Багато людей звикли носити штучні квіти на кладовище, адже вважають, що «живим дарують живі квіти, а мертвим потрібні обов’язково мертві», а ще, аргументують це тим, що «вони красиві та не в’януть». Але чи підозрюють вони, що шкоди від них значно більше, аніж краси та зручності?!
Що «несуть» у собі штучні квіти
Екологи наголошують – пластикові вінки і квіти не мають нічого спільного з виявом християнської віри, це традиція, що поширилася у радянські часи і в Європі нічого подібного немає.
Уся ця штучна краса не має жодного сакрального чи релігійного значення, а є лише шкодою для живих людей та для довкілля. Терміни розкладання пластику становлять від 100 до 500 років. Виходить, що штучні квіти будуть розкладатися довше, ніж тривалість життя людини. Штучні квіти – це навіть не шанобливий подарунок для мертвого, а справжня отрута для живого, що загрожує нам онкологічними захворюваннями.
Експерти з’ясували, що під дією кліматичних факторів, в процесі розкладу пластик виділяє отруту в атмосферу. Старі пластикові квіти викидають на сміттєзвалище, де вони пролежують тривалий час. Спалення таких квітів забруднює повітря токсинами і тим ми дихаємо. Це пряма загроза здоров’ю, особливо такі викиди сприяють виникненню онкологічних захворювань. Закопувати їх теж немає сенсу, бо вони не гниють. Знову ж таки, це шкода довкіллю і тим, хто ще живий. Зрештою, у сьогоднішні важкі економічні часи навряд чи логічно витрачати чималу суму на квіти, котрі згодом стануть сміттям.
Навіть пластикові пляшки становлять меншу біду, оскільки можуть піддаватися перероблюванню. А ось штучні квіти – ні. І все через складність встановлення типу пластика для грамотного сортування відходів, бо квіти (вінки) виготовляються з різних видів штучних матеріалів. Так, серцевина квітки може бути зроблена з пінопласту, пелюстки з поліестеру або латексу, а всередину стебла, виготовленого з полівінілхлориду, нерідко вставляється металевий стрижень. До того ж різні забруднення (той же пісок) додатково ускладнюють перероблювання.
Священнослужителі також підтверджують той факт, що штучні квіти і вінки з кожним роком все більше забруднюють навколишнє середовище. На кладовищах накопичують гори сміття (більшу частина якого складають штучні квіти, що відстояли «річну зміну»), яке практично не вивозиться і не утилізується (а спалювати таке сміття небезпечно).
Але й закопувати вінки чи кошики не можна, оскільки матеріал, з якого вони виготовлені, розкладається, як стверджують екологи, понад сто років, що надзвичайно шкідливо для довкілля. І чим старше кладовище, тим більша небезпека. Утилізувати ці квіти відповідно до вимог також неможливо, оскільки немає сміттєпереробного заводу.
Чи є альтернатива?
Альтернативою пластиковим квітам можуть стати вінки з живих квітів та хвої, живі квіти, висаджені в ґрунт, газонна трава, сухоцвіти та свічки.
Найбільш доречною для померлих є молитва, а також живі квіти – символ вічного життя. Українські кладовища завжди потопали в зелені, земля була вкрита килимом із барвінку. До слова, в європейських країнах штучні квіти заборонено приносити на кладовище. Заведено нести лише живі квіти.
Проте напередодні поминальних днів на ринках та в місцях торгівлі засилля пластикових атрибутів для цвинтаря. Зважаючи на це, в деяких населених пунктах впроваджують заборону на продаж та розміщення на кладовищах пластикових квітів та вінків.
Пластикове сміття завдає шкоди не лише довкіллю, а й становить велику небезпеку для здоров’я і життя людей. Адже після спалювання пластикових квітів і вінків виділяється велика кількість токсичних речовин, розкладання яких у ґрунті триває упродовж сотень років. Про шкоду штучних квітів на кладовищах свідчить й вигляд околиць будь-якого цвинтаря в містах і селах, на яких височіють купи різнокольорового квіткового сміття, яке оминула доля бути спаленим.
Відмовитися від пластикових квітів на кладовищах закликає і Православна церква України, наголошуючи, що вони не мають нічого спільного з християнською вірою і не допоможуть спочилому в осягненні Царства Небесного.
«Душі наших померлих близьких не потребують матеріальних нагород. Найкращим виявом пам’яті та любові до рідних будуть ваші відкриті серця та щира молитва за упокій душі», – йдеться у зверненні ПЦУ до вірян на офіційній сторінці у Facebook.
«Для Бога немає померлих, у нього всі живі. Тож і квіти треба обирати натуральні. Бо штучні – це сміття», – наголошує Православна церква.
Квіти, як і будь-яка атрибутика, не додають духовності процесу поминання. Адже найперше поминання – це молитва. Не просто прийти до священика, дати йому записку та попросити помолитися. Треба самим перехреститися і попросити «Господи, пом’яни душу такої-то людини» біля могили померлого. А взагалі кожен православний має кожного дня читати вранішню молитву. Саме в ній є просіння за живих і за померлих.
Люди купують «пластик», в першу чергу, з міркувань довговічності. Однак вічною повинна бути, в першу чергу, пам’ять. Виявляти пам’ять і повагу до померлих ми повинні не «мертвими» пластиковими вінками і квітами, а живими словами молитви. На могилу треба йти з чистим серцем, а не зі сміттям! Душі наших близьких не потребують матеріальних речах, найкращим поминанням для покійних є щира молитва.
Тому краще приносити з собою живі квіти як данину пам’яті про покійних, висаджувати біля могил багаторічники, карликові чагарники або просто зробити доглянутий газон без квітів. Як варіант – можна прикрасити могилу живими квітами в горщиках.
За матеріалами інтернет-видань
