Коли закохана пара вирішує об’єднати свої долі та одружитися – це хвилююча та радісна подія. І, зазвичай, не лише для самих молодят, а й для їхніх батьків та близьких родичів. Саме тому часто в приготуванні до церемонії весілля бере участь досить значна кількість людей. Однак, в житті трапляється так, що навіть після того, як заява в органи РАЦС вже подана та все ретельно сплановано, попри всі приготування хтось із молодят приймає рішення відмінити весілля майже в останній день. Причин для такого кроку може бути безліч, ми ж спробуємо розібратися лише у правових наслідках такого рішення.
Важливо пам’ятати, що і Конституція України і Сімейний кодекс України проголошують, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а Кримінальний кодекс України визнає злочином примушування особи до вступу в шлюб.
Саме тому подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку для наречених зареєструвати шлюб. Така заява може розглядатися як своєрідне повідомлення органам реєстрації актів цивільного стану про намір зареєструвати шлюб. Після отримання заяви посадові особи органів РАЦС в установлені терміни проводять перевірку інформації, заявленої нареченими, щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та готують проведення реєстрації шлюбу у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури.
Які наслідки може мати відмова від шлюбу?
Відмова від реєстрації шлюбу когось із наречених у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля тягне за собою наслідки майнового характеру. Сімейний кодекс України містить норму, згідно якої особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Які саме затрати потрібно відшкодовувати?
В даному випадку – це витрати на придбання певного майна, оплату робіт чи послуг, пов’язаних з приготуваннями до весільної церемонії. Наприклад, це можуть бути гроші, витрачені на весільне вбрання, замовлення кафе чи ресторану, послуги фотографа тощо.
Слід мати на увазі, затрати мають бути прямо пов’язаними саме з приготуванням до весільного святкування та бути фактично сплаченими. Також обов’язковою умовою відшкодування витрачених коштів є прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля. Іншими словами, очевидним має бути той факт, що якби не весілля, то таких витрат взагалі не було б, а також те, що придбані речі (замовлені послуги) неможливо в подальшому використати в побуті, господарстві.
У разі відмови однієї із сторін добровільно відшкодувати кошти сторона, яка понесла витрати, має право звернутися до суду із позовною заявою, до якої треба додати докази всіх сум, які заявляються до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу). Такий позов подається до суду за місцем реєстрації відповідача, за його подання необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
З даного правила є винятки. Так, стаття 31 Сімейного кодексу України визначає, що такі затрати не підлягають відшкодуванню у разі, якщо відмова від шлюбу була викликана:
- протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого,
- прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).
Повернення шлюбних дарунків
Відповідно до статті 719 Цивільного кодексу України дарування рухомих речей, які мають особливу цінність (автомобілі, коштовності, предмети мистецтва тощо), нерухомих речей, майнових прав повинно бути оформлено в письмовому вигляді. А договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (станом на 20 жовтня 2021 року – 57 350 грн) підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок саме у зв’язку з майбутнім весіллям, договір дарування може бути розірваний судом за вимогою дарувальника. У разі розірвання договору особа зобов’язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не зберіглася – відшкодувати її вартість.
Іншими словами, особа, яка відмовилася від шлюбу, не може претендувати на збереження за собою права на подарунки, оскільки вони пов’язувалися з певною подією – реєстрацією шлюбу.
Зверніть увагу! Законом не передбачено відшкодування моральної шкоди у зв’язку із відмовою від укладення шлюбу та весілля. Також необхідно підкреслити, що вказані наслідки не є засобом покарання особи, яка за тих чи інших підстав змінила своє рішення і не бажає вступати у шлюб.
Тетяна Кулішова,
директор Роздільнянського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної правової допомоги
