Через пандемію коронавірусу більшість українців провела свою відпустку в межах країни. Мандруючи Україною, туристи побачили, у якому занедбаному стані знаходиться більшість культур-них пам’яток і як складно до них дістатися.
Щоб це змінити, наступного року уряд планує реставрувати понад 100 культурних об’єктів по всій Україні. Які пам’ятки вже потрапили до цього переліку і скільки грошей на це потрібно, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Старт культурного будівництва
Цьогоріч в Україні стартувала програма «Велике будівництво», яка передбачає будівництво і реконструкцію 4 тисяч км доріг та сотень соціальних об’єктів – шкіл, садочків, лікарень і стадіонів. За півроку роботи збудовано вже близько половини запланованих об’єктів. Тож, зважаючи на успіхи, наступного року програму вирішили розширити на культурні об’єкти. «Цього року ми почали програму «Велике будівництво» й, окрім доріг, у нас 100 садочків, 100 стадіонів, 100 шкіл. Це не значить, що наступного року ми не будемо будувати ці об’єкти, це – початок. Наступного року в нас є друга частина цієї програми – це 100 культурних об’єктів», – зазначив Президент Володимир Зеленський.
Найперше йдеться про реставрацію музеїв, замків і театрів, що, на переконання глави держави, сприятиме збільшенню кількості
туристів. За інформацію міністерства культу-ри, зі 130 тисяч нерухомих культурних об’єктів України – 80 % потребують негайної реставрації. «Наочно ми бачимо, що руйнуються об’єкти культурної спадщини по всій Україні: від дерев’яних карпатських церков до київських будинків, пов’язаних з іменами видатних людей, того ж Сікорського. А ще забудова в охоронній зоні Софії Київської, Києво-Печерської лаври, перебудова до невпізнання Нижньої лаври», – каже голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.
Наразі до попереднього переліку об’єктів реконструкції на наступний рік потрапи -ли: Національний художній музей України, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Бережанський замок, оборонні мури Жовкви, Палац Потоцьких в Одесі, Підгорецький замок, Національний заповідник «Хортиця», Миколаївська астрономічна обсерваторія, Національний заповідник «Софія Київська», Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань», замок Любарта в Луцьку та багато інших.
Це не остаточний перелік і список досі формується. Участь у програмі залежить від активності влади на місцях. Нині триває процес подачі заявок щодо об’єктів від представників об’єднаних територіальних громад та облас-них державних адміністрацій. Наприклад, свої
пропозиції до міністерства культури подала Полтавська ОДА. На Полтавщині до програми «Велике будівництво» на 2021 рік пропонують включити садибу Закревських, а також будинок, в якому свого часу перебував Тарас Шевченко, для подальшого пристосування як хабу та артпростору. Також на державну підтримку розраховує Вінницька облдержадміністрація, яка залишила заявку на реконструкцію палацу Потоцьких у Тульчині.
Остаточний список об’єктів формуватиме спеціальна комісія Мінкульту. Відбір проводитиметься за трьома основними критеріями: по-перше, статус об’єкта, де перевагу віддаватимуть фігурантам списку ЮНЕСКО або кандидатам до нього, по-друге, стан об’єкта (він може бути аварійним або незадовільним), по-третє, потенційна привабливість для туристів.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зауважує: «Заявок вже багато. В залежності від того, яким чином ми їх опрацюємо найближчим часом, будемо по-давати бюджетний план наступного року із конкретними пропозиціями».
Гроші на галузь і нові сенси
За розрахунками Міністерства культури, на відновлення перших 100 культурних об’єктів наступного року може піти 10-15 млрд грн. За-галом же на реалізацію програми на найближчі чотири роки потрібно щонайменше 55 млрд грн.
Як довго реставруватимуть ту чи іншу пам’ятку, наразі сказати складно. Терміни залежать від готовності проєктної документації і можуть займати від 1 до 3 років.
Ідеологи програми кажуть, що «Велике будівництво» – це не лише про відновлення будівель, а й про створення нових форматів культурного дозвілля. Разом з пам’ятками планують відбудовувати бібліотеки, старі клуби, мистецькі школи, народні промисли, туристичну інфраструктуру, щоб мандрівникам було де поїсти та відпочити біля пам’яток. «Наша ідея стосовно реконструкції та реставрації – це не просто зберегти, а наситити її новим змістом. Наприклад, у якомусь відреставрованому замку чи групі замків з’являється новий аудіогід, який дозволяє про-вести нову екскурсію з новими експонатами і таки чином дати нові можливості залучення нових людей, власне, туристів і відвідувачів музеїв, театрів, які могли би приходити до цих закладів культури», – розповідає Олександр Ткаченко.
Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук каже про переваги комплексного підходу до відновлення культурних об’єктів: «Відновлювати треба не замки, а культурний код нації. Саме тому запропоновано комплексний підхід. Це і державна цільова про-грама розвитку народних художніх промислів України. І нові моделі закладів культури, зокрема як багатофункціональних центрів культурних послуг та креативних хабів. І, звичайно ж, комунікація – історії туристичного успіху потрібно розповідати і в Україні, і за кордоном».
Експерти погоджуються, що початок культурного будівництва подія важлива. Адже вперше майже за 30 років незалежності йдеться про комплексне відновлення історичних пам’яток, їхню туристичну привабливість та наповнення сучасними сенсами. Якщо програма буде успішною, то це буде перемогою не тільки культурної або туристичної галузі, а й кожного міста і села, які пишатимуться своєю історією.
Центр громадського моніторингу та контролю
