Повірте, чужих не може бути

“За чисте довкілля” -­ називається Всеукраїнська акція. Читаю нашу районку, підтримую автора статті, що дбати про довкілля приємно і надзвичайно корисно. Але не легко! Бо вже протягом стількох років переконалася, що зібрати наш народ на толоку нездійсненно!


Ось і цього року заздалегідь було оголошено про дату зборів всіх небайдужих на благоустрій нашого кладовища в с. Новокостянтинівка. Ініціативу проявила сім’я: мати Тетяна Єфремова, її дочка Світлана, яка, зокрема, й організувала вивезення сміття не тільки біля своїх могил. Приєдналася Олечка Павлюк зі своєю сім’єю. Навіть маленька Софійка, внучка, допомагала дорослим. Сергій Єфремов, приїхавши з роботи втомлений, не відмовився виконувати важку чоловічу роботу, Оля ­ сестра, теж після роботи. Ярина Крижанівська ­ мила, привітна дівчинка була разом з усіма ­ це її сім’я, її родина…


На жаль, дехто, прийшовши, не приєднався до гурту, а опрацювавши свої могилки, пішли додому… Та ще й обурювалися: мовляв, воно вам треба? Чуже обробляти…
Та, повірте, чужих не може бути, бо тут поховані і наші ветерани з тієї війни, до яких уже стільки років ніхто не навідувався, хоча і є ще їхні нащадки…


Того дня ці добрі люди зробили дуже благородну справу: приведені до ладу місця поховання Н. Мілютіна, Л. Шидловського, І. Неприцького, Д. Демидова,. Заровняєва, П. Довженка, П. Жирліци, М. Соловйової. А. Ткача та інших.
Вибачте, якщо когось образила! Але це ще не все: чекають у День Радониці багатьох ті, у кого в живих є рідні, але вони забули стежку до цього святого місця. Роки йдуть…


А того дня я з радістю відчула, що достойна зміна росте, і я вже зі спокійною совістю і надією передаю їм, цим добрим, небайдужим людям, наш погост. Хочеться, щоб таких людей було більше!

З повагою –
Зінаїда КОВАЛЕНКО, с. Новокостянтинівка

Залиште свій коментар