21 лютого в черговий раз у с. Яковлівка Степанівської сільської територіальної громади відбувся турнір пам’яті Вчителя фізкультури, наставника багатьох поколінь спортсменів Олександра Щербатюка. Захід зібрав у спортивній залі Яковлівського опорного ліцею шість баскетбольних команд та активних вболівальників не лише зі Степанівської, і з сусідніх Великомихалівської та Роздільнянської громад.
Відкриваючи турнір, Степанівський сільський голова Наталія Бараненко добрим словом згадала Олександра Георгійовича, пам’ять про якого живе в серцях його вдячних учнів ось вже 9 років.
Зі словом-спомином також виступили в.о. старости Яковлівського старостинського округу Євген Кальченко та директор Яковлівського опорного ліцею Лариса Бойченко.
Квіти пам’яті лягли до підніжжя пам’ятників Олександру Георгійовичу та воїнам, які зі страшної російсько-української війни повернулись «на щиті». На жаль, серед загиблих Героїв громади є і син Олександра Щербатюка Денис – «Дєка». У скорботі схиливши голови, хвилиною мовчання вшанували пам’ять про світлих людей, наших земляків та всіх, хто віддав життя за Україну, за наше мирне небо.
Потужні ігри, жага до перемоги та неймовірний спортивний азарт – саме така атмосфера панувала у залі протягом всього дня. Та найзапеклішою видалась фінальна гра, рахунок якої постійно зрівнювався. Вже в додатковому часі команда ветеранів с. Яковлівка перемогла потужну молодь Степанівського опорного ліцею, виборовши Кубок пам’яті свого наставника. Третє місце дісталось збірній вчителів Роздільнянської МТГ. Директор КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Степанівської сільської територіальної громади Роман Ганган вручив командам, що посіли призові місця, та кращим гравцям почесні грамоти.
Сім’я Щербатюків, відома в селі своєю гостинністю, по завершенню турніру пригостила його учасників смачним обідом. У дружній обстановці спортсмени залюбки згадували цікаві історії, пов’язані із Олександром Георгійовичем. Адже це був вчитель, який мав індивідуальний підхід до виховання дітей, вмів тримати дисципліну. Це був тренер, який одночасно розвивав різні види спорту, максимально залучаючи молодь до занять фізичною культурою. Його чисельні спортивні досягнення не лише на місцевому, а й на районному і обласному рівнях, і досі надихають вихованців займатися спортом, проводити турніри різних рівнів не заради якоїсь звітності, вигоди чи слави, а від душі, з любов’ю до всього спортивного.
Дякуємо всім, хто долучився до організації турніру пам’яті Олександра Щербатюка, хто продовжує місію свого вчителя та колеги.
