Безпритульні собаки одна з найболючіших проблем у Роздільній. З кожним роком їх кількість зростає, що ускладнює можливість їх порахувати. Після 24 лютого 2022 року, коли чимала кількість роздільнянців виїхала, залишивши своїх домашніх улюбленців напризволяще, їхня кількість зросла. В різних куточках міста можна спостерігати численні зграї собак, які час від часу кидаються на перехожих. Дехто їх підгодовує та доглядає за ними, викликаючи невдоволення деяких містян. Іноді у місті трапляються напади безпритульних тварин на перехожих, особливо дітей. Отже, у місті утворилися дві протилежні групи, у кожної з яких своє ставлення до безпритульних тварин.
Редакція започатковує цикл публікацій в межах проєкту: «Безпритульні тварини: проблема та шляхи вирішення», щоб розібратися та віднайти можливі шляхи розв’язання проблеми безпритульних тварин у Роздільній та налагодити комунікацію між владою, поліцією, ветеринарами, зоозахисниками та місцевими мешканцями для формування спільного плану дій. Наразі пропонуємо вашій увазі матеріал про життя тварин в умовах воєнного стану, головні чинники збільшення популяції безхатченків та ставлення людей до тварин.
Вплив війни
Повномасштабна війна в Україні для більшості українців стала найтяжчим випробуванням у житті, яке змінило кожного. Вже два з половиною роки, щодня, щосекунди українці виборюють право на життя у вільній країні. Трансформації̈ зазнали психоемоційний стан, економічний добробут, політичні погляди тощо. У такий складний для України період історії більшість громадян переосмислили свої погляди, оцінки та життя.
За цей страшний для нашої країни період загинуло багато українців: як військових, що мужньо захищають нашу рідну землю, так і цивільного населення – дорослі та діти. Щодня гине цвіт нації… І все це через якусь невідому науці та здоровому глузду сутність (не можемо назвати його ні людиною, ні твариною – бо не підходить за всіма критеріями!!!).
Сьогоднішні наші роздуми про тварин, які через війну в Україні теж потерпають, серед них і дикі, і свійські, і хатні улюбленці. Гуманність попри все стала однією із визначальних рис українського спротиву. Світлинами біженців, які з переносками в руках, з хом’яками, рибками і великими собаками, наляканими котами лишали місця помешкання, сюжетами з волонтерами, які рятували і й досі рятують диких та свійських тварин під обстрілами, рясніють соцмережі. Саме гуманність стала визначальною рисою і для нас, адже ставлення до тварин відрізняє нас від них, ворогів…
Нещодавно в одному з телеграмканалів побачила сюжет з Курщини: в покинуту квартиру місцевих мешканців зайшов наш військовий і побачив… прикуту до ліжка стареньку, яка залишилася наодинці. Невідомо, куди поділися її родичі, можливо “евакуювалися”. Але ж як можна було залишити живу людину без їжі і води. Наш воїн напоїв жінку водичкою, залишив їй пляшку з водою і сказав, що викличе меддопомогу до неї. А що вже говорити про тварин…
Однією з проблем, яка загострилась після повномасштабного вторгнення рашистських військ, є збільшення кількості безпритульних тварин. Залишити її без розв’язання – неправильно, адже це і негуманно, і небезпечно. За повідомленням співзасновниці Всесвітньої асоціації тварин України (UPAW) Оксани Кошак, станом на 2023 рік Україна входила до першої десятки країн із найбільшою чисельністю безпритульних тварин, допомоги волонтерів потребували близько 140 тис. чотирилапих. Наразі ця цифри стала набагато більшою, адже війна триває і проблеми, пов’язані з нею, нікуди не поділися. Але ж тварина не повинна відповідати за проблему, яку створили люди, адже майже всі безпритульні коти й собаки, які зараз є в наших містах, фактично потрапили туди не зі своєї волі. Це колись були чиїсь тварини, які неконтрольовано розмножувалися протягом десятків років.
Купа щемливих історій про порятунок тварин у соціальних мережах все ж таки дає надію на те, що хороших людей у нас насправді більше, ніж нелюдей. Взяти хоча б історії із зони бойових дій, де наші хлопці, відстоюючи свободу та незалежність України, рятують і братів наших менших: підгодовують їх, лікують, відправляють через волонтерів у безпечніші місця, інколи навіть відвозять їх до себе додому, бо саме там, на фронті, цей зв’язок людини і тварини стає особливо міцним.
Відповідальність людей
Звідки ж беруться безпритульні тварини? Відповідь, начебто, зрозуміла – цуценята та кошенята народжуються на вулиці від безпритульних собак та кішок. З цим важко не погодитись, проте це лише частина відповіді. Господарі позбавляються від своїх раніше улюбленців, яких завели, не подумавши як слід. Дитині закортіло мати собаку, пухнастий колобок виріс, потребує уваги, прогулянок, а виявляється, що дитина не готова, а дорослі не мають часу. Добре, якщо люди підійдуть до ситуації відповідально і будуть шукати нових господарів. Але часто тварина опиняється на вулиці, поповнюючи лави безпритульних.
Як можна зарадити цій ситуації? Тварину можна брати додому, лише ретельно зваживши свої можливості. Середній вік життя собаки або кішки – близько 10 років. Це не іграшка, яку можна в будьякий час відкласти у бік, а жива істота, що потребує, крім матеріальних й інших витрат, зокрема чимало уваги та вашого часу. Чи готові ви в найближчі десять років свого життя будувати плани, зважаючи на потреби нового члена сім’ї? Чи не є бажання завести кудлатого друга черговою примхою? Якщо ви впевнені в тому, що собака або кішка має стати частиною вашого життя, і врештірешт стаєте господарем тварини, запам’ятайте головний принцип поводження з нею – відповідальність.
Та сьогодні мова піде про людяність, про нас з вами, про наше ставлення до тварин, які через нашу з вами безвідповідальність опинилися на вулиці, які потерпають через нашу байдужість від голоду та холоду, а іноді стають жертвами нелюдей, які стріляють у тварин, труять їх, вивозять подалі від цивілізації в надії, що тварина помре і ніколи не повернеться до свого дому.
Ситуація з безпритульними тваринами в Роздільній
У квітні поточного року завдяки зооволонтерам, яких залучила місцева ГО «Закон природи», у Роздільній було простерилізовано 120 тварин, зокрема й домашні улюбленці. З метою врегулювання цього питання, в Роздільнянській міській раді було затверджено програму щодо стерилізації тварин у громаді та передбачено на це 150 тисяч гривень на 2024 рік. Кошти були освоєні та простерилізовано 52 собаки. Однак це не вирішило проблему, адже й досі містом спостерігаємо нечипованих тварин. Їх популяція збільшується ще й через те, що безвідповідальні господарі викидають домашніх тварин на вулицю.
Проблема численної кількості безпритульних собак неодноразово призводила до конфліктних ситуацій між тими, хто опікується тваринами, та їхніми противниками. Правоохоронні органи, влада не сповна реагують на подібні випадки. Чимала кількість звернень постраждалих та захисників безпритульних тварин залишилась без розв’язання. Тому питання безпеки людей і тварин досі є нагальним.
Що робити?
Для боротьби з тенденцією збільшення кількості безпритульних тварин дієвими можуть бути такі заходи: відлов, стерилізація і подальше повернення на вулиці міста; виділення фінансування для громадських організацій на перетримку безпритульних тварин; спонукання жителів міста до відповідального ставлення до тварин, щоби вони не викидали їх на вулицю; надання розголосу щодо потреб покинутих тварин, які перебувають на перетримці у місцевих волонтерів. Про це і не тільки поговоримо в межах реалізації проєкту «Безпритульні тварини: проблема та шляхи вирішення», адже ця тема має багато нюансів. А в наступному матеріалі наведемо приклади успішного вирішення питання чисельної кількості безпритульних собак в інших громадах. Слідкуйте за оновленнями.
Лариса ЗАБЛУДНЯК
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію
