Чому в Роздільній переповнені сміттєві майданчики, хто відповідає за їхній стан, скільки місто витрачає на вивезення відходів і чи можна повернутися до практики збору сміття безпосередньо біля будинків? Ці та інші питання редакторка медіа «Вперед» Наталя Буковська обговорила із заступником Роздільнянського міського голови Миколою Петровським та директором КП «Роздільнянський міський водоканал» Станіславом Зубковим. Зустріч відбулася в межах проєкту «Чиста Роздільна» після опитування мешканців, які визначили головні проблеми у сфері поводження з побутовими відходами.
Проблема сміття у Роздільній залишається однією з найбільш обговорюваних серед містян. Переповнені контейнери, стихійні звалища біля сміттєвих майданчиків, гілля, будівельні відходи та старі меблі, які тижнями можуть лежати просто неба, — усе це викликає справедливе невдоволення мешканців.
Водночас комунальне підприємство, яке надає послугу з вивезення побутових відходів, говорить про нестачу працівників, зношену техніку, недостатнє фінансування та проблеми з укладанням договорів і оплатою послуг.
Хто має зробити перший крок? Чи справді проблема лише у нестачі сміттєвих баків? І найголовніше — які конкретні зміни можуть відбутися найближчим часом?
Саме із цими питаннями редакція медіа «Вперед» звернулася до представників міської влади та комунального підприємства.
Майже 80% опитаних незадоволені станом сміттєвих майданчиків. Чи визнає влада проблему?
Поштовхом до розмови стали результати опитування, яке редакція провела серед мешканців Роздільної. Близько 80% його учасників оцінили стан сміттєвих майданчиків як поганий або дуже поганий.
Це свідчить про значний рівень незадоволення серед респондентів. Водночас представники влади та водоканалу наголошують: ситуація в різних частинах міста неоднакова.
— Чи вважаєте ви проблему системною, чи йдеться лише про окремі критичні локації? — запитала Наталя Буковська.
Директор КП «Роздільнянський міський водоканал» Станіслав Зубков пояснив, що є майданчики, стан яких значною мірою залежить від поведінки самих мешканців.
— Є сміттєві майданчики, де вуличні комітети стежать за порядком і не дозволяють створювати стихійні звалища. А є місця, куди люди зносять усе: гілки, траву, відходи з городів, будівельне сміття. Хоча ці майданчики призначені для контейнерів із побутовими відходами, — зазначив керівник підприємства.
Заступник міського голови Микола Петровський визнав, що проблема справді існує, але найбільше вона загострюється на окремих ділянках міста, передусім у приватному секторі. За його словами, міська рада відстежує ситуацію, однак навіть після прибирання деякі місця досить швидко знову перетворюються на стихійні звалища.
Відтак постає важливе питання: чи достатньо просто прибрати сміття, якщо причини його накопичення залишаються незмінними?
Сміттєвоз працює щодня, але чому біля контейнерів залишаються купи відходів?
Одне з головних зауважень роздільнянців стосується регулярності вивезення сміття. Станіслав Зубков пояснює: потрібно розрізняти безпосередньо вивезення відходів із контейнерів та прибирання сміття, яке мешканці залишають поруч із ними.
— Сміттєвоз працює сім днів на тиждень. Кожного дня з п’ятої ранку і до останнього бака. Але він збирає тільки сміття з контейнерів. Гілки, будівельне сміття він технічно забрати не може, — пояснив директор водоканалу.
Для прибирання відходів, що накопичуються навколо майданчиків, підприємство, за його словами, раз на тиждень залучає трактори з причепами. Однак обсяги такого сміття іноді значно перевищують можливості техніки. Особливо гостро проблема виникає навесні та восени, коли мешканці активно прибирають подвір’я, обрізають дерева, виноградники, вивозять листя та інші рослинні залишки. У результаті виникає ситуація, коли контейнери можуть бути спорожнені, але територія навколо них продовжує виглядати занедбаною.
Представники водоканалу наголошують, що регулярна послуга з вивезення побутових відходів не передбачає необмеженого вивезення гілля, будівельного сміття чи великогабаритних предметів. Утім, для мешканців важливим залишається і питання відповідальності за прибирання території навколо контейнерів. Адже незалежно від того, хто залишив відходи, проблема накопичення сміття біля майданчика нікуди не зникає.
Гілля, листя та старі меблі: куди їх подіти і чи можна замовити трактор?
Під час опитування чимало мешканців пропонували повернути практику вивезення сміття трактором безпосередньо з вулиць, як це було раніше. Редакція поцікавилася, чи розглядає міська влада такий варіант і чи існує сьогодні можливість окремо замовити вивезення відходів. Як з’ясувалося під час інтерв’ю, послуга платного вивезення великогабаритного сміття вже існує. За словами співрозмовників, рішенням виконавчого комітету затверджено відповідні тарифи, а комунальне підприємство має можливість надати трактор із причепом для транспортування таких відходів. Вартість залежить від обсягу сміття та кількості рейсів.
При цьому прозвучала ще одна важлива інформація, про яку можуть знати не всі роздільнянці: за словами посадовців, мешканці, які мають укладений договір із КП «Роздільнянський міський водоканал» на вивезення побутових відходів, можуть самостійно доставити великогабаритне сміття на місцеве сміттєзвалище для безкоштовного приймання. Умови приймання конкретних видів відходів та порядок замовлення техніки варто попередньо уточнювати безпосередньо в підприємстві.
Водночас представники міської влади визнають, що користується цією послугою незначна частина населення. Отже, проблема полягає не лише в наявності відповідної послуги, а й у поінформованості мешканців про те, як нею скористатися.
У Роздільній близько 140 контейнерів. Половина — в аварійному стані
Ще одне принципове питання — кількість і технічний стан сміттєвих баків.
Під час опитування мешканці неодноразово пропонували придбати додаткові контейнери, замінити пошкоджені та належним чином облаштувати сміттєві майданчики.
— Скільки сьогодні контейнерів у Роздільній і яка частина з них потребує заміни? — поцікавилася редакторка «Вперед».
Станіслав Зубков повідомив, що в місті встановлено приблизно 140 сміттєвих баків.
— В аварійному стані знаходиться близько 50%. Ми своїми силами намагаємося їх ремонтувати, але цього вистачає ненадовго. Звичайно, є потреба придбати нові контейнери, а старі поступово замінювати, — пояснив він.
Таким чином, за озвученою керівником підприємства оцінкою, близько 70 контейнерів можуть потребувати заміни або суттєвого ремонту. Микола Петровський зазначив, що міська рада щороку передбачає кошти на оновлення контейнерного парку, хоча обсяги закупівель поки не відповідають усій потребі. Цього року вже придбано 20 нових металевих контейнерів. За словами посадовців, вони вже надійшли та призначені насамперед для заміни баків, які вичерпали свій ресурс. Їх встановлення на майданчиках уже розпочалося. Закупівлю здійснено за рахунок коштів, передбачених у бюджеті на 2026 рік, зокрема екологічного фонду.
Водночас Микола Петровський звернув увагу й на випадки умисного пошкодження майна громади. За його словами, окремі пластикові контейнери підпалювали, пересували, ламали колеса. Через такі випадки міська рада неодноразово зверталася до поліції. Отже, навіть придбання нових баків не вирішить проблему остаточно, якщо їх не використовуватимуть належним чином.
Чи можна покарати тих, хто створює стихійні звалища?
Значна частина учасників редакційного опитування вважає, що стан сміттєвих майданчиків залежить не лише від роботи комунальників, а й від поведінки мешканців. Серед пропозицій — посилення контролю, встановлення камер відеоспостереження та застосування штрафів до порушників правил благоустрою.
— Чи є реальні приклади притягнення порушників до відповідальності? І які механізми можуть бути ефективними? — запитала Наталя Буковська.
Микола Петровський пояснив, що юридична процедура накладення адміністративного стягнення є складною. Працівники відділу благоустрою здійснюють рейди, складають відповідні матеріали та передають протоколи на розгляд адміністративної комісії. Однак довести порушення до накладення штрафу не завжди вдається. Крім того, за словами посадовця, розмір штрафів не в усіх випадках забезпечує достатній стримувальний ефект.
Водночас у Роздільній уже є позитивні приклади, коли ситуацію вдається контролювати завдяки співпраці мешканців і міської влади. Микола Петровський згадав окремі локації, де місцеві жителі долучилися до встановлення відеоспостереження за контейнерними майданчиками. За його словами, це допомагає виявляти порушників і запобігати повторному накопиченню сміття.
— Якщо у мешканців є бажання співпрацювати, ми готові розглядати встановлення додаткового відеоспостереження та спільно працювати над упорядкуванням контейнерних майданчиків. Але обов’язково має бути зворотний зв’язок між владою, комунальним підприємством і самими мешканцями, — наголосив заступник міського голови.
Щаслива, Затишний, територія біля «Броварні» та за «Ювілейним»: що буде з проблемними локаціями?
У межах опитування редакція попросила роздільнянців назвати конкретні адреси сміттєвих майданчиків, які вони вважають найбільш занедбаними.
Серед локацій, що неодноразово згадувалися у відповідях: вулиця Щаслива; провулок Затишний; територія біля магазину «Броварня» неподалік залізничного переїзду; район за «Ювілейним». Саме ці місця редакція запропонувала винести на окреме обговорення з мешканцями, представниками міської ради та комунального підприємства.
За словами Станіслава Зубкова, деякі з названих територій уже неодноразово прибирали та впорядковували. Зокрема, на одному з проблемних майданчиків у районі вулиць Щасливої та Василя Стуса облаштовували основу, встановлювали огорожу, ліквідовували яму, прибирали прилеглу територію та косили траву. Проте, як стверджує керівник підприємства, приблизно за два тижні ситуація знову погіршилася через накопичення нових відходів. Подібні випадки, за його словами, повторюються і на інших проблемних ділянках.
Для редакції важливо, щоб ця розмова не завершилася лише констатацією проблеми. Саме тому Наталя Буковська запропонувала провести спільні зустрічі безпосередньо на критичних локаціях, щоб мешканці могли почути позицію влади та комунальників, а представники відповідальних структур — пропозиції людей. Співрозмовники підтримали ідею подальшої взаємодії. Конкретні дати та місця зустрічей мають бути узгоджені окремо.
Чи зникнуть сміттєві баки з приватного сектору? У місті розглядають іншу систему збору відходів
Однією з найцікавіших тем інтерв’ю стало можливе повернення до іншої моделі збору сміття у приватному секторі. На думку директора водоканалу, саме встановлення загальних контейнерів у приватному секторі свого часу посприяло виникненню стихійних звалищ навколо них. Люди поступово звикли виносити до майданчиків не лише звичайні побутові відходи, а й усе, що накопичилося на подвір’ї. У результаті окремі майданчики перетворилися на місця неконтрольованого скидання сміття.
Станіслав Зубков запропонував розглянути повернення до збору відходів безпосередньо біля домоволодінь за визначеним графіком. Йдеться про систему, за якої спеціалізований транспорт приїжджатиме на вулиці приватного сектору, а мешканці виставлятимуть сміття в мішках у встановлений день. На відміну від загальних контейнерів, така модель, на думку керівника КП, дозволить краще контролювати обсяги відходів та оплату послуги.
— Я бачу вирішення цієї проблеми у зміні системи збору сміття у приватному секторі. Щоб за графіком приїжджала техніка, люди виставляли мішки, і сміття забирали безпосередньо біля будинків, — пояснив Станіслав Зубков.
При цьому йдеться не про остаточно ухвалене рішення, а про модель, яку нині розглядають як можливий шлях вирішення проблеми. Микола Петровський уточнив, що у випадку переходу на таку систему частину контейнерних майданчиків у приватному секторі можна було б прибрати, а інші — залишити там, де вони справді необхідні, зокрема біля торговельних точок або місць значного скупчення людей.
Таким чином, у місті може з’явитися диференційований підхід: одна модель збору відходів — для багатоповерхової забудови, інша — для приватного сектору. Проте її впровадження потребуватиме окремих рішень, техніки, визначення маршрутів і фінансування.
Новий сміттєвоз може коштувати 7–8 мільйонів гривень
Однією з основних умов для зміни системи вивезення відходів називають придбання нової спеціалізованої техніки. За словами співрозмовників, для ефективної роботи у приватному секторі потрібен сміттєвоз із заднім завантаженням та достатньою місткістю кузова. Оптимальним варіантом розглядають техніку місткістю не менше 20 кубічних метрів. Це дозволило б збирати більшу кількість відходів за один рейс і зменшити кількість поїздок на сміттєзвалище. Орієнтовна вартість такого сміттєвоза, озвучена під час зустрічі, — близько 7–8 мільйонів гривень. Для бюджету Роздільнянської громади це суттєве фінансове навантаження.
Микола Петровський зазначив, що питання придбання нової техніки потребує обговорення з депутатським корпусом та громадськістю. Його мають розглянути з урахуванням бюджетних можливостей і пріоритетності інших потреб громади. Відтак говорити про конкретний термін придбання нового сміттєвоза поки зарано. Проте важливо, що така модель вирішення проблеми вже стала предметом обговорення на рівні міської влади та комунального підприємства.
Скільки коштує вивезення сміття і чому водоканал потребує дотацій?
Окрему увагу під час зустрічі приділили фінансовій складовій роботи комунального підприємства. Микола Петровський наголосив, що чинний тариф на вивезення побутових відходів, на його думку, не покриває всіх економічно обґрунтованих витрат підприємства.
Під час інтерв’ю були озвучені такі розміри плати: для приватного сектору — 32,22 грн на одну особу, для мешканців багатоповерхівок — 25,80 грн на одну особу. Йдеться про нарахування за послугу вивезення побутових відходів.
За словами заступника міського голови, додаткове фінансове навантаження виникає через потребу прибирати гілля, листя, будівельні залишки та інше сміття, яке не належить до звичайних побутових відходів у межах оплачуваної послуги. Через це комунальне підприємство потребує фінансової підтримки з міського бюджету. Влада, своєю чергою, змушена спрямовувати додаткові кошти на підтримку роботи водоканалу, хоча їх можна було б використати і на інші потреби громади. Але фінансові проблеми підприємства пов’язані не лише з тарифом.
16 тисяч мешканців, а нарахування — приблизно на 11 тисяч: що відбувається з оплатою?
Чи не найбільше запитань викликала ситуація з укладанням договорів і сплатою за послугу.
У редакційному опитуванні майже 90% учасників зазначили, що їхні родини сплачують за вивезення сміття. Водночас підприємство повідомляє про значну кількість мешканців, яких не охоплено належним обліком та оплатою. Під час інтерв’ю представники влади й КП пояснили, що ці показники не обов’язково суперечать один одному. Адже серед учасників опитування могли бути переважно ті мешканці, які вже мають договори та відповідально ставляться до оплати послуг.
За озвученими під час зустрічі орієнтовними підрахунками, у Роздільній проживає близько 16 тисяч осіб. Водночас, за оцінками співрозмовників, нарахування за укладеними договорами охоплюють приблизно 11 тисяч осіб. Різниця становить орієнтовно 5 тисяч людей. Однак цей розрахунок є попереднім і не означає, що всі вони мають підтверджену заборгованість. Одна з причин розбіжностей — невідповідність між кількістю зареєстрованих і фактично проживаючих у будинках людей.
— Буває, що договір укладають на одну людину, а фактично у будинку проживають троє або четверо. І платять лише за одного. Це також створює додаткове фінансове навантаження на підприємство, — пояснив Станіслав Зубков.
За словами співрозмовників, серед тих абонентів, які мають договори, рівень оплати становить приблизно 70–80%. Проте окремою проблемою залишається залучення до системи тих мешканців, які взагалі не укладають договорів. Представники водоканалу зазначають, що іноді люди аргументують свою відмову тим, що нібито не утворюють побутових відходів або самостійно їх утилізують. Отже, за інформацією підприємства, є дві різні проблеми: несвоєчасна оплата чинними абонентами та відсутність договорів у частини мешканців. Вирішувати їх потрібно різними способами.
Як люди можуть сплачувати за сміття і чи працюють контролери?
Редакція також поцікавилася, яким чином комунальне підприємство взаємодіє з абонентами та чи збереглася система контролерів. Станіслав Зубков повідомив, що працівники підприємства щомісяця розносять квитанції тим мешканцям, які мають укладені договори. Оплатити послугу можна через банківські установи та онлайн-сервіси, зокрема Приват24 й Ощадбанк. Паралельно працює відділ збуту, представники якого відвідують абонентів із заборгованістю. За словами директора водоканалу, трапляються ситуації, коли мешканці не йдуть на контакт із працівниками підприємства.
У випадках значної заборгованості застосовуються й юридичні механізми стягнення. Водночас під час розмови керівник КП уточнив, що судові накази наразі подають насамперед щодо боргів за водопостачання, а щодо послуги з вивезення сміття така практика поки не використовується.
Таким чином, підприємству необхідно не лише посилювати контроль за оплатою, а й удосконалювати комунікацію з мешканцями, пояснювати умови договорів, способи оплати та наслідки накопичення боргів.
Кадровий дефіцит: чому водоканалу не вистачає працівників?
Ще одна суттєва проблема, про яку розповів Станіслав Зубков, — нестача робочих рук. Йдеться насамперед про професії, без яких неможливо забезпечувати щоденну діяльність комунального підприємства: слюсарів, вантажників, монтажників та інших робітників. За словами директора, в умовах воєнного стану залучати працівників стало значно складніше. Окреме питання — бронювання військовозобов’язаних. Станіслав Зубков повідомив, що підприємство вже використало доступний ліміт бронювання, який він назвав на рівні 75%. Через це потенційні працівники іноді відмовляються від працевлаштування, дізнавшись, що підприємство не може надати їм бронювання.
— Люди приходять, цікавляться роботою, але запитують про бронювання. Коли ми відповідаємо, що наразі не маємо такої можливості, вони відмовляються. А нам дуже потрібні слюсарі, монтажники, вантажники — люди, які щодня забезпечують роботу підприємства, — розповів директор КП.
Водночас він закликав мешканців, які шукають роботу, звертатися до комунального підприємства. Таким чином, кадрове питання безпосередньо впливає на якість і стабільність надання послуг.
Влада, водоканал чи самі мешканці: хто має відповідати за чистоту міста?
Наприкінці розмови редакція запропонувала співрозмовникам окреслити, що саме залежить від кожної сторони. Микола Петровський наголосив: проблему сміття неможливо вирішити зусиллями лише міської ради або лише комунального підприємства. На його думку, мешканці повинні відповідально ставитися до укладання договорів, своєчасно сплачувати за послуги та дотримуватися правил користування контейнерними майданчиками. Зі свого боку, комунальне підприємство має забезпечувати належне та своєчасне надання послуги. Міська рада — здійснювати контроль, підтримувати комунальне підприємство в межах бюджетних можливостей, оновлювати інфраструктуру та розглядати перспективні рішення щодо організації збору відходів.
— Це питання потрібно розглядати у взаємодії комунального підприємства, міської ради та самих мешканців. Лише так ми зможемо зрушити його з місця і зробити наше місто більш чистим та охайним, — підсумував Микола Петровський.
Станіслав Зубков, своєю чергою, звернувся до мешканців із проханням своєчасно оплачувати послуги, адже нестача надходжень додатково ускладнює роботу підприємства.
Що далі? Від інтерв’ю — до зустрічей безпосередньо на сміттєвих майданчиках
Зустріч із представниками міської влади та комунального підприємства дозволила не лише почути пояснення щодо нинішнього стану системи вивезення відходів, а й окреслити кілька можливих напрямів подальшої роботи.
Серед них — заміна аварійних контейнерів, удосконалення системи збору відходів у приватному секторі, посилення контролю за порушниками, пошук можливостей придбання нової техніки та покращення роботи з абонентами.
Але важливо розмежовувати те, що вже зроблено, і те, що лише обговорюється.
Придбання 20 нових контейнерів — уже здійснений крок. Натомість закупівля сміттєвоза, зміна способу збору відходів у приватному секторі та встановлення додаткових систем відеоспостереження потребують подальшого опрацювання й ухвалення відповідних рішень.
Найближчим завданням редакції медіа «Вперед» у межах проєкту «Чиста Роздільна» стане продовження діалогу з мешканцями саме тих районів, де ситуація залишається найбільш критичною. Ми плануємо організувати зустрічі безпосередньо на проблемних локаціях за участю представників міської влади, комунального підприємства та місцевих жителів.
Наша мета — не обмежитися черговою дискусією про сміття, а спільно визначити, що саме потрібно змінити на конкретному майданчику, хто може це зробити, які ресурси для цього потрібні та в які строки можна очікувати результату.
Редакція продовжить відстежувати ситуацію та інформувати роздільнянців про домовленості й подальші рішення. Адже чиста Роздільна — це не лише питання кількості сміттєвих баків чи графіків вивезення. Це насамперед питання спільної відповідальності, прозорості роботи комунальних служб і готовності мешканців та влади переходити від взаємних претензій до конкретних дій.
Проєкт «Чиста Роздільна» триває. І наступне слово — за мешканцями проблемних районів міста.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту.
