Від кожного порогу роздільнянських шкіл 31 травня простелився рушниками шлях у доросле життя. Вчителі, зронивши сльози, висловивши напутні слова, з усмішкою проводжали одинядцятикласників. Для кожного випускника пролунав дзвінок останній – віднині вони не учні, а свідомі ковалі своєї подальшої долі.
Свято останнього дзвоника в ліцеях не обійшлося без добрих слів від директорів, з уст кожного зірвалися зворушливі побажання випускникам: «Щоб скоріше над вашими головами засяяло сонечко на мирному небі! Щоб мрії та плани збувались.
Щоб отримали бажану освіту, знайшли роботу до душі. Щоби всі жили в щасливій, квітучій, прогресивній та незалежній Україні!» Подякували педагогам та батькам за турботу та навчання дітей, за сумлінність, за наполегливість, за професіоналізм.
Дорогі випускники! Відлітаючи з гніздечка, завше згадуйте теплим, щирим словом свого вчителя! Завітайте принагідно до стін школи! Будьте гідними випускниками роздільнянських ліцеїв!