Повномасштабна війна в Україні внесла корективи у всі сфери громадського життя. Зокрема, без змін не залишилась і галузь освіти. Через безпекові питання та ускладнений доступ абітурієнтів до навчальних закладів (передусім, тих, хто був змушений виїхати з країни), торік Міністерство освіти та науки було вимушене реформувати систему складання вступних іспитів. Тодішнє нововведення — національний мультипредметний тест (НМТ) — виявився успішним, і кількість випускників, що його склали, перевершила очікування навіть самого МОНу: загалом, тест написали понад 200 тис. людей.
Тривала війна змусила освітян продовжити практику проведення єдиного іспиту замість кількох окремих, як це раніше було із ЗНО. Яким буде національний мультипредметний тест в 2023 році, в чому нововведення — розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Головні нововведення — предмет на вибір, “прохідний поріг” та відсутність пробного іспиту
Нову схему складання мультипредметного тесту презентували у Міністерстві освіти і науки України. Тест для вступу до ВИШу цього року знов поєднуватиме в собі іспити одразу з трьох предметів. Основне нововведення – третій предмет на вибір. Якщо торік набір дисциплін для складання екзамену був сталим: українська мова, історія та математика, то тепер обов’язкових дисциплін лише дві: українська мова та математика. Третій — на вибір: історія України, іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія або фізика.
Тестування триватиме 3 години: освітяни передбачили по годині на кожен предмет, однак розподіляти час на виконання завдань абітурієнти будуть самотужки.
Тести з української мови, історії України, хімії та біології міститимуть по 30 завдань. У тесті з математики – буде 22 завдання, з іноземної мови – 32, з фізики – 20.
Також цього року МОН запровадить мінімальний прохідний бал, який становить не менше 10 % правильно виконаних завдань.
Що лишилось незмінним — скасоване пробне тестування, яке щороку було на ЗНО (замість цього у вільному доступі викладуть демонстраційний варіант, а пробний тест можна буде скласти онлайн), а сам процес складання іспиту відбуватиметься в один день у дві зміни. Наразі запланували дві сесії — основну та додаткову, як і торік. Додаткову можуть скласти ті, хто за поважних причин не зміг прибути на основну.
Також тим абітурієнтам, хто складав ЗНО чи мультипредметний тест, починаючи з 2020 року та задоволений результатом — можна не перескладати його цього року. Результати — приймаються.
Коли та де скласти? Для абітурієнтів в Україні, за кордоном та на окупованих територіях
НМТ складатимуть у тимчасових екзаменаційних пунктах, обладнаних у різних закладах освіти як в Україні, так і за її межами. Торік допомогти українським школярам вступити до вітчизняного вишу зголосилась 31 країна. В яких саме країнах можна буде долучитись до тестування у 2023-му — в Українському центрі оцінювання якості освіти повідомлять згодом.
Водночас, вже відомо, що кількість пунктів складання НМТ за кордоном цього року збільшать. Про це повідомив перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ.
“Ми аналізували досвід минулого року – і найголовнішою проблематикою для багатьох українців була логістична: вчасно дістатися до центрів складання НМТ. Ми сподіваємося, що мережа буде ще розширена — для того, щоб наші українці, які зараз тимчасово перебувають не на території України, мали можливість без складних логістичних проблем дістатися до пункту складання НМТ. І в майбутньому подавати свої документи до омріяних закладів вищої освіти — саме української національної вищої освіти”, — повідомив Андрій Вітренко.
А от абітурієнти з тимчасово окупованих територій НМТ, як і торік, не складатимуть. Однак, зможуть вступити до ВИШу без нього: необхідно буде укласти договір про здобуття освіти за спеціальною процедурою впродовж трьох місяців після початку навчання.
Чому знов мультипредметний тест?
Окрім того, що проведення мультипредметного тесту замість звичного для українців ЗНО, на думку освітян, є безпечнішим в умовах війни (в кілька разів зменшується кількість масових скупчень молоді), в МОН називають ще кілька переваг такого екзаменування. Таким чином, каже заступник Міністра освіти та науки Андрій Вітренко, вітчизняним університетам простіше конкурувати із закордонними за українських абітурієнтів, особливо коли тисячі підлітків перебувають за межами країни. Логіка проста: чим простіший вступ — тим більше охочих.
Центр громадського моніторингу та контролю
