання людей отримувати інформацію українських медіа. Та для цього потрібні умови.
Крім того, в рамках круглого столу обговорили питання сигналу дротового радіо, системи оповіщення населення в разі надзвичайної ситуації, важливості монетизації контенту та розвитку газетної справи як бізнесу тощо.
Чимало спільної проблематики виявилося у прикордонних регіонах України, зокрема, в галузі ЗМІ в рамках обговорення під час «круглого столу», та тим не менш журналісти працюють, щоб надавати якісний контент читачам.
Також не зовсім поки що зрозуміло, якою має бути підтримка з боку держави (не враховуючи необхідності посилення сигналів телерадіомовлення на прикордонних територіях), адже ЗМІ щойно пройшли процес роздержавлення і це питання потребує більш детального вивчення та опрацювання.
Наталія БРОВАРСЬКА
