Наша країна сьогодні переживає непрості часи. Часи, коли на терези поставлено майбутнє не лише України, а й усього цивілізованого світу. Українці з перших днів війни проявили активну громадянську позицію: військові нищівно б’ють ворога, всі фронти в тилу наближають нашу перемогу. Водночас, не менш важливою є підтримка країни на міжнародній арені. І, дякувати Богу, ми її відчуваємо. Підтвердженням цьому є одна з країн Балтії, член Європейського Союзу та НАТО – Естонія. Саме до цієї країни мені випала нагода нещодавно навідатися разом із колегами-журналістками з різних куточків України. Навчальний візит став можливим у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку, за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.
Символічна підтримка естонців України
Ступивши на поріг аеропорту в Таллінні, привітність естонців одразу ж впала в очі. На стяготримачах за вікном літовища майорять прапори Естонії, Євросоюзу та України. Це було дуже приємною несподіванкою, зігріло душу та порадувало. А потім були насичені чотири дні відвідин різних установ та подорожей містами Естонії.
Аеропорт м. Таллінн
І куди б ми не пішли, куди б не їхали – крізь наші прапори: на головній площі Таллінна, біля офіційних установ, у парламенті Естонії, на підвіконнях приміщень національної телерадіокомпанії, у магазинах, закладах громадського харчування тощо.
Головна площа м. Таллінн
Центр Української громади м. Нарва
Ввечері Таллінн не менш здивував – безліч будинків міста підсвічуються синьо-жовтими кольорами, повсюди проступають промінчики нашого національного прапора. Одним словом: знаходячись майже за дві тисячі кілометрів від дому, тим не менш відчувалось, що Україна поруч.
Вечірній Тарту
Синьо-жовтий вечірній Таллінн
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Естонія всебічно допомагає нашій країні на всіх рівнях, надає військову та гуманітарну допомогу, опікується біженцями тощо. В перший день війни представники української діаспори та мешканці Естонії пікетували посольство рф у Таллінні, протестуючи проти нападу росії. Зібралося понад 30 тисяч осіб – це був наймасштабніший мітинг за останні 30 років.
Посольство рф, м. Таллінн
І сьогодні вздовж ворожого посольства, загородженого парканом, розміщені плакати з ілюстраціями знущань над українським народом, закривавлені дитячі іграшки, стенди із закликами припинення війни та й усіх інших, досить відомих абревіатур та висловів… І до слова, будівля знаходиться не десь там на околиці Таллінна, а у самісінькому центрі, його старовинній частині «Старе місто» (до речі, це було єдине місце, де мені довелося побачити представників місцевої поліції, які чергують у разі виникнення провокацій). Своєю масштабністю та колоритністю вона не може не привернути увагу. Це вкотре підтверджує те, наскільки естонці солідарні з українцями і розуміють, що загроза досить близько.
Імпровізована виставка біля посольства рф
Естонія – надійний партнер України
Уряд Естонії один із перших підтримав Україну в наданні статусу кандидата до вступу в Європейський Союз та ввів безвізовий режим. Не менше важливих рішень на підтримку України приймається й в парламенті Естонії, де делегація журналісток мала змогу побувати та поспілкуватися з народним депутатом парламентської більшості, паном Раймондом Кальюлаідом, головою Комітету національної оборони. Одним із пріоритетних завдань естонського парламенту у питаннях зовнішньої політики є співпраця з усіма партнерами-членами НАТО та ЄС у питаннях військової допомоги, яка необхідна для якісної оборони України, підтримка у гуманітарних питаннях тощо. Ну і, звісно, це допомога у питаннях щодо пришвидшення вступу України в ЄС та НАТО.
Під час спілкування з народним депутатом парламенту Раймондом Кальюлаідом
– Нещодавно я мав зустріч з послом України в Естонії і у мене виникло таке досить інтелектуальне академічне питання: а чи взагалі коректно говорити «біженці з України», чи це такі ж самі європейці, як і ми? Дійсно, наразі з юридичної точки зору – це люди, яким довелося покинути рідну країну. Водночас, якщо ми серйозно відносимось до можливостей України стати повноправним членом європейської спільноти, тоді ви тут, в Естонії, також вдома, як і ми, – зазначив під час свого виступу парламентарій.
Головна зала парламенту Естонії
Ще однією з причин безпрецедентної підтримки естонців України є те, що й досі у них перед очима 1991 рік, коли російські БТРи були на підступах до естонського парламенту. Вони добре знають та пам’ятають «доброзичливість братського народу», тому й розуміють, що ось таку російську навалу треба терміново ліквідувати.
– Справа в тому, що країни ЄС по різному сприймають загрозу з боку російської федерації. І це природньо. Якщо ми тут, в Естонії, читаємо новини про Маріуполь, то розуміємо, що завтра це може бути якесь наше місто. Адже добре пам’ятаємо, як спецвійська з технікою із псковської області були на наших вулицях у 1991 році. І взяти, наприклад, будь-якого британського політика з Манчестера. Його ж електорат не уявляє, що завтра на їх вулицях можуть стояти російські БТРи та літати балістичні ракети. Тому казати, що вже завтра це може загрожувати їм, доволі безглуздо з боку політика. І тут потрібно враховувати, що в різних країнах діють різні аргументи. Водночас, керівництво України це добре розуміє і правильно вибудовує зовнішню політику. Крім того, інформаційна політика вищого керівництва дуже влучно діє та позитивно сприймається міжнародною спільнотою. Отже, нам, естонцям, у вас треба ще й багато чому повчитися , – підкреслив під час зустрічі Раймонд Кальюлаід.
Делегація українських журналісток у парламенті Естонії
Саме тому якнайшвидший вступ до ЄС і НАТО дав можливість захистити Естонію, в чому вона активно сприяє й Україні.
Аналогічну позицію щодо вступу України до лав європейської спільноти та НАТО висловив пан Ігор Шведе, радник Міністерства
оборони Естонії з питань НАТО, контр-адмірал і колишній командувач ВМС Естонії (2007-2012 роки), з яким українським журналісткам випала нагода поспілкуватись.
– Естонія вже надала допомогу Україні на сотні мільйонів євро. Наразі в активній фазі прийняття четвертого пакету підтримки, в рамках якого планується передати військовим зимові речі, бронежилети, боєприпаси для артилерії та протитанкові системи, особисте спорядження тощо. Також, спільно з Німеччиною, в Україну було передано два польових шпиталі і ми плануємо продовжити цю роботу, – відзначив Ігор Шведе.
Безумовно влучною була відповідь нашого співрозмовника на питання щодо затоплення ракетного крейсера «москва» та визволення острова Зміїний: «Ви знаєте, мене здивував російський флот, який асоціював себе з чимось непорушним, величним. А що виявилось у результаті… Де він, флагман чорноморського флоту рф? Чий острів Зміїний? Водночас, не менше здивував, але вже в позитивному плані, український флот, який гідно веде боротьбу в морі, визволяє свої території та гарантує безпеку зернового коридору».
Під час робочої вечері з радником Міністерства оборони Естонії з питань НАТО Ігорем Шведе
Ось такими основними меседжами запам’ятались мені офіційні зустрічі в рамках навчального візиту, за результатами яких із впевненістю можна сказати, українці відчувають підтримку з боку естонців, незалежно від того, де вони знаходяться: в Україні чи в Естонії.
Про те, де ще випала нагода побувати українським медійницям, читайте у наступних номерах газети.
Наталія БУКОВСЬКА