Відкрийтесь, небеса!
Зійдіть на землю
Всі українські села, хутори,
Повстаньте всі, кому сказали” Вмри!”.
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигасний собор!
23 листопада вся наша Україна буде віддавати шану своїм землякам, які померли від голоду у страшних 30-х роках ХХ століття. Голодомор 1932-1933 рр – одна із найважливіших сторінок історії українського народу, що помітила чорною міткою майже кожну сільську оселю. Так, моя бабуся Ганна Олексіївна Ляльченко вижила лише тому, що її, п’ятирічну, пожалів сільський мірошник. Він дозволив їй прибиратися на млині, а висівки забирати додому. Цими висівками вона годувала ще й свою маму Дашу.
Щоб не згасала пам’ять сучасників про минуле нашої багатостраждальної Батьківщини, вчителі та учні Роздільнянської ЗОШ № 2 зібралися на лінійку пам’яті, а шкільний пресцентр, під керівництвом бібліотекаря В.І. Войнікової, випустив стінгазету, присвячену вшануванню жертв голодомору. Вчителі Г.П. Корецька, Л.В. Гаврилюк, Н.В. Діденко, бібліотекар В.І. Войнікова та учні 10-Б, 8-Б та ?-Г класів підготували проникливі повідомлення для шкільного колективу, запалили свічки пам’яті, вшанували тих, хто пішов у голодомор, хвилиною мовчання.
Тетяна Мартиненко,
вчитель історії Роздільнянської ЗОШ № 2
