Волонтери, які не зупиняються: чергова поїздка Олександра Зубарева до Миколаєва

Роздільнянські волонтери продовжують щоденний фронт допомоги, який триває вже понад десять років війни. Нещодавно команда волонтерів (прихожани Церкви Християн Віри Євангельської та ­ найактивніші волонтери Роздільнянщини), на чолі з Олександром Зубаревим, здійснила чергову (а їх вже понад триста) поїздку до Миколаєва.

Цього разу за кермом буса – Олександр, а поруч його дружина Любов – волонтер і волонтерка готові до подорожі. Такі поїздки давно стали рятівною традицією, адже саме завдяки їм у шпиталь регулярно доставляють продукти харчування, засоби гігієни, ліки, теплі речі, інші необхідні речі для поранених військових та місцевих мешканців.

Миколаїв під обстрілами: навіть заправка — нагадування про війну

За словами Олександра Зубарева, кожна дорога на південь проходить із ризиком: Миколаївщина щодня потерпає від російських атак. Приїхавши до міста, волонтери традиційно заїхали на улюблену заправку — випити кави перед роботою. Але цього разу їх зустріла сумна картина: будівля була частково розтрощена російськими ударами. Попри руйнування, працівники швидко відновили роботу основних конструкцій, і заправка продовжила працювати. Волонтерам таки вдалося випити свою «традиційну ранкову каву» — маленька, але символічна перемога життя над війною.

🤝 Підтримка, що об’єднує громади

Як і завжди, роздільнянських волонтерів зустріли їхні колеги по волонтерському «цеху» з Миколаєва, які супроводили їх до місце перевантаження. Усе це — під постійною загрозою ворожих обстрілів.


І військові, і медики, і місцеві мешканці висловлювали щиру вдячність за підтримку, адже потреби залишаються великими. Найбільше необхідні теплі речі, продукти харчування, засоби гігієни, підгузки та інше базове забезпечення.

🚐 Допомога від Єреміївського старостату

Повертаючись до Роздільної, Олександр Зубарев заїхав до Єреміївського старостату, де місцеві активісти завантажили мікроавтобус борошном, продуктами та речами для тих, хто нині найбільше потребує підтримки.

Сама ж діяльність Олександра Зубарева — це приклад того, що слово «волонтерство» давно стало стилем життя. Коли хтось запитує: «Скільки разів ви вже їздили?», він лише посміхається:
— Більше трьохсот. І кожна поїздка — важлива.

📢 Заклик до громади

Волонтери наполегливо просять мешканців не зупинятися і надалі допомагати: війна триває, а значить — щодня є ті, хто потребує тепла, турботи та базових речей.

Наступна поїздка — вже незабаром.
Долучитися може кожен: теплі речі, продукти, медикаменти — усе важливо.

Разом ми сильніші. Разом — наближаємо перемогу. 🇺🇦

Наталія Буковська

Залиште свій коментар