Ми завітали до Лиманського інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) — місця, куди майже щодня батьки привозять дітей з особливими освітніми потребами з Роздільнянської, Степанівської та Лиманської громад. Тут ми поспілкувалися з керівницею закладу Сніжаною Ванжулою та фахівчинею, вчителькою-дефектологинею (олігофренопедагогинею) Наталією Домбровою, аби дізнатися, як працює центр, які послуги він надає та з якими труднощами стикається команда.
Послуги та завдання центру
За словами Сніжани Ванжули, ІРЦ проводить комплексне обстеження дітей віком від народження до 18 років, надає корекційно-розвиткові послуги дітям, які не відвідують садок чи школу, а також консультує заклади освіти та всіх охочих.
– Ми працюємо згідно з положенням про інклюзивно-ресурсні центри. В Одеській області вже створено 43 таких заклади. Наше завдання — не просто дати рекомендації, а допомогти дитині розвиватися, щоб з’явилися позитивні результати, — розповідає пані Сніжана.
Кадрові та організаційні виклики
Центр обслуговує три громади, і 70–75% дітей, які звертаються, — з Роздільнянської. Проте кадрова ситуація залишається непростою: бракує логопедів і дефектологів. З серпня до колективу мають приєднатися два психологи, але повний штат поки що не укомплектований.
– Через нестачу фахівців іноді важко забезпечити індивідуальні заняття регулярно. А діти у нас — непрості, багато з інтелектуальними порушеннями, і вони потребують особливої уваги, — додає Наталія Домброва.
Методи та підхід до роботи
У кабінетах центру можна побачити різноманітне обладнання та матеріали: від розвивальних іграшок і демонстраційних карток до спеціальних методик, як-от нумікон для навчання математики чи танграм для розвитку уяви та моторики.
– Ми працюємо з пам’яттю, увагою, мовленням, математичними й графомоторними навичками. Але важливо, щоб батьки продовжували роботу вдома. 25 хвилин заняття в центрі — це не все, розвиток має відбуватися щодня, — пояснює пані Наталія.
Проблеми доступності
Не всі діти можуть приїхати до центру — заважають віддаленість сіл, нерегулярні автобусні рейси, матеріальні труднощі сімей або особливості стану дітей. Саме місто Роздільна має чотири заклади освіти і три садочки. Це одна цифра, але є села, такі як Новоукраїнка, Бурдівка і так далі. Вони віддалені навіть від Роздільної, і їм ще складніше. В Одеській області працюють мобільні інклюзивно-ресурсні центри — спеціально обладнані мікроавтобуси. Однак фахівці Лиман-ського ІРЦ вважають, що ефективніше, коли діти проходять заняття у знайомому середовищі центру, адже зміна обстановки та присутність чи відсутність батьків суттєво впливають на їхню поведінку та результати роботи. Проблемою також є те, що у багатьох школах і садках бракує фахівців, а корекційні послуги іноді не надаються через затримки з оплатою роботи спеціалістів.
– Ми готові працювати спільно, але потрібна зацікавленість і адміністрацій громад, і батьків. Бо всіх охопити неможливо, навіть тих, хто вже звернувся, — підкреслює керівниця центру.
Заклик до співпраці
Попри труднощі, команда ІРЦ налаштована оптимістично.
– Запрошуємо всіх, кому потрібна допомога. Маємо надію, що завдяки увазі до нашої роботи ми зможемо рухатися вперед, — кажуть співрозмовниці.
Лариса ЗАБЛУДНЯК
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Українського Медіа Фонду»
#дорогадорівнихможливостей
