Про те, як упевнено та щасливо разом йти по життю, поділився Олег Миколайович ВОРОБЙОВ. Він зі своєю коханою дружиною Валентиною Іванівною нещодавно відсвяткував золоте весілля.
– Весілля пам’ятаю, наче вчора було, а озираюся назад і розумію, що вже 50 років минуло. Одружилися ми 30 квітня 1972 року, – розповідає чоловік. – Гарне свято було, з духовим оркестром (від авт. – посміхається).
Справді, 50 років подружнього життя – в любові та злагоді – неабиякий тест для перевірки стосунків на міцність. Родині Воробйових його вдалося скласти на відмінно, адже за всі ці роки Олег Миколайович навіть не пригадав серйозної сварки з дружиною.
– У чому ж рецепт щасливого шлюбу? – запитали в нього.
– Скажу так: я завжди її любив, і вона завжди мене любила. А ще моя Валя – дуже добра. Вона не ображається довго і не нагадує потім про старі суперечки, які в нас здебільшого, якщо й траплялися, то через побутові дрібниці, – відзначив чоловік.
Познайомилися вони на весіллі спільного знайомого. Валентина Іванівна щойно закінчила медичне училище і за розподілом приїхала працювати у фельдшерсько-акушерський пункт с. Старостине. Олег Миколайович повернуся з армії. Місця за святковим столом у них були поряд, тож, була нагода познайомитися та поспілкуватися трохи.
А після святкової частини, коли гості розходилися, Олег та Валентина ще поспілкувалися і зрозуміли, що дуже сподобалися один одному. Зав’язалися стосунки, які через рік завершилися весіллям. Олег Миколайович на той час вже закінчив Петрівський сільськогосподарський технікум. Працював у місцевому колгоспі.
Подружжя спочатку проживало у його батьків, а вже потім стали жити окремо. Валентина так і працювала медиком, а Олег у 25 років був обра – ний головою тодішньої Старостинської сільської ради. У книзі Валерія Зарічука “Залишаться про вас мої слова” йому присвячена стаття “Щира й добра людина”, назва якої одразу вказує на характер. Також автором наведені рядки, які відображають цінності, які виховали в Олега Миколайовича батьки, і які він з дружиною передавали своїм дітям — сину, названому на честь батька Олегом, та доньці Ларисі. А саме: “Життя людині дане одне і прожити його треба гідно, – каже він. – Так вчили мене батьки, так вчу я своїх дітей”.
З часом сім’я Воробйових перебралася в Роздільну, де проживає й зараз. Олег Миколайович займався здебільшого фермерством, а Валентина Іванівна знайшла себе у підприємництві. Син Олег успадкував цей хист від матері й теж має власну справу.
Після 50 років спільного життя у подружжя Воробйових кохання, порозуміння, повага та затишок живуть у серцях. Дозвілля проводять разом, часто відвідуючи дітей в Одесі чи займаючись хатніми справами.
Чоловік, коли бачить, що дружина не встигає щось зробити, завжди готовий прийти на допомогу і підставити плече. Але при цьому відзначив, що Валентина Іванівна – гарна господиня, і він полюбляє всі страви, які вона готує.
За весь час розмови з Олегом Миколайовичем, коли він говорив про сімейне життя і свою дружину, відчувалося, що справді ці 50 років пройшли для пари щасливо, хоч і не без життєвих проблем. Адже всього, що мають у житті, досягли самостійно. Багато працювали, підтримували один одного і мають чим пишатися.
Тож, побажаємо ювілярам подружнього життя міцного здоров’я, мирного неба над головою та ще довгих років разом!
Наш кор.
