7 вересня в Одеському аеропорту було гамірно та весело. Хлібом-сіллю, квітами та подарунками одесити зустрічали своїх героїв, які повернулися з Паралімпіади, що декілька днів тому завершилася в Токіо. Про це повідомляє «Думская».
Спортсмени прибули ранковим рейсом «Турецьких авіаліній» зі Стамбула. Виглядали стомленими, бо дорога з Токіо була з пересадками і зайняла більше доби. Але побачивши рідних, друзів, активістів, які прибули зустрічати паралімпійців, спортсмени зраділи. Всі, хто прибув в аеропорт, хотіли сфотографуватися з володарями нагород і помацати медалі.
Після перших привітань Роман Полянський, Олександр Литвиненко, Костянтин Панасюк, Катерина Ткачук, Андрій Дорошенко, Василь Ковальчук, Юрій Стоєв та Ірина Щетнік дали невелику прес-конференцію.
На паралімпіаді в Токіо, нагадаємо, змагалися представники 163 країн, розігравши 540 комплектів нагород. Українська збірна завоювала 24 золотих, 47 срібних і 27 бронзових медалей. Український спортсмен Максим Кріпак став найтитулованішим паралімпійцем в історії нашої країни, а також найтитулованішим паралімпійцем Ігор в Токіо. Ще четверо українців встановили рекорди Паралімпіади.
На питання про складнощі підготовки, головний тренер збірної України з кульової стрільби Ірина Виноградова пожартувала, що часу для підготовки було багато, адже Олімпіада відбулася на рік пізніше, але було дуже складно протриматися на досягнутому рівні ще рік.
За її словами, щоб краще підготуватися, стрілки виїжджали на тренувальні збори за кордон, де набули досвіду стрільби на вітрі і в складних погодних умовах.
«Я запланувала всі наші медалі стрільців, за скромними підрахунками хотіла п’ять медалей, в кращому випадку – вісім, але вийшло шість, – розповідає тренер. – У нашої збірної все було – хороша зброя і патрони, залишилося тільки виграти золото, його знайдемо у Франції через три роки, чекати залишилося недовго».
«Головна причина багатьох проблем полягає в психологічній підготовці – вона, на жаль, була не найкращою. Фізично ми були готові, але психологічно було важко», – зізналася Ірина Виноградова.
Заслужений майстер спорту України з кульової стрільби Василь Ковальчук зазначив, що в Одесі немає професійного тиру, в якому б могли тренуватися спортсмени. «Ми змагалися з кращими спортсменами світу і кожен був готовий взяти золото, також, як і я. Цього разу золото мені не підкорилося, сподіваюся, в майбутньому все вийде. Професійного тиру у нас немає, буде тир, будуть спортсмени і будуть медалі». Василь – чемпіон світу 2014 року, чемпіон та багаторазовий срібний призер Кубка світу 2020 року, дворазовий чемпіон і триразовий срібний призер Кубка світу 2021 року, проте боротьба в Токіо була дуже запеклою, тому вдалося завоювати срібло і бронзу.
Заслужений майстер спорту України з академічного веслування Роман Полянський пояснив, як важко створити стимул для тренувань. Це друге золото Романа, перше він отримав на попередній паралімпіаді в Ріо: «Для кожного спортсмена найважче – це вранці встати, зробити перший крок і подумати, що тобі потрібно щось зробити, їхати в зал, робити прості речі, без яких неможливо стати спортсменом. Завдяки настрою ти починаєш розвиватися. Я дуже вдячний всім, хто мене підтримував».
Майстра спорту міжнародного класу з кульової стрільби Ірину Щетнік українці запам’ятали по довгих косах. Двадцятирічна дівчина зізналася, що не відразу прийшла в тир, завдяки батькові вона захоплювалася військовою тематикою, але подруга запропонувала їй зайнятися стрільбою і у неї вийшло.
«Я не скажу, що було легко, але великий плюс – що я не дивилася на своїх суперників. Тільки після фіналу я дізналася, що це були багаторазові чемпіони різних змагань. Обидві бронзові медалі для мене дуже важливі, це мій дебют і я дуже рада, що все пройшло вдало».
Найтитулованішим одеситом вважався заслужений майстер спорту з кульової стрільби Андрій Дорошенко. До старту в Токіо він завоював срібло і бронзу на Кубках світу 2013, 2014, 2018, 2021 років і взяв Кубок світу 2015 року, а також він – дворазовий срібний і бронзовий призер чемпіонату Європи 2018 року. 7 вересня йому виповнилося 34 роки, друзі і колеги вручили йому торт (від ред. зустрічали Андрія Дорошенко в аеропорту також активісти з Роздільної та представники від Молодіжної ради при Роздільнянській міській раді).
Андрій Дорошенко подякував тренеру, яка знайшла слова, допомогла зібратися в потрібний момент і завоювати срібну медаль.
Костянтин Панасюк вперше виступав на таких великих змаганнях. Спортивні функціонери жартома пригадали, що Костя на зорі своєї кар’єри часто не мав 40 гривень, щоб дістатися до сусіднього села на тренування. Він хотів займатися боротьбою, але запропонували зайнятися пауерліфтингом.
«Спочатку я навіть не знав що це таке, але почав тренуватися і потрапив до збірної, потім на Паралімпіаду. Було важко, адже змагання проходять на найвищому рівні. Буду готуватися далі до Парижу і буде медаль», – каже Костянтин.
Для легкоатлета Олександра Литвиненка це теж перша Паралімпіада. Він вирушав у Токіо в якості світового лідера в своїй категорії, в ранзі чемпіона Європи, але психологічно не був готовий до змагань такого рівня. За словами Олександра, одна з причин того, що серед спортсменів-легкоатлетів мало одеситів – слабке оснащення спортивних майданчиків для тренувань в зимовий час.
«Якщо хтось із вас був в зимовому легкоатлетичному комплексі «Олімпієць», на мою думку, тут навіть нічого не треба говорити, все зрозуміло. Для повноцінних тренувань взимку мені доводилося виїжджати в інші міста. Навесні, влітку і восени я тренуюся на «Динамо», – каже Олександр.
Наприкінці прес-конференції було висловлено багато теплих слів на адресу спортсменів-паралімпійців та тренерів, а також побажань з приводу технічного стану та забезпечення спортивних об’єктів, яке, м’яко кажучи, не відповідає стандартам.
Джерело: «Думская»
Фото Сергія Смоленцева
