Дискусійний майданчик для роздільнянців та про роздільнянців
Саме цією темою продовжили цикл дискусій на соціально важливу тематику сьогодення в умовах воєнного стану в рамках грантового проєкту між Українською асоціацією медіа бізнесу та редакцією газети “Вперед”. Поговорили про роботу медичних закладів та перелік медичних послуг, які наразі в них надаються населенню. Окремо звернули увагу на отримання медичної допомоги внутрішньо переміщеними особами та співпрацю медичних закладів з волонтерами та благодійниками.
Гості дискусії: начальник відділу соціальної політики Роздільнянської міської ради Наталія Єлізарова, головний лікар Центру первинної медикосанітарної допомоги Костянтин Кирпиченко, заступник головного лікаря Роздільнянської багатопрофільної лікарні Тетяна Муравська, лікар-анестезіолог Роздільнянської БПЛ Іван Черненко. Ведуча — Наталія Буковська.
Про першочергові кроки та найбільші проблеми медичних закладів Роздільнянщини після 24 лютого
Костянтин КИРПИЧЕНКО: З початком бойових дій було проведено наради в районній військовій адміністрації та міській раді. Прийняли рішення, що працюватимемо, згідно зі штатним розкладом, у визначений час, окрім комендантської години. Суттєвих змін у роботі не відбулося, але додалося ще надання медичної допомоги військовослужбовцям та теробороні. У зв’язку з цим розробили механізм, відповідно до якого військовослужбовці спочатку звертаються до свого начмеда. Він у разі потреби направляє до нас, а сімейний лікар визначає подальше лікування та його проходження: або в БПЛ, або в госпіталь, або в ЦПМСД, або ж повертає до начмеда. Наразі ми працюємо в штатному режимі.
Тетяна МУРАВСЬКА: Робота не змінилася, але виникли деякі моменти, які раніше не звучали. Найперше – це, звісно, готовність надання медичної допомоги людям, які постраждали від бойових дій чи внаслідок ураження отруйними речовинами. Для цього укомплектували бригади, де кожен працівник знає, яким чином він буде задіяний в наданні медичної допомоги. Крім цього, підготували медичні препарати й обладнання, скажімо так, для надання такої допомоги, з якою раніше не працювали. Врахували ймовірність нанесення ракетних ударів та підготували бомбосховище.
Ми працюємо цілодобово, тож на початку мали певні проблеми з комендантською годиною, оскільки багатьом співробітникам доводиться добиратися на зміни. Для врегулювання нагальних питань провели багато роботи, і на даний момент все налагоджено, всі готові до різних ситуацій.
Яка ситуація з кадровим забезпеченням медичних закладів
Тетяна МУРАВСЬКА: На сьогодні ніхто з наших співробітників нікуди не поїхав і не залишав територію України, всі продовжують працювати. Внутрішньо переміщені особи для введення у штат до нас не зверталися, звернень від медиків не надходило. Єдине, що є медичні працівники, які за власним бажанням відправилися в зону бойових дій і там надають медичну допомогу. А так всі на своїх робочих місцях.
Костянтин КИРПИЧЕНКО: У нас поїхав лише один лікар через те, що має дитину з інвалідністю та надійшов виклик на проходження лікування. Продовжуємо роботу в умовах воєнного стану, бо людям потрібно надавати медичну до- помогу. Крім того, наші співробітники також увійшли до складу бригад, які, за необхідності, не дай Боже, будуть задіяні в допомозі людям, постраждалим від бойових дій. Вони пройшли необхідне навчання.
Чи були проблеми з доставкою найнеобхідніших лікарських засобів
Тетяна МУРАВСЬКА: Коли все це почалося, певна річ, виникли проблеми, зокрема, з препаратами для лікування щитоподібної залози, доставкою інсуліну, але вони вирішувались в робочому порядку. З ліками для щитоподібної залози нам допомогли волонтери, з якими, наприклад, співпрацює лікар Іван Черненко. Ми намагалися всіх пацієнтів забезпечити необхідними препаратами.
Іван ЧЕРНЕНКО: Зв’язок з волонтерами налагодив і підтримую ще з ковідних часів. Власне, більшість волонтерів, які займалися допомогою під час ковіду і до, зараз змінили свій профіль і допомагають ЗСУ, лікарням. Коли виникли проблеми з доставкою ліків, запитав, у кого вони є і хто може допомогти, нам надали ліки. Це були українські волонтери, але сам препарат закуповували за кордоном. В Україні на той момент його не було, або неможливо було придбати. Хтось купив десять упаковок, хтось не купив жодної і виник дефіцит. Проблема полягала саме в дефіциті і неналагодженій на той час логістиці. Костянтин КИРПИЧЕНКО: Ліками були більш-менш забезпечені, але мали складнощі із засобами індивідуального догляду (памперсами) для лежачих пацієнтів. Проблема виникла, бо фірма, яка виграла тендер, знаходилася в Маріуполі. Тому потрібен був час, аби переорієнтуватися. З нами розірвали договір. Потім знайшли постачальників в Одесі. Спасибі волонтерам, які допомогли у цей проміжок часу.
Яка динаміка відвідування медичних закладів в умовах війни
Тетяна МУРАВСЬКА: Можу сказати, що на початку війни кількість пацієнтів знизилася. Люди перебували в якомусь шоці, боялися переміщуватися, виїжджати із дому і таким чином терпіли до останнього, бо була ситуація повного нерозуміння, що відбувається і як правильно поводитися. Та з часом проблеми зі здоров’ям все одно потребують втручання медиків. Люди навчилися жити в нових для них умовах і наразі показник надання медичної допомоги такий, як і до повномасштабного вторгнення рашистів.
Також у цей час прийняли постанову, відповідно до якої заборонялися планові оперативні втручання. Коли адаптувалися до ситуації, їх відновили, і наразі ургентні операції проводимо в повному обсязі.
Про надання медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам та їхню кількість у громаді станом на 10 червня
Наталія ЄЛІЗАРОВА: З 24 лютого кількість внутрішньо переміщених осіб збільшується і на теперішній час їх у громаді налічується 520. Серед них є особи з інвалідністю та люди похилого віку. Попервах вони не зверталися ні за якою медичною допомогою, навіть, якщо щось пропонували – відмовлялися. Всі сподівалися, що все закінчиться і вони повернуться додому. А десь у травні до нас почали звертатися, питати, куди їм підійти, тому що виникли проблеми зі здоров’ям.
Ми співпрацюємо з обома медичними закладами. Центр первинної медикосанітарної допомоги розробив пам’ятку для ВПО, де прописано, які надаються послуги тощо. Люди запитують, ми надаємо цю пам’ятку і вони знають, куди звернутися до лікаря. Також постало питання, чи потрібно їм тут укладати декларацію з сімейним лікарем. Майже всі поки що відмовляються, але деякі реєструються. Я так думаю, що людям вже нема куди повернутися, вони розуміють, що десь треба осідати, і вирішили це зробити на нашій території, тому й укладають декларацію.
Костянтин КИРПИЧЕНКО: Наразі 17 осіб уклали декларацію з сімейним лікарем. Сьогодні гроші йдуть за пацієнтом і, якщо він проживає тут, ми надаємо йому медичну допомогу, а лікар має отримати заробітну плату. Ми в будьякому випадку надамо ВПО допомогу, але проблеми з деклараціями не повинно виникати. Адже у разі повернення додому її можна переукласти зі своїм сімейним лікарем, це робиться автоматично.
Наталія ЄЛІЗАРОВА: З травня постало питання, пов’язане зі зверненнями батьків за психологічною допомогою для своїх дітей. Вдячні психологам, які працюють у школах і погодилися на таку роботу. Тобто, ми зараз у співпраці з нашим відділом освіти розробляємо такий маленький проєкт для індивідуальних занять з дітьми. Також, у разі збільшення кількості звернень, будуть групові заняття. Це безкоштовно. Спочатку внутрішньо перемішені особи були в стресовій ситуації, а зараз виявляються такі проблеми, коли дітки не можуть спати, приходять до батьків і розказують страшні речі. Потрібна професійна допомога. Докладаємо зусиль, аби допомогти в цьому питанні.
Тетяна МУРАВСЬКА: У лікарні не передбачено психолога за штатним розписом, є психіатр. Тож, дорослим, якщо є певні проблеми, можна звернутися до нього, а він вже визначить чи потрібна допомога психолога, лікаря і порадить, що робити далі.
Наталія ЄЛІЗАРОВА: Відзначу, що вже двічі проводився медичний огляд для внутрішньо переміщених осіб та для всіх мешканців нашої громади лікарями різного напрямку, в тому числі кардіологами дитячим та дорослим, окулістом, неврологами та іншими.
Щодо роботи швидкої допомоги
Іван ЧЕРНЕНКО: Працюють у штатному режимі. Швидка виїжджає, якщо потрібна невідкладна допомога. Повітряна тривога може бути і три, і чотири години. Звісно, вони не виїжджатимуть, якщо там відбуватимуться якісь бойові дії, найвірогідніше швидка не виконає виїзд. На цей випадок у них є свої інструкції. Але те, що стосується звичайної штатної ситуації (інфаркт, інсульт тощо), працюють. Приймальне загальне відділення лікарні теж працює. Всім надають допомогу. Це якийсь міф, що швидка не виїжджає.
Звісно, якщо температура 37,5, то можуть і не приїхати, бо це не є підставою для виклику. Але якщо невідкладний стан, виїдуть, нададуть допомогу, госпіталізують.
Про електронні лікарняні та рецепти
Костянтин КИРПИЧЕНКО: Наразі ніяких проблем немає з випискою електронних лікарняних. Єдине, мали проблему, коли та організація, де працює людина, не була підключена до системи, дали місяць – півтора, щоб вони це владнали. Зараз все гаразд. Лікар виписує електронний лікарняний, який фіксується автоматично, і, якщо все благополучно, його закривають. Навіть не потрібно приходити на повторний прийом. Все в автоматичному режимі. З рецептами теж проблем не маємо, виписуємо.
Тетяна МУРАВСЬКА: Була проблема, коли інсулін практично не могли доставити. Рецепти виписувалися, проте їх не можна було використати через відсутність постачальників. Однак ми вийшли з цієї ситуації і ніхто з пацієнтів не залишився покинутим. Навіть, якщо не було того інсуліну, яким звикла користуватися людина, шукали своїм транспортом в Одесі і знаходили. Проблеми були досить об’ємні, та впоралися з ними. Щодо лікарняних, то і зараз можемо виписати паперовий у тій ситуації, коли є неточності із внесеними персональними даними пацієнта, наприклад, у податковій чи Пенсійному фонді. Вакцинація населення в умовах воєнного стану та яка ситуація з коронавірусом
Костянтин КИРПИЧЕНКО: Статистика захворювання на коронавірус сьогодні не та, що була раніше. Вакцини, що йдуть за календарем, є в наявності, перебоїв у поставці не було, тож щеплення робиться, відповідно до індивідуального графіку. Вакцина і персонал є.
З приводу ковіду можу сказати, що знизилася кількість звернень, а захворювання протікає в легшій формі. Вакцина є, робили й треті щеплення. Видаємо сертифікати. В додаткових пунктах прийому, як це було до повномасштабного вторгнення ворога, немає потреби. Кабінет щеплень у ЦПМСД справляється, черги у 30-50 осіб сьогодні теж немає.
По-перше, відбулася мутація самого вірусу і він став протікати в більш легкій формі, по-друге, люди масово щепилися, виробився імунітет, який зміцнювався бустерною дозою. Тож, свій імунітет якийсь вже є.
Іван ЧЕРНЕНКО: Дуже важливий момент: у цьому році в принципі не було й епідемії грипу, тому що після 24 лютого ми пішли на локдаун. Якщо порівнювати, це той самий локдаун, коли не працюють школи, кафе, ресторани тощо, тобто немає великого скупчення людей, і ми побачили не тільки зменшення кількості інфікованих ковідом. Ми навіть не побачили епідемії грипу, яка буває завжди сезонно навесні. Саме через те, що не було ось цього масового скупчення. І це теж один із факторів, чому зменшилася кількість захворювань. Наскільки знаю, наразі важких хворих на ковід у лікарні немає.
Прогнози щодо ситуації восени
Іван ЧЕРНЕНКО: Залежить, наскільки буде мутувати вірус, але можливо ми отримаємо невеликий спалах. Малоймовірно, що це буде така кількість масових захворювань, як раніше, проте ковід, скоріш за все, восени буде знов, не так масово, він за рік не зникне.
Яким чином у ЗСУ проводиться вакцинація
Іван ЧЕРНЕНКО: З тими, з ким я спілкувався, перехворіли. Коли почалася війна, виникло велике скупчення людей. Чимало хворіло на ковід у лютому і березні. Перебіг захворювання був у легкій формі. На жаль, певна кількість військових були не вакциновані, хоча з початком повномасштабного вторгнення рашистів, багато військових вакцинувалися. Друга проблема, якщо ми говоримо про вакцинацію, – це дуже низький рівень вакцинації від правця серед військових та й взагалі серед населення. Раджу всім, хто не отримав щеплення за календарем: після 10 років ви повинні його отримувати. Тому що війна – це завжди дорівнює правець, і якщо якесь поранення – це дуже загрозливо. Правець – важке захворювання, майже невиліковне і може призвести до загибелі пацієнта, якщо спостерігається розпал симптомів. Рекомендую всім вакцинуватися. Зараз йдеться, що військових будуть вакцинувати в обов’язковому порядку.
Костянтин КИРПИЧЕНКО: У нас було звернення від Центру громадського здоров’я, але за весь час активних бойових дій зробили щеплення дев’яти особам. У разі звернень командирів військових формувань, ми можемо направити мобільну бригаду медиків для проведення вакцинації.
Тетяна МУРАВСЬКА: Чому боїмося? Тому що висока загроза поранення, а зараження правцем відбувається під час проникнення через шкіру металу, або якихось уламків чи дротів, які контактували із землею. Таким чином, розуміємо, що у разі несвоєчасної обробки, а інколи навіть обробка не допомагає, можуть насправді бути випадки правця. Тому ліпше своєчасно зробити щеплення і знати, що тобі це вже не загрожує. Щодо туберкульозу на Роздільнянщині Тетяна МУРАВСЬКА: Окрема служба займається цими питаннями, є лікар-фтизіатр. Ми вже не перший рік в області знаходимося на лідируючих позиціях із захворювання на туберкульоз. Цього року практично нічого не змінилося. Хоча слід відзначити, що хворі звертаються на більш пізніх стадіях, коли лікувати значно складніше. Загалом це захворювання складно піддається лікуванню, особливо у запущеному стані. Профілактика полягає у своєчасному зверненні до лікаря. Зараз це не рекомендується, але один з методів обстеження – флюорографія, коли одразу видно, чи є зімни в легенях, і легше все ж таки надати людині допомогу на початковій стадії захворювання. Тому прохання до всіх – потурбуватися про себе та хоча б раз на рік обстежитися.
Про співпрацю з волонтерами та допомогу Роздільнянській БПЛ
Іван ЧЕРНЕНКО: Не можу сказати, що хтось допомагає більше або менше, взагалі так не можна говорити. Кожен допомагає настільки, наскільки може. Зараз ми співпрацюємо з трьома фондами: «Корпорацією монстрів», фондом «Свої» у Києві та є волонтери зі Львова, яких називати не буду, це певна таємниця. Вони теж нам дуже багато допомоги надіслали.
Знаю, що надходить дуже велика кількість гуманітарної допомоги з області. Зокрема, ліки, перев’язувальні матеріали, техніка. «Корпорація монстрів», зокрема, придбала нам ВАК-апарати – це спеціальні пристрої для лікування травм. З їх допомогою вогнепальні та будь-які інші травми лікують в усьому світі. Дуже крута штука. В принципі і самі могли б придбати, просто їх неможливо було знайти на ринку в Україні. Ще вони нам подарували апарати для обігріву пацієнтів – класна річ, яку неможливо придбати в Україні.
Не те, що у лікарні немає коштів, вони є, але після початку повномасштабного вторгнення ворога ми стикнулися з тим, що інколи лікарня просто не може знайти, на що їх витратити. Буває, що відсутнє обладнання на ринку, воно в дефіциті, чи немає логістичних поставок. Не завжди можемо придбати, навіть за наявності грошей, тому що лікарня за готівку не купить, а волонтери можуть. І цим вони допомагають, коли збирають кошти і щось дарують – ліки, матеріали, інструменти тощо. Інколи буває просто приходить якийсь вантаж, але не знаєш, що там, тоді сортуємо, вибираємо, інколи це щось корисне, інколи не зовсім потрібні речі. Як пощастить.
Перелік послуг медичної допомоги, які надає наша багатопрофільна лікарня
Тетяна МУРАВСЬКА: Ми робимо хірургічні операції, надаємо допомогу при пологах та з гінекології, лікуємо терапевтичні захворювання дорослих та діток тощо. Крім того, здійснюємо інструментальні обстеження та весь амбулаторний огляд пацієнта. Надаємо стоматологічну допомогу в разі гострого болю. Є пакети для надання паліативної допомоги. Йдеться про людей з важкими захворюваннями, які перенесли операцію чи інсульт, внаслідок чого стали не зовсім дієздатними, і ми можемо їм надавати медичну допомогу як у стаціонарних умовах, так і на дому.
Ще робимо операції на органах черевної порожнини, травматологічні оперативні втручання, операції на ЛОРорганах (вухо, горло, ніс) тощо. У складних ситуаціях залучаємо спеціалістів з Одеси, які мають більше досвіду, і вони беруть участь в операціях.
Хоч наразі немає спеціалізованого пакета при інфаркті міокарда, при інсульті, але перша допомога в лікарні все одно надається. Якщо дозволяє час, транспортуємо в Одесу. Звернутися можна до будь-якого спеціаліста.
Іван ЧЕРНЕНКО: Дійсно, надаємо дуже широкий спектр послуг. Активно десь пів року робимо лапароскопічні операції в рамках ПМД (програми медичної допомоги). Будь-який громадянин, навіть не з району, може взяти направлення у свого сімейного лікаря, приїхати і прооперуватися в лікарні, і це не є проблемою сьогодні. Чому часто люди надходять у доволі запущених станах, бо десь у них в головах міф – якщо немає коштів, то їм не нададуть медичну допомогу, їх не будуть лікувати, виженуть з лікарні.
Проте, зараз у лікарні є базовий запас ліків для надання невідкладної допомоги. Якщо людина поступає в реанімацію, наприклад, там, де я працюю, ми в стані надати будь-який препарат, який є за протоколом, вони наразі є в наявності. Пацієнту не потрібно бігти кудись, щось купляти, хіба що є змога, можемо попросити придбати памперси, вони дуже швидко закінчуються. Все інше надається, та навіть якщо у людини немає памперсів, гуманітарна допомога надходить, їх теж надаємо.
Якщо реально щось турбує, не чекайте! Неважливо, є у вас кошти чи немає, будь ласка, звертайтеся за медичною допомогою, тому що найчастіше ми не можемо надати допомогу через дуже пізнє звернення, і дуже важко рятувати таку людину. Чим раніше звернулися, тим більше шансів, що ми зможемо допомогти. Поки що немає пакету при інсульті, тому що у нас не вистачає неврологів, але, наскільки знаю, адміністрація працює над цим питанням. Думаю, що в найближчий рік – півтора у нас буде повністю укомплектований персонал, і ми отримаємо пакет, адже і так це робимо, але зможемо отримувати кошти.
Можемо на КТ планове направити, та наразі не вистачає такої кількості спеціалістів, щоб ще й планово робити, тому поки що працюємо тільки на невідкладний стан. У повному обсязі КТ не потягнемо, бо чисто фізично наразі немає такої можливості.
Тетяна МУРАВСЬКА: Штат омолодився, готуємо інтернів і хочемо, аби вони залишалися у нас працювати. Проте проблема забезпечення медичних працівників житлом актуальна для громади, бо молоді спеціалісти обирають ті варіанти, де пропонують кращі умови і, зокрема, житло.
Підсумки Тетяна МУРАВСЬКА: Фактично все лікування сплачує НСЗУ. Сьогодні не повинно бути такого, що людина не звертається за допомогою через відсутність грошей.
Іван ЧЕРНЕНКО: Вчасно звертатися, вакцинуватися від правця обов’язково, вакцина є. Зараз дуже багато пацієнтів, які пізно звертаються до лікарні, і ми не можемо нічого зробити саме через пізнє звернення. Потрібна якась інформаційна кампанія.
Костянтин КИРПИЧЕНКО: Додам, що в Роздільнянській ТГ є чотири пацієнти, які потребують гемодіалізу. Їх возимо в Одесу. Планувалося відкриття кабінету в Роздільній, але наразі це відкладено. Сподіваємося, що в майбутньому його все ж таки відкриють у лікарні.
Наталія ЄЛІЗАРОВА: Хочу побажати здоров’я і нагадати, що можна звертатися до нашого відділу, до медичних закладів за потреби. Ніхто не відмовить у допомозі. Маємо надію, що наша дискусія стане в нагоді читачам, і ті, хто з якихось причин відкладає візит до лікаря, дослухається до фахівців і не затягуватиме з консультацією та лікуванням.
Все буде Україна!
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
УВАГА!
У Роздільнянській ТГ знаходиться КНП «Роздільнянський міський
центр первинної медико-санітарної допомоги» Роздільнянської
міської ради, який надає послуги:
1. Огляд сімейного лікаря (терапевта, педіатра).
2. Клініко-лабораторне обстеження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, холестерин, глюкоза крові).
3. Електрокардіограма (ЕКГ).
4. R-графія (грудної клітини, хребта, зубів…).
5. Вакцинація від COVID-19.
6. Рутинна вакцинація дітей та дорослих.
ГРАФІК РОБОТИ: з понеділка по п’ятницю – з 8.00 до 17.00, субота – з 8.00 до 14.00.
Наталія БУКОВСЬКА
Наталія БРОВАРСЬКА
