Південноамериканська томатна міль – нова загроза овочевим культурам

Серед найбільш небезпечних шкідників овочевих культур останніх років особливе занепокоєння викликає південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyrick). Цей невеликий метелик із родини гелиїд уперше був виявлений у Південній Америці, проте завдяки високій адаптивності та швидкому розмноженню поширився на території Європи, Азії, Африки та вже активно загрожує й сільському господарству України.

Біологія та особливості розвитку

Самка відкладає до 250–300 яєць, з яких відроджуються личинки. Саме вони є головними шкідниками: вгризаючись у тканини рослини, вони утворюють численні міни на листках, плодах і стеблах томату. У результаті ураження:

  • листя втрачає фотосинтетичну здатність;
  • плоди покриваються підгризами й загнивають;
  • врожайність різко знижується.

За сприятливих умов (температура +25…30 °C) шкідник може дати 10–12 поколінь на рік, що робить боротьбу з ним надзвичайно складною.

Загроза для сільського господарства

Південноамериканська томатна міль здатна знищити до 80–100 % урожаю томатів, якщо не вживати заходів захисту. Найбільшу небезпеку вона становить у теплицях, де створюються ідеальні умови для розвитку шкідника, але й у відкритому ґрунті збитки можуть бути колосальними.

Окрім томатів, шкідник пошкоджує картоплю, баклажани, перець та інші пасльонові культури.

Шляхи поширення

Основними каналами занесення є:

  • імпорт заражених плодів та розсади;
  • переміщення сільгосппродукції без фітосанітарного контролю;
  • природна міграція метелика на невеликі відстані.

Тому контроль та моніторинг є першочерговими завданнями для господарств і фітосанітарних служб.

Заходи боротьби

Для ефективного захисту необхідний комплекс заходів:

  1. Фітосанітарний моніторинг – використання феромонних пасток для виявлення та підрахунку популяції.
  2. Агротехнічні прийоми – видалення та знищення уражених рослинних решток, дотримання сівозміни, ізоляція теплиць.
  3. Біологічні методи – застосування ентомофагів (наприклад, трихограми) та біопрепаратів на основі Bacillus thuringiensis.
  4. Хімічний захист – використання інсектицидів, але з обов’язковим чергуванням препаратів для запобігання резистентності.

Висновок

Південноамериканська томатна міль – це шкідник, який вимагає оперативного реагування та комплексного підходу. Своєчасне виявлення, контроль поширення та впровадження системи захисних заходів допоможуть зберегти врожай і убезпечити господарства від значних збитків.

Залиште свій коментар