Чи можуть українцям не підвищувати тарифи на електроенергію під час війни? Як держава недоотримує мільярди у бюджет та хто стоїть за цими аферами з тарифами? Яке відношення до цих схем має новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк? Спробуємо розібратись у нашому розслідуванні.
Тарифи під час війни
Надворі початок березня, і вже можемо констатувати, що українська енергетика пройшла цю зиму хоча і з труднощами, але стійко. Витримали. Водночас експерти в один голос стверджують, що грошей у секторі критично мало, тож для відновлення знищеного обстрілами обладнання та його захисту залучаються всі можливості – від внутрішніх резервів до міжнародної допомоги.
При цьому підвищення тарифів для українців під час війни – питання з очевидним політичним забарвленням. 30 травня минулого року уряд ухвалив рішення про збільшення тарифу для населення з 1,68 грн кВт*год до 2,64 грн кВт*год. Одним із факторів, який призвів до такого рішення, називали накопичення боргів та нестачу коштів для компенсації АТ НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «Укргідроенерго» різниці між ринковою вартістю електроенергії для кінцевих споживачів, яка становить понад 6 грн/кВт*год, та тарифом для населення. Тобто тариф для населення був майже у 4 рази менший. І саме у цій різниці схована схема масштабної афери.
Схема афери
Схема, як і у всіх подібних аферах, дуже проста. Протягом останніх років підприємці масово підключались до мереж операторів систем розподілу під виглядом «побутових споживачів». Тобто не готель чи офіс отримує електроенергію, а рядовий споживач. Чому афера стала можливою? Як зазначають, через бездіяльність та відсутність регуляторних рішень з боку НКРЕКП. І дуже схоже на те, що цю бездіяльність добре оплачують. При цьому одними із тих, хто має вигоду, виступають представники операторів систем розподілу, які за «відкати» закривають очі на споживання «пільгової» електроенергії.
Фахівці кажуть, що на початку поточного року контролюючими органами у ході перевірок вже виявлено численні факти приєднання торгово-офісних та готельно-ресторанних комплексів за «побутовими» тарифами на території цілого ряду областей. При цьому більшість таких схем безперешкодно функціонували не один рік. Загальна сума збитків державі від компенсації тарифів на території лише однієї області України може сягати сотень мільйонів гривень! Ще раз: лише в одній області під час війни держава втрачає на аферах з енергетичними тарифами сотні мільйонів! В цілому по країні можна говорити про мільярдні збитки.
Хто заробив на схемі?
Згідно з нашою інформацією, наразі правоохоронні органи активно зайняті викоріненням цієї схеми. Цікавим є той факт, що участь у ній беруть представники як державних, так і приватних обленерго.
Очевидно, що здійснення такої афери неможливе без участі державного регулятора – у нашому випадку НКРЕКП. Це саме той орган, на який законодавством покладено обов’язок здійснення регулювання, моніторингу та контролю щодо споживання електроенергії. Проте функціонери комісії дивним чином роками не помічають мільярдних зловживань і схем. Зрозуміло, що «побутовий споживач» не може використовувати «аномальні» сотні тисяч кіловат. Це неможливо не помітити. І вони, напевно, таки помічають, проте не хочуть виправляти ситуацію.
Втім, розв’язання питання не є надто проблематичним – варто хоча б прописати у правилах ринку (пряма відповідальність НКРЕКП) дві норми – розподіл споживачів залежно від кількості спожитої електроенергії та закріплення обов’язку здійснювати хоча б періодично візуальний огляд точок приєднання.
Зміни регулятором не вносяться, прогалини не заповнюються, винні особи уникають будь-якої відповідальності. А держава у цей час недоотримує до бюджету мільярди. При цьому, обленерго жаліються на поганий матеріальний стан та просять додаткових коштів, вимагаючи підвищити тарифи для людей.
Схема афери
Схема, як і у всіх подібних аферах, дуже проста. Протягом останніх років підприємці масово підключались до мереж операторів систем розподілу під виглядом «побутових споживачів». Тобто не готель чи офіс отримує електроенергію, а рядовий споживач. Чому афера стала можливою? Як зазначають, через бездіяльність та відсутність регуляторних рішень з боку НКРЕКП. І дуже схоже на те, що цю бездіяльність добре оплачують. При цьому одними із тих, хто має вигоду, виступають представники операторів систем розподілу, які за «відкати» закривають очі на споживання «пільгової» електроенергії.
Фахівці кажуть, що на початку поточного року контролюючими органами у ході перевірок вже виявлено численні факти приєднання торгово-офісних та готельно-ресторанних комплексів за «побутовими» тарифами на території цілого ряду областей. При цьому більшість таких схем безперешкодно функціонували не один рік. Загальна сума збитків державі від компенсації тарифів на території лише однієї області України може сягати сотень мільйонів гривень! Ще раз: лише в одній області під час війни держава втрачає на аферах з енергетичними тарифами сотні мільйонів! В цілому по країні можна говорити про мільярдні збитки.
Хто заробив на схемі?
Згідно з нашою інформацією, наразі правоохоронні органи активно зайняті викоріненням цієї схеми. Цікавим є той факт, що участь у ній беруть представники як державних, так і приватних обленерго.
Очевидно, що здійснення такої афери неможливе без участі державного регулятора – у нашому випадку НКРЕКП. Це саме той орган, на який законодавством покладено обов’язок здійснення регулювання, моніторингу та контролю щодо споживання електроенергії. Проте функціонери комісії дивним чином роками не помічають мільярдних зловживань і схем. Зрозуміло, що «побутовий споживач» не може використовувати «аномальні» сотні тисяч кіловат. Це неможливо не помітити. І вони, напевно, таки помічають, проте не хочуть виправляти ситуацію.
Втім, розв’язання питання не є надто проблематичним – варто хоча б прописати у правилах ринку (пряма відповідальність НКРЕКП) дві норми – розподіл споживачів залежно від кількості спожитої електроенергії та закріплення обов’язку здійснювати хоча б періодично візуальний огляд точок приєднання.
Зміни регулятором не вносяться, прогалини не заповнюються, винні особи уникають будь-якої відповідальності. А держава у цей час недоотримує до бюджету мільярди. При цьому, обленерго жаліються на поганий матеріальний стан та просять додаткових коштів, вимагаючи підвищити тарифи для людей.
У момент, коли ми закінчували наше розслідування, стало відомо, що 3 березня Тарасюка повторно обрали головою НКРЕКП. Що на нас чекає далі? Нове підвищення тарифів для населення всупереч волі президента? Чи все ж ліквідація тіньових схем, які завдають величезної шкоди бюджету? Ми будемо стежити за діяльністю НКРЕКП та інформувати наших читачів.
