Вусачі бувають: алтайський модриновий, азіатський, вусачі роду Монохамус. Азіатський вусач широко поширений в Китаї та сусідніх із ним державах. Пошкоджує листяні породи дерев (до 50 видів), здебільшого це різні види клену, каштану, в’язу, берези. Пошкоджує здорові дерева, спричиняючи їхню загибель. Більшість листяних порід, що складають ліси України, є кормовими для цього шкідника, а кліматичні умови низки південних областей сприятливі для адаптації та поширення виду.
Алтайський модриновий вусач здатний пошкоджувати всі види модрини, що поширені на території України. У межах свого ареалу поширення (росія — від Уралу до Сахаліну, північна частина Монголії) заселяє модрини, які ослаблені живленням інших шкідників, пожежами, спричиняючи їхню загибель. Значно знижуються технічні якості деревини.
Для України небезпечними є неєвропейські види вусачів роду Монохамус, які переносять стовбурові нематоди від одного господаря до іншого. Ці види поширені в Китаї, Кореї, Японії, Лаосі, В’єтнамі, Мексиці, Канаді та США. Жуки нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи у заболоні, під корою та в деревині. Деревина втрачає свою товарну цінність. Перевагу віддають видам роду Сосна, але іноді ушкоджують інші хвойні дерева.
Найімовірніший і швидкий шлях проникнення вусачів на територію України — перевезення личинок, лялечок та імаго з різноманітними лісоматеріалами під час торгівлі. Це деревина, дерев’яна тара, пакувальні матеріали, необроблені вироби з дерева, садивний матеріал, який є рослиною-господарем для вусача.
Личинки чорних вусачів мають біле забарвлення і чорну голову, а їх тіло вкрите рідкими щетинками. Зазвичай вони досягають у розмірі близько 5 см, але має значення і вид чорного вусача. Личинки здатні вигризати цілі майданчики під корою дерев, а потім заглиблюватися в їх товщу, залишаючи після себе безліч ходів.
Жук-вусач чорний ялиновий великий
Жуки-вусачі починають літати наприкінці червня і продовжують свою життєдіяльність до початку осені. При сприятливому перебігу життя їх личинки розвиваються за два роки. Харчуються хвойні вусачі, в тому числі, і молодими пагонами дерев, пошкоджуючи їх гілки і крону, а також значно ослаблюючи дерева. Деревина після набігів вусачів стає абсолютно непридатною ні для життя самого дерева, ні для подальшої його переробки. Лише четверта частина деревини, пошкодженої комахами, може підійти для використання.
Жуки завдають шкоди дереву не просто так, а для того, щоб незабаром заселитися в їх стовбури. Здоровий примірник комасі «не по зубах», адже ходи швидко заливаються смолою, і личинки швидко гинуть. Повалені дерева та свіжі стовбури, привезені на склади теж дуже привабливі для чорних вусанів.
Ці лісові шкідники є головними супутниками одного з найбільш злісних ворогів тайгового лісу – сибірського шовкопряда, який також завдає колосальної шкоди молодому лісу. Погана слава чорних хвойних вусачів абсолютно не заважає їм успішно поширюватись і продовжувати свою життєдіяльність. Величезна кількість лісів вже загублено даними шкідниками, лісопромисловці втрачають безліч кубометрів ділової деревини, але жодні зусилля не допомагають ефективно боротися з процвітаючою проблемою.
Д. ЗЛАТЄВ,
провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва і розсадництва ГУ Держпродспоживслужби в Одеській област
