«У ці хвилини я дійсно відчував, що служу народові України», – прикордонник про рятування людей під час підриву дамби Каховської ГЕС
6 червня 2023 року для жителів України та всього світу став ще одним доказом тероризму росії проти українського народу. У цей день окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. 50 днів минуло, а люди й досі не можуть оговтатись. Адже для мешканців, які проживали поблизу – це стало справжнім апокаліпсисом та страшною трагедією. Затопило сотні квадратних кілометрів Херсонщини, переважно Лівобережжя. Тисячі осель, люди та тварини опинилися у воді.
При цьому загарбники забороняли покидати будинки та населені пункти, відбирали човни та мотори до плавзасобів, обстрілювали людей з автоматів та артилерії, і врешті – не організували жодної евакуації. Усе це про росіян і їхні дії в затоплених містах і селах лівого берега Херсонщини. Але навіть перебуваючи в таких, здавалось, безнадійних умовах, українці сподівалися на порятунок. І цей порятунок, з ризиком для життя, прийшов від українських військових, серед яких і прикордонники Херсонського загону на псевдо «Боєць», «Вайт», «Ірбіс», «Зелений».
«Я пам’ятаю цей день… Тоді надійшла інформація, що в окупованому населеному пункті, що на лівобережжі Херсонщини, знаходяться люди на досить маленькому клаптику землі та благають про допомогу. Я подивився на свого побратима «Вайта» та без жодного слова зрозумів, що ми виїжджаємо на операцію. Саме на операцію, адже щоб дістатися на той берег, потрібно мати підготовку та ретельне планування маршруту, і це планування зробили наші хлопці», – ділиться спогадами «Боєць».
Озброївшись та укріпивши човен, прикордонники вирушили за вказаним маршрутом під керуванням аеророзвідки. Так, саме під їхнім наглядом, адже очі в небі для самих прикордонників також були порятунком.
Під час тих подій про цю історію не розповідали, бо вона відбувалася у самому гирлі подій, де ворог відстежував волонтерів, військових та не давав можливості рятувати людей.
«Коли ми підпливали, вже було видно купу наметів та людей. Вони раділи й водночас плакали. Той день був насичений адреналіном, адже було дуже небезпечно, але бажання допомогти людям, розумієте, нашим рідним людям, було більше. У ці хвилини я дійсно відчував, що служу народові України», – розповідає «Боєць».
Тоді прикордонники під самим носом у ворога врятували 14 людей, серед яких були жінки та маленькі діти, і це для всіх було великим щастям.
Джерело: Державна прикордонна служба
