Відповідно до ст. 1 закону, Накопичувальний пенсійний фонд – цільовий позабюджетний фонд, який акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб, пенсійні активи якого використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених цим законом, членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі.
В ст. 2 закону зазначається, що накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах – суб’єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду виповнилося не більш як 35 років та які сплачують внески за яких сплачуються внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.
Підкреслимо, що протягом 5 років — з 2017 до 2022 року — відсоток відрахувань поступово зростає: з 2% і до 7%. При цьому зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарної, і накопичувальної пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити більше від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.
З часом, під тиском демографічних тенденцій в українському суспільстві, ситуація погіршуватиметься. Вже сьогодні кожен працюючий утримує 1,1 пенсіонера, а через 10–20 років це співвідношення досягне показника 1,3–1,5. Це означає, що працююча частина населення утримуватиме дедалі більшу кількість пенсіонерів. Відтак, розмір пенсії із солідарної системи становитиме дедалі меншу й меншу частку від того заробітку, який мала людина, а її розмір буде близьким до прожиткового мінімуму для непрацездатних, тобто мінімальної пенсії.
Крім того, сьогоднішнє працююче покоління не є власником сплачуваних внесків, а утримує за їх рахунок нинішніх пенсіонерів. Відтак, існує недостатня мотивація працівників та їх роботодавців до сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) і легалізації фонду оплати праці, що тінізує економіку та скорочує базу справляння ЄСВ і податків. Зважаючи на це, в українському суспільстві вже давно сформувався потужний суспільний запит на докорінні зміни в національній пенсійній системі, яка в існуючому вигляді не може повною мірою задовольнити його потреби, а у довгостроковій перспективі взагалі не зможе стати для літніх людей захистом від бідності.
Держава, разом із збереженням солідарної системи, потребує нової пенсійної політики, яка забезпечить комфортне життя людини при виході на пенсію. Політики, за якої рівень пенсії залежатиме не тільки від спроможності держави, а й від самої людини та від того, скільки людина самостійно зможе собі відкласти та примножити на майбутнє.
Сьогодні Україні необхідна комплексна реформа, ключовим елементом якої є запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Ця надважлива соціально-економічна реформа поєднує державні, приватні та суспільні інтереси і впроваджує революційні зміни у відносинах громадянина й держави: від “держава повинна мене забезпечити” до “я забезпечую собі комфортну старість за рахунок власних пенсійних накопичень!”. Кошти на старість кожен працівник буде накопичувати сам для себе, щомісяця відкладаючи у накопичувальній системі частину своєї заробітної плати (від 2 до 7%).
Накопичувальна система функціонуватиме паралельно із солідарною як механізм додаткових можливостей для людини і держави. Більш того, успішне інвестування акумульованих у ній коштів сприятиме економічному зростанню, появі нових робочих місць, а відтак, збільшенню доходів Пенсійного фонду. Тобто буде сприяти подоланню дефіциту солідарної системи.
Впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи забезпечить формування працівниками обов’язкових особистих пенсійних накопичень, за рахунок яких вони одержать додаткове до їх пенсій із солідарної системи джерело пенсійних виплат і зможуть поліпшити своє забезпечення у старості.
Анжела Мельник,
заступник начальника Роздільнянського
об’єднаного управління Пенсійного фонду
України Одеської області
