Часто на сторінках районного часопису ми розповідаємо про людей, які віддали більшу частину свого життя певній галузі. Мабуть, найвідомішими з них є працівники освіти, культури, медицини та спортсмени. Але доволі рідко пишемо про наших колег – працівників видавничої справи та журналістики. Тож сьогодні маємо таку нагоду.
Жіночку на фото зверху знає багато роздільнянців. Але впізнати її з фото 80-х років зможуть одиниці. Це Олена Андріївна Лохманчук – невтомна трудівниця, яка про відпочинок, мабуть, знає лише зі слів.
Багато років своєї трудової діяльності Олена Андріївна віддала роботі в роздільнянській друкарні. «Великим авторитетом і повагою користується поліграфіст широкого профілю майстер різального цеху Олена Лохманчук», писала в своїй статті «Поліграфісти» тодішній голова комітету профспілки друкарні Любов Скорик (газета «Вперед» від 8 березня 1983 року).
Так вже склалася доля цієї прекрасної жінки, що випробувань у житті було більше, ніж подарунків. Останньою, і, мабуть, найбільшою втратою в житті було прощання з чоловіком, з яким прожили у шлюбі 46 років. Змиритися з його раптовою смертю було непросто. Але, дякувати Богові, поруч завжди був надійний і турботливий син Сергій. Він з дружиною Тетяною завжди підтримували матір, і зараз вони всі гуртом – і в радості, і в печалі.
Як і будьяка бабуся, найбільше пишається Олена Андріївна своїми внуками. Вона завжди з гордістю розповідає про досягнення онучки Юлечки, студенткидругокурсниці. Пишається онуком Максимком, який росте справжнім чоловіком.
Вона цікава співрозмовниця. З нею можна поговорити і про політику, і про соціальні проблеми сьогодення, і про консервацію тощо. Причому інформацію черпає з газет, адже в її віці Інтернет і все, що з ним пов’язано, щось таке далеке і недосяжне. Хоча, як би Андріївна народилась на років двадцять пізніше, то була б активним користувачем соцмереж… Ми в цьому не сумніваємося. Та всьому, як кажуть, свій час.
Полюбляє Андріївна, як і більшість наших жінок, пісні українського співака Олега Вінніка. Та й не дивно, адже жінка і все, що її оточує, відобразилося у творчості співака. І кожна з нас приміряє образ, створений мелодійним голосом, на себе…
А як чудово буяють квіти, висаджені Андріївною у нашому редакційному палісаднику, зачаровуючи відвідувачів газети!
А ще вона дуже полюбляє собак і котів, і своїх, і чужих. При нагоді і нагодує, і напоїть, і за вушком почеше. І її чотирилапі друзі відповідають їй взаємністю. Проводжають, зустрічають, радісно махаючи хвостиками. А собак не обдуриш…
Завтра наша Андріївна святкуватиме ювілейне 70річчя. Але вік цей – лише цифра у паспорті. Енергії, активності та непосидючості у нашої колеги на всі 17! Вона і зараз залишається надійним другом газети, завжди знаходиться серед людей. У переддень ювілею хочеться побажати Вам, шановна наша Андріївно, міцного здоров’я, активного довголіття, затишку та любові у колі рідних та близьких людей. І нагадуємо, що настав той вік, коли треба вже турбуватися, в першу чергу, про себе. Ми вас дуже любимо, дуже поважаємо, цінуємо і шануємо.
З повагою колектив редакції газети «Вперед»
