Саме перехід на літній час несе негативні наслідки для організму, адже зимовий час співпадає з циркадним ритмом людини. Через це переведення годинника навесні призводить до хронічного недосипання, зниження концентрації уваги, ризиків серцево-судинних захворювань та порушення синтезу статевих гормонів у підлітків. Про це в коментарі УНН розповіла сомнологиня Дар’я ПИЛИПЕНКО.
«Перехід на літній час має більш негативні наслідки, аніж перехід на зимовий. Тому що зимовий більш стандартний для нас, це наш біологічний час. А от переведення на літній час має наслідки для здоров’я, або може мати, якщо у людини є супутні захворювання. Це пов’язано із впливом світла на організм людини, збивається наш біологічний годинник, наш циркадний ритм. Це в свою чергу впливає на фізіологічні, хімічні та поведінкові процеси, психічну функціональність. Ми синхронізуємося з астрономічною добою за допомогою світла, це головний задатчик ритму. Через сітківку ока та зоровий нерв світло стимулює наш внутрішній годинник, який говорить, коли потрібно лягати спати, як себе відчувати протягом дня», – розповіла Пилипенко.
У разі ж переведення годинника цей процес порушується. Проведено низку досліджень, які вказують на те, що коли людина прокидається в темряві, організм не розуміє, який час доби. Крім того, погіршуються когнітивні процеси, пам’ять, знижується концентрація уваги. Дослідження, проведені в Австралії та США показують, що в перший понеділок після переведення годинника збільшується кількість ДТП майже на 20 %.
Ще один негативний аспект літнього переведення часу – недосипання, адже людина звикла лягати спати за “старим” часом, але прокидатися потрібно за “новим”. Це призводить до негативних наслідків для серцево-судин- них захворювань, зростають ризики інсульту та інфаркту, збільшується частота серцевих скорочень на 8-10 %. Крім того, хронічний недосип призводить до ожиріння, діабету 2 типу. Якщо людина вже має супутні або хронічні захворювання, вона знаходиться в групі ризику саме через переведення годинника.
«Десинхронізація ритму може призвести до того, що в людини виникають складнощі із засинанням, адже мелатонін починає вироблятися пізніше, він синхронізується саме в темну пору доби і відбувається зсування часу відходу до сну. Таким чином накопичується недосип. Дослідження говорять про те, що період переходу на літній час у середньому на 40 хвилин позбавляє людину сну. І це критично, тому що взагалі останні 20-30 років тенденція йде до того, що населення почало спати мало. А за останнє століття тривалість часу сну катастрофічно знизилася», – зазначила сомнологиня.
Також перехід на літній час негативно впливає на підлітків. Це вік, коли спостерігається недосип, адже діти починають пізніше лягати спати, проте вранці змушені прокидатися на навчання. А переведення часу збільшує зсув фази сну. В результаті це впливає на ендокринну систему, зокрема, на синтез статевих гормонів, адже в них активно бере участь мелатонін – гормон сну.
У зоні ризику знаходяться і люди віком від 60 років. У 3 % з них відмічаються проблеми з травною системою, порушується ритм харчування. Також спостерігаються проблеми з імунною системою.
«Крім того, це впливає і на емоційний стан людини, тому що світло синтезує гормон серотонін, який нам задає настрій, підтримує емоційну стабільність. А якщо вранці недостатньо світла, то знижується синтез серотоніну, відчувається хандра, особливо в перші дні та тижні після переведення часу. На фоні ранкової нестачі світла та хронічного недосипу можуть розвиватися деякі депресивні розлади, погіршується самопочуття та емоційна витривалість. У результаті в суспільстві збільшується кількість сварок, випадків дратівливості та скандалів», – додала Пилипенко.
УНН
